Shell відмовляється від проєкту виробництва біопалива в Сінгапурі

Shell вирішила не продовжувати заплановані проєкти виробництва біопалива й базової олії в Сінгапурі, повідомляє Energy Intelligence. Окремо компанія оголосила про розділення свого бізнесу з відновлюваних джерел енергії, оскільки реструктуризація триває під керівництвом нового генерального директора Ваеля Савана.

Велика Британія мала намір побудувати біопаливний комплекс потужністю 550 тис. тонн на рік у Букомі для виробництва екологічно чистого авіаційного палива (SAF) і біодизелю. Очікувалося, що це буде санкціоновано до кінця 2022 року.

Також планувалося розробити проєкт базової оливи групи II, забезпечуючи сировину для виробництва мастильних матеріалів у Сінгапурі.

«Ми продовжуватимемо постачати базові оливи і мастильні матеріали, а також біопаливо нашим клієнтам у Сінгапурі й регіоні», — сказав представник Shell, додавши, що для цього компанія використовуватиме свій глобальний портфель.

Проєкти в Сінгапурі були наріжним каменем трансформації нафтопереробного заводу Shell Bukom і пов’язаного з ним нафтохімічного заводу Jurong у місті-державі Південно-Східної Азії. Буком є одним із п’яти енергетичних і хімічних парків Shell у всьому світі і єдиним в Азії.

Їх скасування викликає сумніви щодо стратегії переходу Shell, оскільки вони мали зменшити вуглецевий слід компанії, зокрема її викиди Scope 3 (кінцеве використання).

«Шелл» уже оприлюднила план скорочення до 2030 року вдвічі своїх експлуатаційних (сфера 1 і 2) викидів CO2 у Сінгапурі порівняно з рівнями 2016 року.

Буком також мав відігравати ключову роль у досягненні намірів Shell виробляти приблизно 2 млн тонн SAF на рік до 2025 року, а до кінця десятиліття на SAF припадало щонайменше 10% світових продажів авіаційного палива.

План переходу компанії вже розглядається на тлі спекуляцій, що вона може скасувати свої вказівки про щорічне зниження видобутку нафти на 1%-2% до 2030 року.

Цей крок також ставить під сумнів майбутнє заводу Буком, переробну потужність якого було скорочено більш ніж удвічі ще 2021 року, до 237 тис. барелів на день (б/д).

Попит на SAF в Азії зростає відповідно до заклику Міжнародної асоціації повітряного транспорту до авіаційної промисловості досягти нульових викидів до 2050 року.

Торік Shell стала першою компанією, яка постачила SAF у Сінгапур й мала хороші можливості для забезпечення ключових регіональних аеропортів.

Однак, на відміну від США і Європи, де діють мандати на біопаливо, попит на паливо з низьким вмістом вуглецю в Азії є добровільним, що створює інвестиційну невизначеність.

Зараз на SAF припадає близько 0,1% авіаційного палива, що використовується в усьому світі, і траєкторія його зростання невідома. Біопаливо залишається дорогим продуктом, який продається дорожче від стандартного палива, що ускладнює доступ до нього багатьом чутливим до ціни азіатським покупцям.