Як криза і чиновники реанімували бодягу

Висока ціна – це завжди час можливостей для фальсифікату. Поточний момент не став винятком. Подивіться, що відбувається з цінами на складники бодяги.

Ціна на газовий конденсат, з якого на міні-НПЗ роблять базовий бензин, сягнула 70 000 грн/т. Торік його не було куди дівати, коштував 15-20 тис. грн і його навіть доводилось експортувати.

Щоб примітивний бензин горів, треба октанопідвищуючий компонент. У нашому разі це розчинники, які виробляють українські спиртозаводи. Розчинники сьогодні коштують як готовий якісний бензин – 85 000 грн/т (єдина альтернатива продажів – експорт – принесе 40 000 грн/т).

Вартість отриманого у такий спосіб бензину сьогодні становить 55 грн/л. На колонках він у середньому 80. Як бачимо, профіт непоганий. А знаєте, чому?

Бо у цьому пальному немає акцизу. Який становить близько 15 грн/л. А чому немає акцизу? Тому що держава дозволяє спиртозаводам випускати підакцизний біоетанол і називати його на паперах безакцизним «розчинником».

Якщо товар акцизний, він йде по ланцюгу під окремим контролем податкової, і якщо він не досягає кінцевої мети у вигляді виробництва, знову-таки, підакцизного пального, економічного сенсу в його купівлі немає.

А коли товар безакцизний, за ним загальний нагляд, і цей товар десь через одну-дві прокладки з поля зору податківців «зникає». А за фактом опиняється у суміші з таким же безакцизним бензином, який роблять з безакцизного газоконденсату.

Багато років у парламенті припадає пилом законопроєкт, щоб зробити конденсат підакцизним, але зі ставкою 0. Це дозволить відстежувати його шлях. Але він успішно блокується приватними нафтовидобувними компаніями, бо бодяжники забирають його за 70 000, а якби не вони, було б за 20 000.

Аналогічна ситуація і зі спиртовиками. Сьогодні продають розчинник за 85 000 грн, а якби не було попиту від бодяжників, продавали б на експорт за 40000 грн. Я так розумію, що отой супер-профіт у 40-45 тис. грн з тонни розподіляється між зацікавленими «кришеватєлями».

Оціночні обсяги випуску «розчинників» дозволяють оцінити обсяг бензину, який виробляють з їхньою допомогою, у 250-300 тис. т, або 10-15% ринку. В акцизах це втрати держави у 5 млрд грн на рік мінімум. Фактично це корупційний кеш, який роз’їдає державний апарат зсередини і множить нові схеми.

І що найцікавіше: якщо все робити законно і додавати в бензин не розчинник, а біоетанол, і легалізувати це виробництво, то можна отримувати цілком конкурентноздатний вітчизняний бензин (додайте ті 15 грн до поточної ціни фальсифікату і отримаєте 65-70 грн/л, тобто можна заробляти абсолютно нормативну маржу на колонках). Єдине, що нормативна процедура купівлі саме біоетанолу така, що робить неможливим його легальне придбання сумлінними виробниками. Вочевидь, це теж корупційна «заточка», яка навіть за бажання не дозволить звернути з кривої доріжки.

Отже, поки чиновники пилять кеш, споживачам треба будьте пильними, адже обсяг «лівого» бензину зростає. Основний маркер – низька ціна. Пам’ятаємо: дешева рибка – погана юшка.