«За» і «проти»: у Податковому комітеті обговорили акцизний законопроєкт

Минулої неділі в парламент було внесено урядовий законопроєкт (ініційований Мінінфраструктури) щодо повернення акцизного податку на пальне. Зокрема урядовці запропонували запровадити ставки акцизів для всіх видів пального на рівні 100 євро за 1000 літрів.

Питання одразу викликало дискусію як серед самих депутатів, так і серед гравців ринку нафтопродуктів.

Тому Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики організував «круглий стіл» з обговорення цього проєкту, до якого долучились урядовці, члени комітету, депутати і представники галузевих асоціацій.

Enkorr вирішив навести найбільш цікаві тези цього обговорення.

Василь Шкураков, перший заступник міністра інфраструктури:

— Наша логіка при ініціюванні законопроєкту була такою: ми побачили, що ринок пального в Україні стабілізувався й логістичні маршрути було відпрацьовано. Разом із цим у нас є велика потреба сформувати частину державного дорожнього фонду, який, як відомо, залежить саме від акцизів на пальне.

У бюджеті на 2022 рік було передбачено і мало надійти в цей фонд біля 90 млрд грн за рахунок акцизних податків, але у зв’язку із їх скасуванням у березні цього не відбулося. При цьому завдань з обслуговування доріг ніхто не скасовував. 

«Укравтодор», як і раніше, продовжує забезпечувати виконання мобілізаційних завдань, які на нього покладено законом, щодо утримання автошляхів у належному стані. Тому акциз на сьогодні — єдине джерело, аби покрити на це витрати. 

Крім того, ключовий напрям, який ми вбачаємо нині для використання цих коштів, — це відбудова зруйнованих штучних споруд, тобто мостів, які було знищено в тих областях, де велися активні бойові дії (а це біля 400-т).

На сьогодні урядом уже було прийнято рішення про виділення 6 млрд на ці роботи, але їх не забезпечено фінансовим ресурсом. Саме на ці заходи передовсім і буде спрямовано кошти, які акумулюватимуться за рахунок повернення акцизу.

Денис Улютін, перший заступник міністра фінансів України:

— Міністерство фінансів підтримує цей проєкт закону і просить народних депутатів також підійти до нього не з погляду того, що популярно чи непопулярно, а що саме зараз потрібно. І нам усім потрібно, щоб цей акциз було повернуто.

Щодо ставки – думаю, наші колеги з Мінекономіки пояснять, це їхня пропозиція.

Скажу непопулярну річ. Ми як Міністерство фінансів вважаємо, що в цій ситуації попит на пальне потрібно зменшувати в будь-якому разі – у нас зараз немає внутрішнього виробництва пального. Тобто, ми його все імпортуємо, а імпортовані товари тягнуть за собою попит на валюту, якої в нас у країні не так-то багато, тому попит на пальне потрібно притискати.

Наша позиція як Мінфіну – повернути ставки на довоєнний рівень, тому що пальне за 65 грн розгрібали з руками й ногами. Зараз пальне за 52 грн, і 4 грн (додаткових) не вплинуть жодним чином на його споживання.

Денис Кудін, перший заступник міністра економіки України:

— Я хочу всім нагадати, що скасування акцизів на пальне – це була тимчасова акція. Зараз я чую дискусії, начебто цей законопроєкт негативно впливає на ВВП і на макропоказники.

У мене є розрахунки, які ми робили щодо впливу часткового повернення податків на акциз, то це дає в цілому -0,05% на ВВП, відповідно вплив незначний, тому цей законопроєкт Мінекономіки також підтримує.

Тоді, коли скасовували акцизи, ми були на висхідному тренді ціни на пальне. Причина — російська агресія, а я хочу підкреслити, це єдина причина, чому ціни пішли вгору, був спричинений шок в економічній активності всіх суб’єктів ринку. Крім того, було перекрито традиційні для України канали постачання, з росії й білорусі. Плюс пішли вгору ціни на світовому ринку. І тоді ключове завдання, яке стояло перед урядом, – це стримати зростання ціни.

На сьогодні ми бачимо розворот тренду. І це основна причина, яка дозволяє нам змінити нашу позицію. Ми бачимо, що ціна йде на пониження. Ми бачимо перемовини СЩА з країнами ОПЕК, зокрема з Саудівською Аравією як із найбільшим виробником. Ми бачимо, що на тлі заяв саудитів про збільшення обсягу виробництва ціна падає.

Станіслав Батраченко, генеральний директор Української асоціації скрапленого газу (УАСГ):

— Члени асоціації занепокоєні зрівнялівкою, коли пропонується «все по 100». З цього приводу протягом уже 8-ми років щороку спостерігаються наполегливі намагання порушити збалансоване співвідношення обсягу акцизного податку між скрапленим газом як альтернативним пальним бензину. Можливо, з причини зростання ринку скрапленого газу за останні 10 років.

Але треба врахувати, що останні 8 років скраплений газ перетворився в продукт промислового і побутового призначення, що збільшується щорічно, особливо упродовж останніх 2 років.

У цифрах. Асоціація встановила, що на сьогодні біля 800 підприємств використовує скраплений газ у виробництві власної продукції. Понад 1 тис. підприємств використовують його як допоміжний ресурс у своєму виробництві. Окремо треба виділити сферу опалення й приготування їжі, зокрема опалення приміщень. Хочу зазначити, що масово юридичні особи почали переходити на СВГ з початку 2021 р. після здорожчання природного газу. Але найважливіша й складна ситуація – з населенням. Офіційно зареєстровано 161 тисячу домогосподарств як користувачів балонів, це дані обласних адміністрацій. Отже, зараз це біля 300 тис. домогосподарств фактично, бо не всі реєструються.

Тому, на мій погляд, гармонізоване співвідношення між скрапленим газом і бензином у довоєнному стані – це золота середина для сфери комунально-побутового призначення, яка взагалі не має відношення до сплати акцизного податку.

А щодо повернення акцизу взагалі скажу, що тут відповідальність за вами, народні депутати, все одно нам доведеться перекласти цей податок на кінцевого споживача.

Неля Привалова, президент Нафтогазової асоціації України (НАУ):

— По-перше, хочу зазначити, що ми підтримуємо логіку, що найбільш вдалим часом, коли потрібно починати повернення акцизного податку, є саме той період, коли ціни на нафту і нафтопродукти на світових ринках падають. Це дасть змогу в разі ухвалення рішення не підвищувати цін на пальне для кінцевих споживачів.

Друге питання: також ми підтримуємо те, що переоцінити дуже складно, — потребу в належному стані доріг, якими переміщуються всі товари, всі люди, проводяться перевезення. Ми всі зіткнулися з питанням належної логістики, особливо коли у нас був період дефіциту пального. Тому логістика – це питання №1 для того, щоб товари потрапляли в країну і розвозились уже в її межах.

Наступна позиція – ми підтримуємо введення акцизного податку на три види нафтопродуктів саме в однаковому обсязі на рівні 100 євро за 1000 л. Оскільки період відсутності акцизного податку довів, що це жодним чином не впливає на співвідношення обсягів споживання бензину й скрапленого газу, які є взаємозамінними видами пального для користувачів.

Ми впевнені й вважаємо, що особливо зараз у період, коли пошкоджено частину дорожнього покриття через воєнну агресію рф, всі автовласники мають однаковим чином мати податкове навантаження і вкладатися в те, щоб ці дороги відновлювались для подальшого їх використання, тобто ми за справедливий підхід у цьому питанні.

Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України:

— Позиція асоціації щодо акцизів наступна: ми не проти запровадження акцизів, адже це питання все ж таки державної політики. Водночас ми виступаємо проти урядового законопроєкту.      

Як колеги правильно зазначали, взагалі ніде в світі такого немає, що скраплений газ, який більш дешеве й екологічне пальне, має такий само акциз, як і бензин з дизелем. Є різні пропорції в світі, але немає жодної країни, де вони є абсолютно рівними, це абсолютно неприйнятно.

І наша пропозиція полягає в тому, щоб змінити пропорцію. Якщо урядом і депутатами буде підтримано ідею, наприклад, щодо 100 євро на бензин і дизель, то тоді акциз на газ має бути не більше від того, скільки він був до війни, тобто 52 євро.

Тому що не може бути ситуації, коли на бензин і дизель, умовно, підвищуються ціни на 7-8%, а на скраплений газ – на 15-17%. Чому? Тому що цією ініціативою для бензину акциз впроваджується поетапно, а на скраплений газ — одразу збільшується вдвічі. Тобто, ми виступаємо за баланс інтересів пропорційно.