Український іспит для європейського дизелю

На початку січня значне зниження температури повітря в Україні стало першим справжнім іспитом для багатьох зразків зимового дизельного пального. Раніше все було ясно, бо російський, білоруський, литовський і кременчуцький продукт усі гарно знали й розуміли, чого від нього чекати.

Та 2022 року було побудовано нову систему забезпечення країни пальним, на ринку з’явилась купа нових зразків дизелю, особливо з південного напрямку, де взагалі-то й морозів особливо немає. І ось у січні 2023 року ця мить тестів настала. Водночас з’ясувалося ще чимало цікавих «зимових» подробиць.

Морози пройшли не всі. Звичайно, ніхто з постачальників чи ритейлерів навіть під тортурами ніколи не зізнається, що в нього замерз дизель. Але ми живемо в добу Інтернету й соцмереж, де різні допитливі й небайдужі громадяни роблять усе, що їм заманеться. Словом, щось чи хтось таки замерз.

«Коли місцями були морози до -20°С, увесь дизель показав себе як завжди: у тих клієнтів, які не знають, що робити, коли великий мороз, він замерз», – зазначив генеральний директор компанії «УНТК» Олексій Дронніков.

За даними Консалтингової групи «А-95», з жовтня 2023 року по 21 січня 2024-го в країну було завезено 1,953 млн т дизпального: 1,08 млн т з півдня (на 3% більше порівняно з аналогічним періодом 2022-2023 рр.) і 878,3 тис. т – із заходу (-10%).

Крім зимового ДП, окремі паливні компанії імпортували «арктичне» пальне з температурою фільтрації -37°С і нижчою. З жовтня по 21 січня 2024-го його заїхало близько 51,5 тис. т, що майже на 25% менше, ніж за аналогічний період 2022-2023 рр.. А головне, що цього сезону кількість постачальників «арктики» зменшилася майже в 5 разів.

«У цьому сезоні ми купували ДП з температурою фільтрації -32°С на внутрішньому ринку. Для нашого ритейлу цього було достатньо», – зазначив Станіслав Данько, керівник відділу нафтопродуктів компанії «Надєжда», яка стала на паузу у власному імпорті арктичного пального.

Майже весь обсяг арктичного ДП було відвантажено з PKN Orlen двом «зеленим» (ОККО й WOG) і одному азербайджанському «слону» (SOCAR).

Крім того, 2023 року WOG імпортував «арктику» з Фінляндії, яка має температуру фільтрації -46°С. За нашої пам’яті це перший прецедент імпорту екзотичного фінського продукту. Постачальник такої можливості не змарнував, розробивши тематичні рекламні матеріали на АЗС. 

Раніше паливні компанії закуповували ресурс не тільки в Orlen, але й в Unimot.

«У цьому сезоні вартість пального в Unimot була вищою, ніж у Orlen, тому нічого не купували», – зазначив один із постачальників «арктики» на український ринок.

А дехто вже не дуже й переймається. Так, цього сезону від продажу арктики відмовилася мережа UPG, яка кілька сезонів поспіль продавала взимку винятково цю марку.

«Цього року ми «арктику» не завозили, бо не бачимо у цьому потреби. У нас європейська помірна зима. Властивостей якісного зимового дизелю цілком вистачає», – заявили у прес-службі компанії.

Очікувані результати

Не велика новина, що зимове ДП із північної й центральної Європи більш пасує Україні, бо ми маємо схожі кліматичні умови. Тому вся увага дісталася південним зразкам, і ці очікування не підвели.

Учасники ринку кажуть, що замерз саме дизель з Греції й Туреччини.

«Нам клієнти казали, що грецьке пальне не витримало», – повідомили в одній із компаній.

«Турецьке ДП з морозостійкістю -20°С – це для нашої зими на -8°С», – упевнені в іншій компанії.

Теплим південним країнами апріорі не потрібне пальне з високою температурою фільтрації. Тим паче, що установка з його виробництва вартує чималих грошей. Тому показник температури фільтрації -20°С і нижчий досягається завдяки додаванню спеціальних присадок.

Пальне з Кувейту впоралося з морозами тільки разом з присадкою.

«У споживачів з Донецької й Дніпропетровської областей нарікань на пальне не було, але вони додали антигелієву присадку. А ось на Харківщині без добавки був випадок помутніння дизпального», – каже один із постачальників цього пального на український ринок.

Та з присадками теж не все так просто.

«За умови складного й довгого ланцюжка постачання палива від заводу-виробника до АЗС або нафтобази (НПЗ–порт–термінал–нафтобаза в Україні–АЗС) існують ризики погіршення низькотемпературних властивостей ресурсу. Крім того, якщо таке пальне швидко не реалізувати, то його показник фільтрації буде зменшуватися й надалі: присадки (депресори і диспергатори) з часом втрачають свої властивості», – пояснив головний аудитор з оцінки відповідності нафтопродуктів і систем якості Сертифікаційного експертного центру «АСУ» Олександр Лютий.

