США запровадили санкції проти російських нафтових компаній

Президент США Дональд Трамп 22 жовтня вперше за свій другий термін запровадив санкції проти росії, пов’язані з розв’язаною росією повномасштабною війною проти України. Обмеження спрямовані на нафтові компанії «лукойл» і «роснєфть». Про це повідомляє Reuters.

Цей крок відбувся після того, як країни ЄС того ж дня схвалили 19-й пакет санкцій проти москви, який включає заборону на імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ). Заходи Трампа також стали продовженням санкцій Великої Британії, яка минулого тижня запровадила обмеження проти «роснєфті» й «лукойлу».

Міністерство фінансів США заявило про готовність вжити подальших заходів, закликаючи москву негайно погодитися на припинення вогню у великій війні, яка триває з лютого 2022 року.

Санкції стали суттєвим зрушенням у політиці Трампа, який раніше не запроваджував обмежень проти росії через війну, натомість покладаючись на торговельні заходи. Раніше цього року він запровадив додаткові 25%-ві мита на товари з Індії у відповідь на закупівлю нею російської нафти зі знижкою.

США не запроваджували мит проти Китаю — ще одного великого покупця російської нафти. Цінове обмеження у $60 на російську нафту, запроваджене західними країнами після повномасштабного вторгнення росії, змістило споживачів з Європи до Азії.

Аналітики назвали ці заходи давно очікуваними. «Це не може бути одноразовим кроком», — заявив Едвард Фішман, колишній чиновник США, нині старший науковий співробітник Колумбійського університету. З його слів, головне питання — чи погрожуватимуть США санкціями будь-кому, хто веде бізнес з «роснєфтью» і «лукойлом».

Джеремі Панер, колишній слідчий з питань санкцій Міністерства фінансів США, а нині партнер юридичної фірми Hughes Hubbard & Reed, зазначив, що відсутність банків та індійських чи китайських покупців нафти серед санкцій означає, що вони «не привернуть уваги путіна».

Водночас український високопосадовець назвав цей крок «чудовою новиною» і додав, що обидві російські енергетичні компанії раніше були серед об’єктів санкцій, запропонованих Києвом.

Міністерство фінансів США також запровадило санкції проти десятків дочірніх компаній «роснєфті» й «лукойлу». Заходи передбачають блокування американських активів і заборону на ведення бізнесу з ними для громадян США.

Заборона ЄС на СПГ набуде чинності у два етапи: короткострокові контракти завершаться через шість місяців, а довгострокові — з 1 січня 2027 року. Повна заборона набуде чинності на рік раніше, ніж передбачено дорожньою картою Єврокомісії з припинення залежності від російського викопного палива.

Новий пакет санкцій ЄС також передбачає обмеження на поїздки російських дипломатів і включає ще 117 суден з «тіньового» флоту москви, переважно танкерів, доводячи загальну кількість до 558. Зі слів голови, до списку також увійшли банки з Казахстану й білорусі.

Джерела у дипломатичних колах ЄС повідомили Reuters, що до списку будуть включені чотири організації, пов’язані з нафтовою промисловістю Китаю. Їхні назви не розголошуються до офіційного затвердження. Серед них — два нафтопереробні заводи (НПЗ), торгова компанія та організація, яка допомагає в обході санкцій у нафтовому й інших секторах.