Спецпроект
Головний радник із питань клімату компанії Shell Девід Гон поділився своїми думками щодо результатів конференції COP26, яка відбулась у Глазго (Шотландія) за участі понад 20 000 делегатів із близько 200 країн світу.
1. Це перше серйозне випробування зобов’язань щодо питань зміни клімату від часу укладення Паризької угоди 2015 року
«Майже за десятиліття переговорів вдалося розробити, мабуть, найважливіший план дій щодо зменшення рівня викидів парникових газів, який коли-небудь існував. Проте Паризька угода лишається основою, адже країни все ще повинні виконувати зобов’язання, які вони взяли на себе.
Очікування від конференції COP26 досить високі. З часу укладення Угоди минуло шість років, тому нам потрібно буде переконатися, наскільки ефективні оновлені плани країн стосовно зменшення рівня викидів (що також відомі як «національно визначені внески» — NDC). Окрім того, світові лідери повинні обговорити частини Угоди, які ще не підписані, — як-от статтю 6, що описує правила, які регулюватимуть співпрацю між урядами, зокрема торгівлю вуглецевими викидами.
Так історично склалося, що торгівля стала шляхом до економічної ефективності. Приміром, в одному селі вирощували пшеницю, в другому виробляли певні пристрої — так і зустрілися, торгували, і обидва села розвивалися. Торгівля вуглецевими викидами нічим від цього не відрізняється. Це створює економічні стимули для зменшення вуглецевих викидів, що й робить їх предметом торгівлі.
Якщо дії щодо виконання статті 6 не будуть узгодженні, тоді важко зрозуміти, як світ зможе досягнути своїх цілей щодо нульового рівня викидів. Тому переговори щодо цього питання стануть украй важливим етапом COP26».
2. Кожна конференція COP має свій порядок денний
«COP17 в Дурбані (Південна Африка) сформулювала концепцію, згідно з якою розвинені країни та країни, що розвиваються, повинні розробити плани щодо зменшення рівня викидів з метою протидії зміні клімату. А вже на COP19 у Варшаві (Польща) було помітно, як ця ідея розвивається разом із зародженням підходу щодо національно визначених внесків. А ось конференція COP21 у Парижі (Франція) була зосереджена переважно на розробці нової глобальної угоди.
Лозунг «Давайте втримаємо 1,5» на COP26 у Глазго став чимось на кшталт бойового кличу. Щоб мати можливість обмежити підвищення глобальної температури до 1,5 °C, суспільство повинно зменшити глобальний рівень вуглецевих викидів удвічі до 2030 року та досягти нульового рівня викидів до 2050-го. Основним завданням уряду Великої Британії цього листопада є реалізація всіх намічених планів. Мова йде про найбільш амбітні плани серед усіх інших країн-учасниць.
COP і Паризька угода
Конференція Сторін, що більше відома як COP, проводиться щороку впродовж майже трьох десятиліть та об’єднує світові уряди задля узгодження плану боротьби зі зміною клімату.
Паризька угода — це юридично зобов’язувальний міжнародний договір стосовно зміни клімату, що був прийнятий на конференції COP21 2015 року в Парижі та набув чинності 4 листопада 2016 року. Вона об’єднала 196 країн у межах спільної системи в боротьбі з глобальним потеплінням і скорочення рівня вуглецевих викидів.
Метою Угоди є обмеження підвищення глобальної середньої температури до рівня, значно нижчого 2°C, порівняно з температурою в доіндустріальний період, одночасно вживаючи заходи щодо обмеження підвищення температури до 1,5°C.
3. Компанії на кшталт Shell відіграють важливу роль
«Мене трохи засмучує, коли я чую від когось, нібито COP — це захід лише для світових лідерів. Урешті-решт, не уряди забезпечують досягнення енергетичного переходу. Насправді вони лише готують ґрунт для діяльності приватних компаній.
Саме тому важливо, щоб такі компанії, як Shell, розуміли, що відбувається на таких заходах. Коли я відвідую COP (а це вже моя 18-та конференція), то наче виступаю зареєстрованим спостерігачем від Міжнародної асоціації з торгівлі викидами. Ми з колегами стежимо за тим, що відбувається, та реагуємо на це. Починаючи з конференції COP21, компанія Shell поставила нову кліматичну ціль — до 2050 року стати енергетичним бізнесом з нульовим рівнем викидів відповідно до прогресу суспільства. Ми й надалі співпрацюватимемо з урядами, лідерами та різноманітними підприємствами задля втілення цілей Паризької угоди в життя».
4. Іноді конференції COP потрапляють на перші шпальти, проте напружена робота проводиться кожного року
«Зміна глобальної енергетичної системи — це колосальне завдання, що вимагає повної перебудови економіки та промисловості. Кожен захід COP робить свій внесок у досягнення цієї мети, та все ж жодна конференція COP не покликана змінити світ. Візьмемо за приклад Паризьку угоду. Її прийняття 2015 року було історичним моментом, проте це була кульмінація виконаної роботи за десятиліття проведення конференцій COP задовго до цього. Кожна COP відіграє певну роль у вирішенні проблеми зміни клімату, та безперечно, що ми не знайдемо відповідей на всі запитання на COP26. Попереду нас чекає ще багато обговорень».
5. Без злетів і падінь не обійтися
«Спостерігаючи за розгортанням переговорів на конференціях COP упродовж багатьох років, мені нерідко на думку приходить цитата: «Закони — все одно, що сосиски: краще не бачити, як їх роблять».
Сучасна дипломатія — це складний та здебільшого тернистий процес. COP15 у Копенгагені була, м’яко кажучи, трохи проблематичною. Учасники всіма силами намагалися досягти глобальної угоди, та все ж не змогли.
COP26 — не виняток. Адже будуть і успіхи, і невдачі. Утім, завдяки таким конференціям ООН забезпечує узгодженість та зосередженість на завданні, яке ми вирішуватимемо впродовж наступних десятиліть, — на боротьбі зі зміною клімату».
Коментарии
Войдите чтобы иметь возможность оставлять коментарии
Войти