Близько 20% потужностей нафтопереробки під загрозою закриття — Wood Mackenzie

Нафтопереробні заводи (НПЗ) переходять на біопаливо або закриваються через несприятливе регулювання, але попит на нафтопродукти зростає. Це може призвести до ринкового дисбалансу, який зробить ці продукти дорожчими, або географічного дисбалансу, який не сподобається тим, хто дбає про безпеку постачань.

Загалом 101 із 410 НПЗ у всьому світі ризикують закритися протягом наступного десятиліття, нещодавно оцінили аналітики Wood Mackenzie, зазначивши, що це число становить 21% світових нафтопереробних потужностей. Причини такої оцінки включають піковий попит на нафту, який зменшить попит на продукцію НПЗ, і високі експлуатаційні витрати в таких країнах, як європейські, де стягуються податки на викиди вуглецю з енергетичної галузі.

Справді, Wood Mac вважає завищені операційні витрати заводів особливо важливим чинником ризику для їхніх майбутніх перспектив, а також їхніх інвестицій у декарбонізацію. «НПЗ без зобов’язаних інвестицій у технології з низьким вмістом вуглецю, такі як уловлювання вуглецю, підвищення енергоефективності або альтернативне паливо, особливо вразливі, – пишуть аналітики. – Ті, хто знаходиться в регіонах із встановленими або зростаючими цінами на викиди вуглецю, включаючи ЄС, Великобританію й Канаду, перебувають під найбільшим тиском».

Планується, що до 2035 року ціни на викиди вуглецю в цих юрисдикціях зростуть у три рази вище від середнього світового показника, й аналітики також зазначили, що це, ймовірно, зробить продовження роботи деяких НПЗ у ЄС, Великобританії й Канаді економічно безглуздим — якщо політика не зміниться.

Наприкінці минулого року аналітики й трейдери повідомили Reuters, що очікують підвищення цін на дизельне пальне цього року через закриття НПЗ. На час оприлюднення звіту нафтопереробники відчували низьку маржу у різних регіонах. Але з огляду на те, що кілька заводів планується зупинити цього року, все мало змінитися, що свідчить про те, що попит на паливо залишався стабільним, якщо не активно зростав.

Проте деякі прогнозують, що цього року попит зросте, навіть якщо закриються три великі нафтопереробні підприємства: нафтопереробний завод Grangemouth, єдине підприємство з перероблення сирої нафти у Шотландії, яке планується закрити у ІІ кварталі 2025 року; завод LyondellBasell у Х’юстоні й НПЗ Phillips 66 у Лос-Анджелесі планується закрити до кінця наступного року.

Ці три нафтопереробні потужності становлять приблизно 1 млн барелів на день (б/д). Тим часом близько 800 тис. б/д у нових нафтопереробних потужностях планується запустити в Азії, посилюючи аргумент про те, що експлуатаційні витрати – вирішальний чинник, а також податки на викиди вуглецю: азійські країни не мають такого суворого законодавства про податки на викиди вуглецю, як у Великобританії, Європейському Союзі й Каліфорнії.

Таким чином, ці 800 тис. б/д нових потужностей, безумовно, компенсували б закриття, але це потужності за кордоном, а не вдома, і багато хто прийшов до того, що розглядає це як потенційну проблему для безпеки постачання — отже, наприклад, намір ЄС інвестувати прямі кошти у виробництво СПГ у всьому світі.