Як зберігати й використовувати домашні запаси пального

Війна зробила прислів’я «щоб стояв у кожній хаті» актуальним не тільки для гранатомета чи вогнепального карабіна, але й резервного запасу пального для автомобіля та (або) генератора.

Після довжелезних черг на АЗС у країні майже не лишилося автомобілістів, які б не мали у куточку каністру-другу або й бочку пального. Так, про всяк випадок. Проте зберігання нафтопродуктів – не просте питання, а «прострочений» запас може як мінімум підвести у відповідальний момент, а як максимум наробити біди. Ситуація значно погіршується тим, що у розпал паливної кризи люди розгрібали з заправок усе, що горить, тож у запасах міг опинитися продукт не найкращої якості.

Коктейль зі складним рецептом

Розберемося спочатку з бензином. Це надскладний коктейль з купи компонентів, відхилення за кожним із яких може потягнути за собою тяжкий збій експлуатаційних характеристик. Гарантований строк зберігання – показник високої якості бензину, недосяжний для різного роду «крафту».

Головна примхлива речовина у бензині — оксигенат. Це група компонентів, що відповідає за підвищення октану й має спиртову природу. Доведення октану спиртом – данина екології, адже більшість інших присадок більш шкідливі. Є і винятково нафтова альтернатива спирту, але вона значно дорожча.

Для технологів використання спирту – суцільна проблема. По-перше, спирт має властивості абсорбувати з повітря вологу. У великих резервуарах на нафтобазах завжди є прошарок підтоварної води. Те саме, але у своєму масштабі, відбувається й у каністрі. І паливні баки, й каністри так чи інакше «дихають», тож повітря для збору води буде оновлюватися, а волога з часом накопичується.

По-друге, спирт поспішає випаровуватися. До речі, те саме робить і частина летючих нафтових компонентів бензину з високим октаном. А що буде з бензином, який згубив октанопідвищуючий компонент? Правильно, він втратить октан.

«Перші наслідки втрати якості під час зберігання – зниження тиску насичених парів і падіння октанового числа. Перший показник відповідає за легкість запуску двигуна, що особливо важливо в холодну пору року», — каже аудитор ОС «Серт АСУ» Олександр Лютий.

З його слів, у потрібний момент генератор або автомобіль може просто не завестися і доведеться відкачувати «прострочений» бензин з паливного бака (це ще та забавка).

Навіть якщо мотор заведеться, то знижене октанове число попрацює над скороченням його віку, можете не сумніватися. Забутий у каністрі на рік чи й більше бензин використовувати у техніці, що вам дорога, не рекомендовано. Там уже, скоріш за все, є непомітний для ока осад та інші неприємні хімічні сюрпризи.

У плані примхливості щодо зберігання розрізняємо такі типи бензину: альтернативний (30%+ спирту), стандартний заводський (до 5%) і бензин з міні-НПЗ (склад невідомий, але технологія плюс-мінус зрозуміла).

Заводський бензин. Продукт, що відповідає ДСТУ, можна зберігати до 1 року за умови герметичності ємності, проте все ж рекомендується проводити ротацію раз на 6 місяців. Якщо ви впевнені в АЗС, де залили каністри, то є висока ймовірність, що рік він вистоїть без погіршення якості. Ну а якщо втратить 1-2 одиниці октану, то для генератора це не так страшно.

Зі слів технолога крупного НПЗ, підвищити якість зберігання може тільки герметичність: «Будь-який контакт з повітрям призведе до окислення вуглеводнів і втрати якості». Тож якщо ваша пластикова каністра роздулася від температури або навпаки втягнула боки вночі, не треба допомагати її, відкриваючи, аби збалансувати тиск.

Альтернативне пальне. Найбільш проблемний у плані зберігання бензин. Якщо в звичайному продукті «неспокійних» елементів 2-5%, то в альтернативному пальному – більше 30%. В ідеальних умовах рекомендований термін зберігання – 3-4 місяці, на практиці – місяць.

У розпал паливної кризи альтернативний бензин було знайти легше, тому багато хто був змушений купляти цю екзотику. Оскільки у той період якістю особливо ніхто не переймався, нарікань вистачало. Скоріш за все, чимало цього продукту міститься зараз у каністрах в гаражах і на балконах.

Прострочений альтернативний бензин легко розшаровується на свої первісні компоненти — прямогонний бензин та спирт, а між ними — прошарок води. На жаль, просто добряче побовтати каністру не допоможе.

Бензин з міні-НПЗ. Разом з «альтернативщиками» у подолання паливної кризи включилися нафтові міні-заводи, яких в Україні чимало. Аби скоріше наситити ринок, уряд знизив планку вимог до палива до рівня Євро-3. Проблема лише в тому, що той бензин і дизель навряд чи відповідають цьому древньому стандарту.

Нестабільність такого бензину (так характеризують хіміки здатність швидко розпадатися на фракції, випаровуватися й іншим чином псуватися) має місце ще на заводі, він просто таким народжений. Дорога на нафтобазу, а потім на заправку забере ще кілька очок його якості. Для його стабілізації необхідні дорогі компоненти або високотехнологічне обладнання. Нічого такого на «мініках» нема і ніколи не було.

«У нас випадково простояли рік зразки бензину з одного з «мініків», причому не найгіршого. Так він з 95-го перетворився на 75-й», — каже директор компанії, що досліджує якість пального. То можна приблизно порахувати, що буде з бензином незаводського походження за півроку. Тож наполегливо не рекомендується використовувати бензин, якщо його куплено на заправці з сумнівною репутацією.

Не замерзнути у каністрі

Із дизельним пальним ситуація трохи легша, адже спирту тут нема, а летючих фракцій набагато менше, ніж у бензині. Втім, тут є інші труднощі, наприклад парафіни. Саме вони кристалізуються під впливом низьких температур і перетворюють у мороз літній сорт дизпального в желе.

Усе ДП, що мають українці в запасах, закуплене в теплий сезон, тож за +5°С починаються проблеми.

Спеціалісти застерігаються від дідівського методу підвищення морозостійкості керосином. «У домашніх умовах розводити дизпальне реактивним паливом суворо заборонено. Це може бути небезпечним як для оператора процесу, так і для двигуна», — каже Лютий.

Що буде, якщо пальне перемерзне взимку й відійде з настаннями теплої погоди? Результат залежить від багатьох параметрів, але нічого хорошого, кажуть хіміки, явно не буде. «Скоріш за все, затверділі парафіни повністю не розчиняться навіть за високої температури, а осядуть у каністрі. Це прямий шлях до забиття паливних фільтрів і клапанів, виходу з ладу вихлопної системи», — каже керівник однієї з крупних українських лабораторій.

Для боротьби з замерзанням ДП магазини автохімії пропонують широкий спектр присадок. Однак спеціалісти паливного ринку скептично ставляться до різного роду антигелів. По-перше, за температур -20° і нижчих вводити такі добавки необхідно за плюсової температури, тож каністру з ДП краще залишити в приміщенні на ніч чи й довше. 

По-друге, користуватися присадкою треба безпосередньо перед використанням пального, адже після додавання реагенту окислення (читай — псування) ДП прискориться. В результаті – поява осаду й понаднормове загустіння.

Виходить, що зимувати літньому ДП спеціалісти не радять. Сезон ще дає якийсь час, щоб використати запас, можливо, з додаванням спеціальних присадок. А запас краще-таки сформувати з зимового або арктичного ДП. Ці сорти без проблем переживуть холодну пору року. Єдине, з чим можуть зіткнутися користувачі зимового ДП улітку, це підвищена витрата пального. Але це невелика ціна за гарантію роботи генератора або автомобіля взимку.

Джерело: «Кореспондент»