Крім того, на якість пального впливає і недостатній контроль чистоти резервуарного парку, секцій автоцистерн, резервуарів на АЗС.

«Зараз ми імпортуємо зимове пальне переважно з Польщі й Румунії. Воно виробляється на НПЗ за схожим технологічним циклом і за своїми параметрами приблизно тотожне. Тому спеціальної потреби зберігати його в окремих резервуарах не виникає. Зрештою, кліматичні умови взимку в Румунії, незважаючи на її південніше географічне розташування, навіть суворіші, ніж в Україні, оскільки 80% цієї країни покрито горами, й у холодну пору року температури там опускаються доволі низько», – зазначили в мережі ОККО.

Замерзнути – це тільки початок

Ймовірність замерзання навіть неякісного ДП у резервуарах на нафтобазах і АЗК майже нульова.

Для наземного зберігання зимового ДП на нафтобазах можна використовувати резервуари з підігрівом. Але це значні технологічні витрати, тому використовують переважно звичайні резервуари.

 «Резервуари на заправках знаходяться під землею, там інші температурні умови, тому застигнути пальне не може», – каже директор однієї з паливних мереж.

А ось випадки замерзання ДП у баку автомобіля, на жаль, не рідкість. І крім неприємної ситуації залишитись без авто на час морозів, власник «залізного коня» в майбутньому може влетіти на дороговартісний ремонт.

Після розмерзання машина заведеться, але частина парафіну перейде в більш в’язкий стан і залишиться осадом у паливному баку. І якщо його не прочистити, з часом цей осад призведе до поломки транспортного засобу.

«Власникам АЗС потрібно наперед піклуватися про якість зимового пального. При погіршенні показників додавати добавки не коли вже чималий мінус, а заздалегідь. Крім того, при закупівлі пального потрібно детально вивчати ризики щодо можливих «запасів за якістю» за фізико-хімічними показниками, що впливають на експлуатацію ДВЗ, зберігання дизельного пального», – зазначив Олександр Лютий.

Крім того, дуже важливо використовувати якісні добавки відомих брендів (BASF, Afton Chemical, Infineum та інші) уже на нафтобазах (орієнтовна середня необхідна кількість добавки – 500 г на 1 тонну продукту).

Експерт додав, що основними показниками, на які потрібно звернути увагу при виборі зимового ДП, є цетанове число, фракційний склад, температура спалаху, CFPP (гранична межа температури фільтрованості), змащувальна здатність (особливо для палив із країн Близького Сходу й Азії) і температура помутніння з урахуванням CFPP.

«Щоб пальне відповідало заявленим параметрам виробника, ми практикуємо багатоступінчасту систему контролю. Передбачено все: і аналіз проб з кожної партії, і захисне пломбування бензовозів, і постійне чищення паливних резервуарів на нафтобазах і заправних комплексах. Відстежуємо кожну ланку в ланцюжку паливної логістики», – йдеться у повідомленні мережі UPG.

«Для уникнення потрапляння на ринок неякісного зимового ДП потрібен комплексний підхід: контроль постачальника, логістика, незалежна оцінка якості пального при перевалці з точки «А» в точку «Б» чи до кінцевого пункту призначення», – вважає Лютий.

«Будь-яке пальне в нашій мережі проходить триетапний контроль якості, й один із цих етапів – це контроль на вході. Тобто жодну цистерну з імпортним пальним не буде злито в резервуари нафтобази, перш ніж вона пройде перевірку на відповідність усім нормативам хімічного складу й експлуатаційних властивостей», – розповіли в ОККО.

«Ми відбираємо проби і даємо на дослідження якості в лабораторії. Крім того, купуємо зимове пальне в європейських виробників. Деякі партії, згідно з паспортами якості, витримують температурний режим до -30°С (не вище ніж -20°С). На щастя, у наших широтах нижчою температура буває вкрай рідко», – каже Христина Бабляк, начальник відділу зовнішньоекономічної діяльності мережі Chipo. Й зізнається, що попри впевненість у власній системі контролю якості, трохи нервувала, сідаючи у свій дизельний Peugeot під час перших морозів.

«Все пройшло чудово, сподіваюсь, наші клієнти теж оцінили якість нашого продукту в ці морозні дні», – додає вона.  

Як бачимо, хто заздалегідь дбає про якість зимового пального, той як винагороду не тільки зберігає, а й збільшує кількість клієнтів. А хто виконує свою роботу абияк, отримує несмішні ролики парафіну у тік-тоці.