Україна без російського пального – висновки й прогнози

Головний висновок двох літніх місяців – Україна чудово обходиться без російського газу. Після того, як у травні-червні ціни в Середземному морі й у Північно-Західній Європі знизилися, потоки газу з прозорих, 100% неросійських джерел хлинули в Україну. Якщо в березні на сумнівні джерела припадало до 80% імпорту, то в липні – менше 20%. 

Міф про незамінність російських енергоресурсів успішно руйнується скрізь. Наприклад, у травні 2023 року Європа вперше в історії сумарно імпортувала більше скрапленого природного газу (СПГ), ніж газу трубопровідного, – 13,9 млрд кубометрів проти 13,7 млрд, про що повідомлялося у звітах Інституту енергетики. Європейські країни активно відновлюють свою енергетичну інфраструктуру, паралельно збільшуючи розрив із росією, яка вторглася в Україну.

Згідно зі статистичним оглядом інституту, торік європейський імпорт трубопровідного газу становив близько 151 млрд кубометрів порівняно з 232 млрд роком раніше. Падіння на 35% у річному обчисленні контрастує з імпортом скрапленого газу, який збільшився до 170 млрд кубометрів 2022 року зі 108 млрд роком раніше. Результати 2023 року тільки посилять цей контраст.

Важливо зазначити, що в Україні для споживачів перехід на неросійський скраплений газ стався практично непомітно – ніякого колапсу чи різкого підвищення цін не сталося. Виявляється, так можна було! Ми довели, що неросійського газу багато, його вистачає, і ми вміємо його ефективно доставляти в Україну. 

Але вважати проблему розв'язаною як мінімум помилково. Ринкова кон'юнктура змінюється. Так, ціни на скраплений газ у Європі вже впевнено зросли слідом за нафтою. Тим часом російський газ у Польщі дорожчати не поспішає, що створило передумови для його камбеку в Україну: де є попит, з'явиться і пропозиція від постачальників, які заради вигоди підуть на пошуки нових схем із російським ресурсом. 
Тим більше, що на українському ринку пожвавився попит, і дешеві запаси близькі до завершення. В оптовому сегменті вже почалося зростання, і найближчими тижнями, схоже, це буде стійкою тенденцією, а отже, пошуки дешевого ресурсу посилюватимуться. 

І що ж, ми знову наступимо на ті самі граблі?! Схоже, що цього разу постачальниками російського газу видавити всіх конкурентів не вдасться. Як імпортери ми відчуваємо, наскільки ущільнився контроль на кордоні. Митниця вже відстежує максимально довгий ланцюжок транспортування LPG від кордону аж до заводу-виробника. Поки що основна боротьба йде на польському кордоні, де російський газ маскується під казахстанський, обростає доброчесними липовими документами і робить інші спроби просочитись. Однак, як я згадував, тиск тільки посилюватиметься, і в міру перемоги над виявленими схемами виникатимуть інші. Наприклад, на півдні я б звернув увагу на постачання з Туреччини, відомого торговельного партнера рф. 

Якщо взятий держорганами темп збережеться, ми маємо всі шанси на потужну перемогу над російським газом. Як ми вже бачили, він далеко не незамінний.