Shell вирішила не продовжувати заплановані проєкти виробництва біопалива й базової олії в Сінгапурі, повідомляє Energy Intelligence. Окремо компанія оголосила про розділення свого бізнесу з відновлюваних джерел енергії, оскільки реструктуризація триває під керівництвом нового генерального директора Ваеля Савана.
Велика Британія мала намір побудувати біопаливний комплекс потужністю 550 тис. тонн на рік у Букомі для виробництва екологічно чистого авіаційного палива (SAF) і біодизелю. Очікувалося, що це буде санкціоновано до кінця 2022 року.
Також планувалося розробити проєкт базової оливи групи II, забезпечуючи сировину для виробництва мастильних матеріалів у Сінгапурі.
«Ми продовжуватимемо постачати базові оливи і мастильні матеріали, а також біопаливо нашим клієнтам у Сінгапурі й регіоні», — сказав представник Shell, додавши, що для цього компанія використовуватиме свій глобальний портфель.
Проєкти в Сінгапурі були наріжним каменем трансформації нафтопереробного заводу Shell Bukom і пов’язаного з ним нафтохімічного заводу Jurong у місті-державі Південно-Східної Азії. Буком є одним із п’яти енергетичних і хімічних парків Shell у всьому світі і єдиним в Азії.
Їх скасування викликає сумніви щодо стратегії переходу Shell, оскільки вони мали зменшити вуглецевий слід компанії, зокрема її викиди Scope 3 (кінцеве використання).
«Шелл» уже оприлюднила план скорочення до 2030 року вдвічі своїх експлуатаційних (сфера 1 і 2) викидів CO2 у Сінгапурі порівняно з рівнями 2016 року.
Буком також мав відігравати ключову роль у досягненні намірів Shell виробляти приблизно 2 млн тонн SAF на рік до 2025 року, а до кінця десятиліття на SAF припадало щонайменше 10% світових продажів авіаційного палива.
План переходу компанії вже розглядається на тлі спекуляцій, що вона може скасувати свої вказівки про щорічне зниження видобутку нафти на 1%-2% до 2030 року.
Цей крок також ставить під сумнів майбутнє заводу Буком, переробну потужність якого було скорочено більш ніж удвічі ще 2021 року, до 237 тис. барелів на день (б/д).
Попит на SAF в Азії зростає відповідно до заклику Міжнародної асоціації повітряного транспорту до авіаційної промисловості досягти нульових викидів до 2050 року.
Торік Shell стала першою компанією, яка постачила SAF у Сінгапур й мала хороші можливості для забезпечення ключових регіональних аеропортів.
Однак, на відміну від США і Європи, де діють мандати на біопаливо, попит на паливо з низьким вмістом вуглецю в Азії є добровільним, що створює інвестиційну невизначеність.
Зараз на SAF припадає близько 0,1% авіаційного палива, що використовується в усьому світі, і траєкторія його зростання невідома. Біопаливо залишається дорогим продуктом, який продається дорожче від стандартного палива, що ускладнює доступ до нього багатьом чутливим до ціни азіатським покупцям.
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти