«Ризики» – головна проблема ринку — трейдери

Зі слів трейдерів, блокування податкових накладних фактично призводить до зупинки діяльності компанії, а оскарження «ризикованості» займає багато часу і роботи бухгалтерії й співробітників інших відділів торговельних компаній.

Зі слів учасників ринку, до ризикових потрапляють як дрібні, так і великі постачальники нафтопродуктів.

Для надання підприємству статусу ризикового Державна податкова служба (ДПС) спирається на систему критеріїв, яка містить 18 пунктів. Найчастішою підставою є п. 11 критеріїв — «накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання».

Як відомо, український ринок палива тривалий час перебуває у стані профіциту, тому наявність нереалізованих запасів нафтопродуктів — поширене явище.

«У нашої компанії постійно зберігається плюс-мінус 3 000 тонн нафтопродуктів», — зазначає український трейдер.

За нереалізовані залишки компанія може не сплачувати ПДВ, але це зокрема може призвести до набуття статусу ризикованої.

«Проблема полягає в тому, що податкова не завжди ретельно підходить до підрахунків обсягів придбаної й реалізованої продукції. Часто виходить так, що відомство враховує й тимчасові митні декларації. Як наслідок, складається картина, що в компанії зростають нереалізовані залишки», — зазначає Владислав Колодяжний, керівник групи GT, яка також потрапила у «ризики» в травні.

Потрапити до ризикових можна й через недостатньо високу податкову ефективність. Наприклад, якщо ДПС очікує від підприємства податкового навантаження на рівні 5% від обігу, а підприємство сплачує, наприклад, лише 2%, то воно має всі шанси потрапити до ризикових.

У зниженні податкового навантаження відомство бачить ознаки оптимізації податків або ухиляння від їх сплати. На думку паливних компаній, особливо гострою є ситуація з гуртом.

«Більшу частину останнього року гуртові компанії оперують з маржею, близькою до нуля. Який податок на прибуток може тут взятися?!, – каже представник підприємства, якому вдалося зняти статус ризикованого. – «Проте я знаю приклади, коли бізнес сплачує податків більше, ніж фактично мав би, або перераховує податки, зокрема й ПДВ, авансом, розраховуючи на майбутні продажі».

У багатьох випадках показники податкової ефективності компаній залежать не тільки від вимог ДПС. Левова частка нафтопродуктів, що реалізується в Україні, імпортується з-за кордону і підпадає під оподаткування у Держмитслужбі. Зі слів трейдерів, митники також зацікавлені у зростанні платежів, тому намагаються максимально підвищити митну вартість аби максимізувати ПДВ на імпортній партії. Як наслідок, компанії опиняються між двома вогнями.

«Якщо ти розмитнюєшся за завищеною митною вартістю, то недоплачуєш ПДВ уже при реалізації товару», — зазначає один із трейдерів.

Більшість учасників ринку з розумінням ставляться до вимог збільшення оподаткування з боку ДПС, проте зазначають вибірковість дій податківців. Так, поглибленим перевіркам здебільшого підлягають трейдери, що працюють у легальному полі, тоді як відомі на ринку дрібні махінатори уникають претензій ДПС.

«Проблеми з податками на паливному ринку є, це всі добре знають. Але податківці часто шукають не там, де варто, а там, де зручно, і як завжди, саме білий бізнес стає предметом глибоких перевірок, а оптимізатори продовжують працювати», – каже власник компанії-імпортера нафтопродуктів.

Також трейдери звертають увагу на нелогічність дій ДПС, за яких на час з’ясування «ризикованості» у суб’єктів блокується її електронний податковий кабінет, що, по суті, означає припинення господарської діяльності. Як наслідок, підприємства втрачають обсяги реалізації, а отже, й можливість сплачувати податки в майбутньому.

«Перевірки — це те, до чого бізнес давно вже звик. Але навіщо блокувати під час перевірки роботу компанії, яка давно на ринку і є великим платником податків?!» — ставить питання один із трейдерів.