ЄС достроково виконує план з розвитку мережі електрозарядних станцій

Європейський Союз достроково виконує план із розвитку мережі зарядних станцій для електромобілів. Станом на кінець 2025 року в країнах ЄС працювало близько 1,1 млн громадських електрозарядних станцій — у п'ять разів більше, ніж 2020 року.

Про це повідомляє AUTO-Consulting.

Згідно з повідомленням, майже всі країни Євросоюзу вже перевищили встановлені Регламентом про інфраструктуру альтернативних видів палива (AFIR) цільові показники забезпеченості зарядною потужністю відносно кількості електромобілів. Винятком залишається лише Мальта.

Регламент AFIR також встановлює вимоги до розвитку мережі швидкісних зарядних станцій уздовж основних транспортних коридорів ЄС (основна й комплексна мережі TEN-T). Зокрема такі станції мають бути розташовані не рідше ніж через кожні 60 км. Станом на червень 2026 року цим вимогам уже відповідало 79% основної мережі TEN-T, а в країнах західної Європи рівень виконання перевищив 99%.

Найбільший потенціал для подальшого розвитку зберігається у країнах південної, центральної й східної Європи, хоча саме ці регіони нині демонструють найвищі темпи будівництва надшвидкісних зарядних станцій. Зокрема Польща менш ніж за два роки збільшила покриття основної мережі TEN-T із 20% до 59%.

Паралельно країни ЄС уже почали виконання наступного етапу програми — розвитку зарядної інфраструктури на комплексній мережі TEN-T. Загалом Євросоюз уже досяг цільових показників, запланованих на 2027 рік, і наразі виконав близько 64% завдань, визначених на 2030 рік.

В Україні розвиток мережі електрозарядних станцій також триває, хоча винятково за рахунок приватних інвестицій. За даними AUTO-Consulting, у країні вже працює понад 1,2 тис. швидкісних електрозарядних станцій потужністю понад 80 кВт. При цьому державних програм фінансування чи стимулювання розвитку такої інфраструктури наразі не запроваджено.

Як повідомляв enkorr, електрифікація автопарку руйнує китайські дороги. Так, зростання електромобілів знижує залежність Китаю від нафти й нафтопродуктів, що зменшує надходження до бюджету коштів, які спрямовуються на будівництво і ремонт.