Повномасштабне вторгнення росії в Україну й подальша енергетична криза майже одразу підкреслили вразливість Європейського Союзу в енергетичній безпеці. Велика залежність ЄС від викопного палива, переважно того, що імпортується від одного постачальника, який бажає використовувати свою позицію в політичних цілях, виявила нагальну потребу в диверсифікації імпорту енергії.
Вторгнення 2022 року також стало ключовим для енергетичної політики ЄС, оскільки країни-члени швидко зменшили свою залежність від російського вугілля, нафти й нафтопродуктів. Попри ці зусилля, імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) в ЄС значно зріс після вторгнення. Цей приплив не лише надає росії значні політичні важелі впливу на країни-члени ЄС, а й фінансує її вторгнення в Україну.
Постійна залежність від послуг G7+ для експорту СПГ надає союзникам України значні важелі впливу на регулювання цін на російський СПГ і запровадження обмеження ціни. російські експортери СПГ будуть змушені продавати за обмеженою ціною або за зниженою ставкою, щоб отримати доступ до страхових послуг, які пропонує G7+. Така пропозиція забезпечить постійний потік СПГ до країн-імпортерів, запобігатиме різким стрибкам цін на природний газ і зменшить доходи росії від цього товару.
Політика обмеження ціни на СПГ на рівні 17 євро/МВт•год, що перевищує оцінну середню собівартість виробництва в росії, також слугуватиме стримувальним чинником проти значного скорочення експорту шляхом підтримки експорту.
2023 року 13% об’ємного імпорту СПГ в ЄС припадало на росію. Це становило 17,25 млрд кубометрів без урахування перевалки в країни, що не входять у ЄС.
Імпорт російського СПГ становив 5% споживання газу ЄС, що свідчить про відносно низьку залежність блоку від нього. Однак росія сильно залежить від ринку ЄС, на який 2023 року було відправлено половину всього її експорту СПГ.
2023 року російський проєкт «ямал СПГ» експортував 26 млрд кубометрів СПГ, 72% з яких було призначено для Європи. 86% експорту з потужностей порту у висоцьку (4,5 млрд кубометрів) припало на Європу.
2023 року країни G7+ зберегли домінування в постачанні російського СПГ. Перевізники, що належать або застраховані в країнах G7+, перевезли 93% (15,5 млрд євро) російського СПГ у всьому світі.
Запровадження глобального граничного рівня цін на СПГ у 17 євро/МВт•год скоротило б доходи росії на 60% 2023 року, що призвело б до падіння загальних доходів від експорту СПГ на 10 млрд євро. З іншого боку, якби лише ЄС встановив обмеження ціни, загальні доходи росії від експорту СПГ торік знизилися б на 29% — втрата становила б 5 млрд євро.
Коментарии
Войдите чтобы иметь возможность оставлять коментарии
Войти