Імпорт LPG`2024: Дунай, Вісла і МЗНН

Enkorr пропонує вашій увазі річний огляд найбільших імпортерів LPG. Як було зазначено у попередньому матеріалі, вигідна економіка постачань з півдня суттєво перекроїла географію імпорту газу в Україну.

Тенденція не могла не вплинути й на склад імпортерів. Ті, хто 2022 року зробив ставку на захід, тепер опановують нові напрямки імпорту, а традиційно «південні» постачальники активно переформатовуються.

2025 року укрупнення ринку вийде на новий рівень, і вже можна зрозуміти, хто включиться в боротьбу за ринок, який нарешті демонструє хай і не супервисокий, але стабільний плюсовий результат.

У справах ТОП-10 імпортерів сталися цікаві зміни, причому як якісні, так і кількісні. На перше місце у буквальному сенсі випливла група «БРСМ». Сумарно вона імпортувала за рік майже 116 тис. т ресурсу (+22% до 2023 р.), обігнавши лідера попереднього року «Вігазтрейд». Придбавши позаторік два танкери й одну самохідну баржу, компанія ще тоді фактично зробила ставку на Дунай. 66% усього імпорту вона відвантажила з турецького Likitgaz Dagitim і термінала Interport Gaz у Мідії. Крім того, цього року оператор відкрив для себе OMV Petrom, відвантаживши 6,2 тис. т ресурсу.

Маючи потужний потік ресурсу на півдні, 2024 року компанія вже стабільно присутня у гуртовому секторі, проте наявна на ринку репутація не дає сповна реалізувати потенціал продажів. «Часто є гарні пропозиції, але, чесно кажучи, не хочеться зв’язуватися», – каже власник невеликої трейдингової компанії.

Для західного напрямку у кошику «БРСМ» лишилася тільки 1/5 частина постачань. На Польщу мережа залишила лише 13 тис. т (43,6 тис. т позаминулого року). Газовози вантажились на Unimot, вагони-цистерни — в основному, з термінала Tezet. Також «БРСМ» стала найбільшим імпортером offspec з угорської MOL (4,2 тис. т). Працюючи у своєму стилі, група не цуралася ресурсу, в якому показник сірки сягав 188-449 мг/кг при максимально допустимих 50 мг/кг.

«Вігазтрейд» посідає друге місце, імпортувавши 77,8 тис. т. 2024 року компанія майже повністю зосередилася на морі. «У Польщі було досить багато росгазу, тому не стали ризикувати. У перспективі купувати на цьому напрямку не плануємо, вистачить півдня», – зазначив директор «Вігазтрейду» Михайло Леонтьєв.

З його слів, південь лишається для тих, хто має або особистий флот, або ексклюзивний контракт з постачальником за ціною, нижчою від ринкової, або контракт на перевалку з газовим терміналом, у якого є місткості для зберігання й змішування газу. Інші просто не витримають конкуренції.

За винятком 5 тисяч сухопутних тонн з MOL, весь обсяг «Вігазтрейду» прийшов на український термінал «Еконоватіка» баржами з Галаца. Іншим отримувачем цим самим шляхом є компанія «Вілле Форте». Підприємство збільшило постачання з 10 до 26,5 тис. т. Таким чином, перевалка спрацювала майже чітко на рівні 2023 року – 104,3 тис. т. Результат непоганий.

Попри втрату 5% обсягів (76,3 тис. т), третє місце два роки поспіль тримає «Авантаж 7». Цього року компанія була не частим гравцем на гуртовому ринку, зосередившись на роздробі. На відмінну від 2023-го, «Авантаж» розподілила основні обсяги між Польщею й Румунією у відношенні 47% і 40% відповідно. Ресурс їхав в основному з Bialchem Group (53% від імпорту з цього напрямку, 19,2 тис. т) і Takida Terminal (67%, 20,2 тис. т).

Також через AGTG SA «Авантаж» імпортував 8,6 тис. т газу з Туреччини, а через «Данкор» – 1,2 тис. т з Лівії. Цьогоріч імпортер взагалі не користувався послугами залізничного транспорту, тобто весь обсяг було перевезено машинами.

ОККО й «Надєжда» («Полтава Газтрейд» і «БВС Ритейл») торік помінялися місцями. Це стало можливим через збільшення обсягів постачань львів’янами на 17%, до 65,4 тис. т. У той самий час полтавський старожил зосередився на аукціонах, зменшивши імпорт на 30%, до 50,5 тис. т.

