Виконавчий орган Євросоюзу переглядає питання подальшого імпорту російської нафти через трубопровід «дружба», що постачає сировину до Угорщини зі Словаччиною, повідомляє Bloomberg.
Зі слів співрозмовників, які говорили на умовах анонімності, запропоновані заходи насамперед стосуватимуться саме цих постачань, якщо їх не буде поступово припинено.
Будапешт і Братислава досі неохоче відходили від залежності від російської нафти й блокували кроки, які, на їхній погляд, загрожують енергетичній безпеці.
Ці заходи планується вжити окремо від нового пакета санкцій, який ЄС представив у п’ятницю. Серед запропонованих обмежень — заборона на російський скраплений газ, що спершу поширюватиметься на короткострокові контракти через шість місяців після набуття чинності, а з 1 січня 2027 року — і на довгострокові угоди.
У рамках пакета ЄС запропонував і накласти санкції на понад 100 танкерів із «тіньового флоту» москви, а також вжити інших заходів проти компаній, які сприяють енергетичній торгівлі, у тому числі в третіх країнах.
У п’ятницю послів ЄС поінформували про зміст пропозицій. Джерела не уточнили терміни й масштаби можливих торговельних заходів.
На відміну від санкцій, для ухвалення яких потрібна підтримка всіх держав-членів, торговельні заходи, зокрема мита, затверджуються більшістю столиць.
Такі кроки дали б змогу ЄС виконати одну з ключових вимог президента США Дональда Трампа, яку він висунув як умову участі США в союзницькому тиску на росію через її небажання завершити війну проти України. Трамп неодноразово заявляв, що ЄС має повністю припинити купівлю російської нафти й газу. Майже всі держави-члени вже відмовилися від імпорту як трубопровідної, так і морської нафти з росії, однак Угорщина зі Словаччиною залишаються винятками.
Більшість інших країн ЄС зобов’язалися поступово відмовитися від усіх видів російських викопних енергоносіїв до кінця 2027 року. Якщо уряди Будапешта й Братислави не представлять власні плани виходу, застосування торговельних заходів може стати одним із варіантів, зазначили співрозмовники.
США також тиснуть на союзників у «Великій сімці», закликаючи запровадити мита до 100% на Китай з Індією за їхні закупівлі російської нафти, щоб змусити президента владіміра путіна сісти за стіл переговорів з Україною. Така вимога, ймовірно, зустріне опір у столицях ЄС.
Посадовці G7 наразі працюють над новим пакетом санкцій і планують фіналізувати текст до кінця цього місяця.
Інші заходи ЄС також мають на меті вдарити по найбільших російських нафтокомпаніях, а також по мережах і суднах, які дають москві змогу транспортувати нафту й отримувати прибутки від торгівлі.
Національна нафтогазова компанія Угорщини MOL Group досі імпортує близько 5 млн тонн російської нафти на рік трубопроводом «дружба», тобто транзитом через територію України. При цьому владу Орбану дозволяє утримувати схема: «дешева сировина на перероблення — низькі транзитні витрати — висока ціна реалізації готових нафтопродуктів». І це при тому, що у країни є альтернативи. Про це пишуть Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», та Оксана Іщук, виконавчий директор центру, в статті «Як США, Європа й Україна залишають лазівки для російської нафти».
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти