Водії в Монголії вийшли на протести через дефіцит пального

Водії залишали свої автомобілі й влаштовували ходу центром Улан-Батора на знак протесту проти дефіциту пального, що посилюється в країні. Багатогодинні черги на автозаправних станціях лише підживлюють невдоволення населення через зростання цін, пише Bloomberg.

Демонстрації біля будівлі парламенту свідчать про дедалі більше роздратування через кризу постачання, яка змусила цю країну, що не має виходу до моря, шукати додаткові обсяги пального в росії, Китаї та Південній Кореї.

Монголія значною мірою залежить від імпорту енергоносіїв із сусідньої росії, а перебої в роботі нафтопереробних заводів (НПЗ) посилюють дефіцит. Останніми роками нестача пального, спричинена геополітичною напруженістю, зокрема війною росії проти України, змусила країну звернутися по допомогу до іншого великого сусіда — Китаю.

«Дефіцит і паніка, які ми спостерігаємо, — реальні, але причина має радше структурний характер, ніж є наслідком якогось одного шоку в постачанні», — зазначив Телмен Алтаншагай, незалежний дослідник з Улан-Батора.

Хоча на АЗС скасували обмеження на продаж пального, час очікування на заправках в Улан-Баторі залишається тривалим.

Зі слів Телмена, урядові дані свідчать про зростання попиту на пальне приблизно на 14% щороку, причому пік споживання припадає на літо через активність у сферах сільського господарства, туризму й гірничодобувної промисловості. Додатковий попит також зумовлений літнім фестивалем «Наадам», під час якого монголи долають великі відстані країною (площа якої приблизно дорівнює площі Аляски), щоб відвідати змагання з кінних перегонів, стрільби з лука й боротьби.

Згідно з даними Банку Монголії, імпорт пального до країни стабільно знижувався з квітня, сягнувши річного мінімуму в липні, коли обсяги постачання впали на чверть порівняно з аналогічним періодом торік.

У серпні центральний банк підвищив ключову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 12,5%, пояснивши це зростанням цін на продукти харчування й пальне. Регулятор зазначив, що геополітична напруженість посилила невизначеність щодо постачання пального до цієї східноазійської країни. Минулого місяця банк залишив параметри грошово-кредитної політики без змін.

Міністерство гірничодобувної та важкої промисловості Монголії пообіцяло збільшити постачання пального для подолання кризи після того, як міністр домовився про додатковий імпорт з росії, а також із Китаю й Південної Кореї. Раніше цього року керівництво країни уклало угоди з сусіднім Казахстаном про диверсифікацію імпорту пального, зокрема дизельного, яке використовується в гірничодобувній промисловості — галузі, що забезпечила близько 21% зростання ВВП минулого року.

Щоб зменшити невдоволення громадян, влада Улан-Батора визначила пріоритетним завданням збільшення імпорту бензину марки АІ-92 для автомобілістів. росія зобов’язалася постачити 25 тис. тонн додаткового пального, тоді як Монголія звернулася до Китаю з проханням постачати 71 тис. тонн нафтопродуктів щомісяця.

«Це був найгостріший дефіцит» порівняно з періодами обмеження продажу пального в попередні роки, зазначив Галбадрах Сосорбарам, водій з Улан-Батора. Автозаправні станції обмежували продаж сумою 50 тис. тугриків ($13,92) на одного водія.

Зі слів Галбадраха, у найгірші моменти цього місяця час очікування в черзі сягав восьми годин. Деякі водії ночували в автомобілях біля заправок, щоб потрапити до них одними з перших після відкриття.

«Доки росія має проблеми, ми очікуємо на дефіцит», — сказав він.

Нагадаємо, росія продовжила заборону експорту дизельного пального до кінця жовтня через зниження обсягів виробництва внаслідок атак українських БпЛА. Експорт бензину було заборонено ще навесні. Водночас росія продовжує постачати нафтопродукти в деякі країни в рамках міжурядових угод.