«Надєжда» пояснює зміну орієнтації зосередженням бізнесу у центральному й східному регіонах країни. Не сприятиме збільшенню імпорту підвищення залізничних тарифів. Нагадаємо, що полтавці мають у своєму арсеналі орендовані вузькоколійні вагони, тому 70% усього імпорту компанії припадало на залізницю. Основні обсяги їхали з Польщі (10 тис. т, -45% порівняно з 2023-м). На другому й третьому місцях — Угорщина (7,5 тис. т, +46%) і Румунія (6,3 тис. т, +17%). Більш ніж половина автопартій (62%) надійшла з Orlen Lietuvа, обсяги з якого зросли на 45%, до 9,2 тис. т.

«Щомісяця плани й дії змінюються. Так, відвантаження по Дунаю виглядають перспективнішими 2025 року. Логістика підказує, що всі напрямки постачання треба підтримувати», – розповів співвласник групи компаній BVS Станіслав Батраченко.

Залізничні постачання залишаються пріоритетними й для ОККО: 67% загального імпорту, з яких 98% із Польщі (з терміналів AmeriGas Polska і Glob Terminal, що перевалювала ресурс з ARA). Але наразі компанія поступово зменшує обсяги залізничного парку через високі ціни на залізничний ресурс.

Мережа також долучилася до пулу клієнтів OMV Petrom, відвантаживши 3,4 тис. т румунського газу. Водночас компанія слідкує за всіма тенденціями ринку, тому наприкінці року спробувала себе у ролі «моряків» і для цього виду пального. «За нашими прогнозами, надходження по Дунаю до кінця 2025 року можуть покривати до 40-45% ринку в Україні. Очевидно, через економічну доцільність ми також плануємо нарощувати обсяги закупівель із цього напрямку. Так само маємо плани нарощувати закупівлі ресурсу на внутрішніх аукціонах. Натомість частка імпорту залізничним транспортом у нашому кошику цього року може зменшитися», – кажуть в ОККО.

Потужним ривком у ТОП імпортерів увірвався «Данкор Трейд» (належить до групи Gazoline), який із травня вийшов з пропозиціями на південний термінал. Відтоді трейдер систематично завозив 4,7 тис. т газу щомісяця. Досягти успіху, як вважають інші учасники ринку, допоміг прямий контракт з лівійським виробником Mellitah Oil & Gas. Наразі, як розповіли у компанії, через кращу економіку все менше ресурсу їде в Україну через Мангалію, де споріднена Takida Terminal оперує перевалкою LPG, і все більше — напряму.

На відміну від «Вігазтрейду», в одеситів «рукавичка» постійно відкрита на більшість обсягу. Тому інколи це грає не на користь трейдеру через розмитнення в міру продажу газу.

До речі, про Одесу, а точніше – про одеситів. 2024 року ТОП-10 залишили «Енергоімпекс» і SP Gas. Трейдери продовжують працювати на південному напрямку, але на зовсім інших швидкостях. Ринком шириться інформація про проблеми з законом у «Енергоімпексу» і кепськими справами у фінансах SP GAZ.

На одну сходинку спустився WOG, імпортувавши 34,9 тис. т газу. Як і 2023-го мережа зосередила свої постачання на залізниці. Але з листопада більше уваги приділяла аукціонам і пропозиціям на внутрішньому ринку через більш привабливі ціни. Зокрема мережа почала викуповувати обсяги у морських постачальників. У компанії не виключають можливості самостійного виходу в море.

У портфелі WOG більшу частину займає ресурс із Польщі – 63% (21,9 тис. т), з яких більшу частину перевалили з Західної Європи через Glob Terminal. На румунському напрямку компанія зосередилась на постачаннях з OMV Petrom, яка перевела LPG у позицію опціону для покупців бензину і ДП.

Рік для компанії «Газтрон Україна», наступного учасника ТОП-10, видався непростим. Певний час компанія боролася з податковою за вихід з «ризикових», що не могло не позначитися на її річних результатах: 32,5 попри 37,1 тис. т, або – 12% за рік.

