У початок

Електрокаром по мопеду!


Сергій Куюн, директор Консалтингової групи «А-95»

Днями країна пережила чергову пекельну ніч. Уже, здається, всім зрозуміло, що проблема зі збиттям «шахедів» є ключовою.

«У нас є рішення, немає грошей», — каже керівник виробництва дронів, яке ми давно підтримуємо (останній наш донат на 1 млн грн був саме їм і дозволив знешкодити 20 «шахедів» і «герберів»).

Гроші шукаємо по всьому світу, волонтерські збори йдуть вкрай важко.

Але що я бачу водночас? Представники «електричних меншин» піднімають хайп через наближення 1 січня 2026 року — коли спливає термін безпрецедентних пільг при ввезенні електрокарів, що діють уже 7 років.

За цей час торговці беушним китайським барахлом наростили м’язи настільки, що заходять у комітети Ради з привабливими пропозиціями подовжити пільги. (Про це пише голова «податкового» комітету парламенту, який категорично проти пільг).

Здавалося б, та що там ті мімішні машинки. Тим часом багато хто не усвідомлює розміру бюджетної дірки, яку створюють електрички в бюджеті воюючої країни.

Отже, за нашими розрахунками, наразі щомісячний імпорт 6000 електричок і наявний сумарний парк у 170 тис. електрокарів спричиняють такі втрати бюджету та державних енергогенеруючих компаній:

• На несплаті ПДВ, мита й акцизу при розмитненні — 1,7 млрд грн щомісяця.

• На зловживанні пільгами при зарядці за побутовим тарифом — 405 млн грн щомісяця.

Тобто понад 2,1 млрд грн щомісяця, або 25 млрд грн на рік!

І це ще не все. Завдяки заміщенню традиційного пального втрати на акцизах становлять понад 300 млн грн щомісяця.

І це я ще не порахував операційні податки з кожного літра реалізованого пального, які сплачують автозаправні станції (ПДФО, ЄСВ, ПДВ, податок на прибуток). До речі, ця сплата останнім часом помітно зросла, про що невдовзі буде окремий матеріал.

Я розумію: «зелена» повістка, енергоспоживання тощо. Це потрібно робити. Але слід також розуміти, що екологічні й інші альтернативні повістки сьогодні просувають багаті європейські держави, у яких є гроші й немає війни. При тому, що в Україні частка електрокарів від загального парку вже більша, ніж у більшості європейських країн.

Як на мене, ми сьогодні не маємо змоги грати в такі ігри. У нас на порядку денному — життя або смерть.

Ми зараз елементарно не можемо собі дозволити таку розкіш. Таких безпрецедентних пільг і мінімальної вартості експлуатації немає в жодній, навіть найбагатшій країні. Це повна аналогія з дурнею, яку зробили у 2022 році, коли з невідомого переляку дозволили безмитне ввезення машин (пам’ятаєте черги по 15 км на кордоні?). Тоді це обернулося мільярдними втратами — і щілину закрили.

Держава надала великий термін і величезні пільги — і треба їй за це подякувати. Вклонитися і сказати спасибі, що на купівлі преміум-авто за 50–150 тис. євро зекономили 20–40 тис. євро податків.

А ще за що треба подякувати державі — так це за можливість насолоджуватися зарядкою за фактично безкоштовним тарифом на електрику. Цей з нового року нікуди не подінеться і є мега-потужним драйвером подальшого розвитку цього сектору. Тому чому ревуть воли — я не розумію.

Будь-які податкові пільги мають піти.

Нам потрібні гроші на зброю, а не беушний китайський мотлох і пільги для преміум-авто.

Друкувати

Коментарі

Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі

Увійти