Споживаємо відповідально! Кожен може допомогти!

Суботній залп із 6 ракет по Кременчуку виявився лише першим того дня. Пізніше ворог ударив «Градами» по Шебелинському ГПЗ, а надвечір – по міні-НПЗ у селі Губинисі (в ЗМІ пройшло як нафтобаза).

На відміну від двох перших, завод у Новомосковському районі працював. Про що зокрема свідчить і сильна пожежа з вибухами резервуарів. Це досить відоме підприємство в східноукраїнських «нафтових» колах.

Кажуть, що вихідними кацапи знову пнули кілька разів трупик Лисичанського НПЗ…

Тож наочно бачимо нову атаку на інфраструктуру постачання нафтопродуктів. Саме це призвело до дефіциту пального, який ми спостерігаємо вже понад місяць. Ця ситуація дає відповіді на дивні питання, які мені не стомлюються ставити.

Коли ж буде пальне???!!! Люди, розплющіть очі, йде війна, що можна взагалі прогнозувати і гарантувати? Ворог нищить виробництва, нафтобази, транспортні шляхи. На тому ж «мініку» в Губинисі виробляли бензин у досить непоганих обсягах як для регіонального масштабу. Тепер ці ресурси треба чимось замістити, а з імпортом бензину маємо складнощі.

Інша теза окремих розумників: а чому ми не відновлюємо НПЗ на західній Україні?! Складається таке враження, що люди, які це кажуть, живуть в іншій крайні. Російські ракети долітають до Львова з Франківськом не гірше за Кременчук із Києвом. Який сенс їх відновлювати в таких умовах?

Треба будувати міні-НПЗ! – чуємо чергову пораду. Зауважу, що в Дніпрі зруйнували вже другий міні-НПЗ протягом війни, просто я на цьому не акцентував. Той перший заводик навіть не мав залізничної колії, настільки був незначним, але туди прилетіло чотири ракети вартістю в десятки разів більше, ніж те нещасне виробництво.

Тому професійні поради наступні. Досить скиглити! Нема пального – сиди вдома. Головне, що воно є у військових, муніципалітетів, бізнесу – на них тримається країна.

Постачання зростає. Поступово, але росте. За газом не тільки немає черг, вже є випадки зниження цін окремими заправками. Сподіваюсь, наступним буде дизель, згодом – бензин. Але чіткого таймінгу немає й бути не може, оскільки, окрім війни й непередбачуваності (на четвертий місяць багатьом це треба нарешті втямити), є ще купа бар’єрів у Європі, де наші проблеми з пальним всім до ліхтаря (це теж треба усвідомити як найшвидше).

Що може зробити кожен? Економити пальне. Чим більше відкривається заправок із пальним, тим більше машин на дорогах. Тому зростання постачання не дуже й помітно.

Охрана-отмєна, пальне привезли, можна кататися?!

Будь ласка, споживайте відповідально! Як мінімум це звільнить більше ресурсів для тих, хто їх найбільше потребує. А як максимум – піде на створення запасів або елементарно дасть змогу зменшити імпорт. До загальної справи може долучитися кожен.