Про пальне: ціни, ресурси, зимовий дизель

З огляду на нещодавній ажіотаж на колонках тезово окреслимо важливі для ринку пального ключові питання. Ситуація повністю протилежна «електричній», хоча й зі своїми нюансами. 

1. Ресурсів повністю вистачає. Навіть є певний профіцит, який утворився через динамічний імпорт напередодні нещодавнього поновлення акцизу. Тому сплеск продажів на АЗС 10 жовтня потішив ринок.

Загалом країна успішно минула сезонний пік споживання, який видався напрочуд спокійним. Таким чином тестування пройшла нова система нафтопродуктозабезпечення, яку побудували буквально за 3-4 місяці на заміну знищеним 100% довоєнних джерел постачання. Зараз маємо не тільки нову диверсифікацію імпорту через західний кордон, але й принципово іншу логістичну структуру.

Наприклад, понад 40% пального надходить у бензовозах, тоді як до війни так майже не возили. Решта йде залізницею через безліч переходів. Саме життя змусило створити таку гнучку й розгалужену систему постачання. Це наша перша велика «енергетична» перемога у цій війні.

2. Вересневі запаси стабілізували ціни, але це може бути не надовго. Минулого тижня найбільші нафтовидобувні країни світу домовились про скорочення видобутку. Результат на табло: якщо наприкінці вересня ціна на нафту була $85/бар., то наразі маємо $97. Дизпальне за цей період додало $200 дол. (6 грн/л). Водночас бензин додав усього $80.

Свіжі партії ДП заходять уже за 50 грн/л. Якщо везти в центр або на схід, це вже 53 грн/л. Поки жовтнева ціна міксується з вересневими запасами за 45-46 грн/л, але вічно так не буде. Втримати ціни на колонках з такою собівартістю буде складно (сьогодні це 52-57 грн/л). А от для бензинів – цілком реально.

Кому подякувати? Тим, кому й завжди! Західна преса пише, що рішення ОПЕК+ продавили саудити з кацапами. Вона вбачає в цьому бажання хитнути ціни на пальне в США, які щойно заспокоїлись, напередодні листопадових виборів у сенат. Невдоволення має підірвати рейтинги демократів на чолі з Байденом.

3. З легкої руки Дмитра Льоушкіна на порядок денний вийшло питання зимового ДП. Подумати є над чим. Північна частина Європи має ті ж кліматичні умови, що й Україна, тому продукт зимової якості буде. У нашому разі йдеться про таких постачальників як Польща, Литва, Німеччина.

Складніше з півднем, звідки ми веземо майже половину обсягів дизпального. Ну не роблять у Греції зимової марки!

Але ж ми українці! Трейдери вже почали експерименти із додаванням морозостійких присадок, кажуть, ще є над чим попрацювати. Крім того, у перемовинах із виробниками наші пропонують скористатись старим дідівським методом – залучати до складу ДП авіагас. Це для НПЗ може бути цікаво, бо авіапальне наразі дешевше від дизельного.

Ідуть перемовини й щодо арктичної марки (температура застигання -32 градуси, звичайна марка – до 20 градусів морозу). З позитиву – пропозиції є. Та от ціни на «арктику» гилять безбожні, на $150-200/т вище, ніж на зимову марку. Як казав сліпий: подивимось!

Отже, висновки. Перший, і найголовніший – пальне буде. Другий – ціна буде ринковою, спрогнозувати її неможливо, надто враховуючи виклики часу. Головні з них – ембарго на імпорт російської нафти в Європу з 5 грудня, нафтопродуктів – із 5 лютого. Європейці нервують, бояться, але руки роблять. На півдні Європи проблем узагалі не бачать, бо там ближче до азійських і арабських постачань, на півночі трохи тривожніше, але, знову-таки, питання лише у ціні неросійського імпорту.