Gaztron. Владислав Колодяжний має багато питань до фіскальних органів. На фото – власник «Газтрону» спілкується з головою податкового комітету ВР Данилом Гетманцевим на конференції Petroleum&LPG Ukraine 2024

Близько 83% імпорту трейдер завіз залізницею, з яких трохи менш як половину – з Orlen Unipetrol Чехія. Нагадаємо, що «Газтрон» був одним із перших, хто налагодив залізничну логістику 2022 року, й попри тиск російського ресурсу на конкуренцію на українському ринку зберіг логістичні активи. Однак сталося те, що сталося, і західний вектор постачань втратив привабливість.

Потроху набирає швидкість група «БАРС». Компанія збільшила імпорт з 22,7 до 23,9 тис. т. Утім, як зазначають у компанії, завдяки вже зміні кон’юнктури фокус у закупівлях було переведено на внутрішній ринок, зокрема на аукціони. 2024 року «барси» енергійно (і, що важливо, успішно) шукали активи у роздробі, тому потреба у ресурсі відчутно зросла. У мережі кажуть, що помітну прибавку показав і гуртовий сектор.

Замикає десятку найбільших прямих імпортерів UPG, знизивши відвантаження на 27%, до 19,4 тис. т. Зростання цін на заході й блокування польського кордону стало «ударом нижче пояса» для компанії, що інвестувала у створення логістичного ланцюжка постачань нафтопродуктів через польський кордон. Новими шляхами стали й Румунія, й більш упевнена участь в аукціонах.

Утім, поки що очевидно, що скраплений газ в UPG викликає велику стурбованість. Минулого року власник мережі Володимир Петренко встиг познайомитись і попрощатися з досвідченою фахівчинею у газовій справі Світланою Грозною, запросив зрештою іншу «газову» особистість – Юлію Дєгтярьову.

З тих, хто не потрапив у ТОП-10, вирізняється динамікою «Мартін Трейд». Торік компанія наростила імпорт ресурсу у 2,5 раза, до 4,6 тис. т. Трейдер, що почав одним із перших активно постачати LPG після повномасштабного вторгнення, геть утратив темпи 2023 року, але поступово повертає оберти. Торік компанія переглянула напрямок постачання, сконцентрувавшись на Литві.

Запасайся хто може 

2024 року кількість імпортерів газу зменшилася, натомість ринок укрупнився. Загальна кількість імпортерів дещо скоротилася, з 249 до 232 юросіб, а десятка лідерів наростила свою частку за рік із 57% до 63%. Утім, дрібних трейдерів лишається багато. Наприклад, 2024 року 37 юросіб завезли п’ять і менше газовозів (2023-го – 58).

Дорожнеча ресурсу на заході й обмежений доступ до прямого морського імпорту призвели до впорядкування популяції імпортерів, особливо у другій половині року. Впорядкування дикого імпорту призвело до збільшення заробітків на імпорті газу системних імпортерів, особливо на півдні. Ще кілька років тому в це було важко повірити, але зараз на газу заробляють більше, ніж на дизпальному.

Трейдери сподіваються, що 2025 року тенденція як мінімум збережеться, а як максимум розвиватиметься. Набуття чинності законом України про мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів (МЗНН) зокрема обіцяє корінним образом змінити структуру газотрейдерів з імпортерами.

Потужний важіль впливу на ринок отримали власники ГНС. Навіщо пускати до себе на зберігання конкурента – питання риторичне. Та й суто технічно замороження нехай навіть 500 т на ГНС ємністю 1 000 т (а це немала станція) суттєво зменшує гнучкість трейдингу для власника.

Закон дозволяє як альтернативу зберігати газовий мінзапас у бензині з коефіцієнтом 0,8. І в поточних умовах це більш вигідний варіант: сховищ багато, а 200 т бензину стане трохи дешевше, ніж 250 т газу. Втім, це все одно доведеться заморозити біля 14 млн грн – значні для більшості імпортерів кошти. Частина опитаних трейдерів вважає, що МЗНН відсіє з ринку компанії, що імпортують менше 10 газовозів на місяць (біля 2 400 т на рік). Інші ж кажуть, що долучатися до конкурентної боротьби не буде сенсу при імпорті менше від 8 250 т (це обсяг, більше якого необхідно буде складувати більше 250 т). Подальше підвищення норми МЗПП упродовж кількох років залишить серед імпортерів лише системні компанії (15-20 трейдерів) і обіцяє зробити ринок більш прогнозованим і стабільним.