Від маргіналів до «слонів»: відвертих неплатників податків майже не лишилось

За дев’ять місяців минулого року практично всі оператори роздрібного ринку — від регіональних мереж до ключових «слонів» — наростити сплату операційних податків. Про це пише директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн у матеріалі «Гра світла й тіні на ринку пального» для «Дзеркала тижня».

Як свідчить наведена у публікації таблиця динаміки сплати операційних податків за звітний період, позитивні зміни зафіксовані майже у всіх із 40 найбільших мереж АЗС. Лише три оператори не покращили своїх показників.

«Головна відмінність — відсутність відвертих неплатників серед великих мереж», — констатує Сергій Куюн.

З його слів, найбільші відносні прирости продемонстрували невеликі й регіональні оператори, до яких раніше податкова увага була мінімальною.

«Здебільшого саме невеликі мережі, до яких у податківців давно не доходили руки, продемонстрували найбільші прирости за три квартали 2025-го через вкрай низьку базу порівняння», — зазначає він.

Як приклад Куюн наводить львівську мережу напівлегальних «бочок» «Соляра», яка за рік сплатила у шість разів, або на 17 млн грн більше податків», а також чернігівську «T&T Нафта», що «дала бюджету на 22 млн грн, або в чотири рази більше.

Водночас основний фінансовий ефект для бюджету забезпечили великі гравці ринку. Першим серед них Куюн називає «БРСМ-Нафту».

«2025 року жоден «дах» не спрацював», — пише він, зазначаючи, що за дев’ять місяців власник мережі Андрій Біба поклав у держбюджет додатково пів мільярда гривень, або в 2,3 раза більше, ніж роком раніше.

Автор також звертає увагу, що «показник податків на літр становив скромні 2,23 грн/л», тому автор бачить за мережею великий потенціал.

«Як і раніше, ціни на пальне в мережі БРСМ, за винятком податків і витрат на експлуатацію, не передбачають прибутку, що, погодьтеся, дуже дивно. Не виключено, що такі дива ціноутворення криються в «акцизних» площинах, оскільки власне виробництво пального триває», – пише експерт.

Другим «слоном» стала мережа WOG. За словами Куюна, вона додатково дала бюджету за дев’ять місяців 472 млн грн.

«Тут мережа Світлани Івахів і Сергія Лагура вражає», — зазначає він, наголошуючи, що з 2023 року офіційні оклади зросли втричі — з 9892 до 29 200 грн/міс. у ІІІ кв. 2025 року. Водночас автор підкреслює, що потенціал у WOG значний, зокрема за податком на прибуток, адже «прибутковість станцій WOG чомусь у 2–3 рази менша, ніж в ОККО, враховуючи схожий формат станцій, непогані обсяги реалізації і абсолютно ідентичні ціни на пальне.

Третім великим драйвером змін стала UPG.

«Спільними зусиллями мережа виправдала сподівання й перетворилася з непримітного середнячка у 2023–2024 роках на лідера рейтингу», — зазначає Куюн.

За його словами, зростання податкової віддачі відбулося «за рахунок усього», зокрема авансової сплати податку на прибуток, ПДВ та зарплатних податків. Автор також наголошує, що «за показником податків на проданий через АЗС літр UPG посіла перше місце», а потенціал мережі далеко не вичерпаний.

Суттєве зростання податкової віддачі продемонстрували також «Укрнафта», AMIC, KLO і SOCAR.

Водночас ОККО, за словами Куюна, «адресувала до держбюджету такий самий обсяг податків, як і рік тому», але навіть за таких умов це «не завадило найбільшому продавцю пального залишатися лідером за всіма параметрами».

Раніше enkorr з посиланням на матеріал Сергія Куюна повідомляв, що за дев’ять місяців 2025 року сплата операційних податків сорока найбільшими роздрібними мережами АЗС зросла майже вдвічі порівняно з відповідним періодом 2023 року — з 5,8 млрд грн до 11,3 млрд грн.