Ринок пального став одним із найуспішніших прикладів детінізації української економіки. Про це під час виступу на форумі «Енергія, що тримає Україну» заявив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, передає кореспондент enkorr.
«Ринок пального — це один із моїх найулюбленіших кейсів. Насправді з нього почався загальний тренд, який ми бачимо 2025 року, на детінізацію і на відбілення. Зараз уже непристойно у нормальних компаніях захищати «тінь», — наголосив Гетманцев.
З його слів, саме нафтогазова галузь першою стала на шлях «відбілення», підтримавши державу.
«Я пам’ятаю, як у 2019-2020 роках, коли ми виходили з комунікацією про детінізацію, це викликало шалений негатив. І от хто перший стояв у зламі цієї свідомості — це була саме нафтогазова галузь. Дуже вдячний їй, що вона стала поруч», — додав він.
Зі слів голови комітету, відчутне зростання надходжень з’явилося і після того, як держава з грудня 2024 року запровадила обов’язкові авансові платежі з податку на прибуток — до сплати долучилися й ті гравці, що раніше її уникали.
«Якщо відняти OKKO, WOG і BVS, то по податку на прибуток збільшення за перше півріччя — у шість разів», — зазначив Гетманцев.
«90% мереж минулого року працювали з фінансовим результатом «нуль». Вони десятиріччями були збитковими. От такий бізнес — ви його ведете, там люди працюють, і десять років немає прибутку», — сказав він.
Посадовець визнав, що авансова сплата податку на прибуток — не ідеальне рішення, але воно спрацювало.
«Безперечно, авансова сплата — це погане рішення, бо вона оподатковує за зовнішньою ознакою, за формою. Але подивіться, що було: коли люди взагалі не сплачували нічого. А зараз є певна форма рентабельності, на яку ти маєш виходити. І це рішення потягнуло за собою також і сплату ПДВ», — пояснив Гетманцев.
Він підкреслив, що скасовувати норму про авансову сплату податку на прибуток наразі не планують.
«Я б не скасовував рішення про запровадження сплати авансового ПнП. Я задоволений результатами. Але розумію, що це лише перші результати. Є скарги від заправок, які працюють біля лінії зіткнення, де об’єктивно менші проливи. Тут треба подумати. Але точно рано робити конкретні висновки. Попрацюймо цей рік, подивімося на цифри й тоді вже разом приймемо рішення, що з цим робити», — підсумував він.
Раніше у матеріалі «Сховані резерви. Заправні мережі розкривають свій податковий потенціал» директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн зазначав, що податок на прибуток у найбільших роздрібних мережах за І півріччя 2025 року зріс на 25% — до 1,229 млрд грн.
Нагадаємо, новий механізм сплати авансового ПнП запроваджено через хронічні проблеми з «прибутковістю» АЗС. У 2023-2024 роках понад 70% податку на прибуток, сплаченого 50 найбільшими мережами, припадало на ОККО, ще понад 15% – на WOG.
Щомісячні авансові внески з податку на прибуток для АЗС становлять 60 тис. грн за кожне місце реалізації, 30 тис. грн — за місце, де продається винятково скраплений газ, і 45 тис. грн — за місце, де частка скрапленого газу становить 50% і більше.
Коментарии
Войдите чтобы иметь возможность оставлять коментарии
Войти