Провідні імпортери пального зміцнюють західний напрям постачань

Найпотужніші мережі заправних станцій зміцнюють західний вектор імпорту пального через зростаючу напругу на південному напрямку. Про це enkorr повідомили представники мереж.

Головним чином ідеться про імпорт з Польщі, яка володіє власними нафтопереробними заводами й морськими портами. Цей напрямок постачань був першим, який розвивали українські трейдери під час розбудови нової системи нафтопродуктозабезпечення внаслідок повномасштабного російського вторгнення і втрати 100% «довоєнних» джерел постачання нафтопродуктів.

«Як і тієї весни, польський напрямок наразі є для нас пріоритетним. Протягом року ми постійно були на зв’язку з польськими колегами й маємо гарні результати, які вже допомагають і стануть у нагоді в разі потреби надалі збільшувати обсяг постачань», – розповів голова групи WOG Андрій Пивоварський.

З його слів, у травні 2022 року за сприяння українського й польського урядів було створено робочу групу з представників польських і українських компаній для підсилення координації процесу постачання пального. Зокрема йдеться про збільшення потужностей перевалки вантажів з вузької європейської колії на широку українську.

«Ніхто не був готовим до різкого збільшення імпорту з Польщі, система працювала з затримками. Наразі всі учасники постачань – трейдери і залізничники обох країн – добре скоординовані, нарікань немає», – каже топменеджер WOG.

За наявною у enkorr інформацією, зокрема було створено додаткові робочі бригади на пунктах переливу.

З нових проєктів на північному напрямку треба відзначити колаборацію WOG із найбільшим приватним нафтотрейдером Польщі – холдингом UNIMOT – із постачання американського дизпального.

Сам UNIMOT у липні 2023 року розпочав оптовий продаж дизпального в Україні, імпортувавши, за оперативними даними, 4 тис. т ДП.

У посиленій готовності тримає свої контракти на півночі й заході Європи найбільший український гравець – ОККО. 2022 року він запам’ятався реалізацією складного маршруту постачань – із Нідерландів. Було задіяно складну комбіновану логістичну схему, яка включає у себе транспортування водою з Роттердама до німецького порту «Шпейр» із подальшим навантаженням у залізничні цистерни.

«Це довгий і дорогий шлях, собівартість пального висока. Після подолання кризи 2022 року ми думали відмовитись від цього джерела імпорту, але вирішили, що стратегічно правильно його зберегти у нашому кошику», – каже Юрій Кучабський, віце-президент «Галнафтогазу».

З його слів, компанія оцінює ризики на півдні й уже домовилась із постачальниками про збільшення опціонів через безпечні порти, зокрема у Констанці. Що стосується північного напрямку, то ОККО не зупиняється на пошуку нових можливостей. Так, окрім участі у завезенні американського дизелю, влітку ОККО позначилась купівлею шведського дизпального.

Третій номер у рейтингу «дизельних» імпортерів – UPG – також планує збільшення постачання з «польського» напрямку. Як повідомили enkorr у компанії, восени планується завершення інвестпроєкту зі збільшення потужностей з відвантаження нафтопродуктів залізницею на терміналі у Щецині. Нагадаємо, його UPG придбала влітку 2022 року.

«Наразі ми можемо вантажити один потяг на день (1800 т – ред.). Після завершення інвестпроєкту потужність зросте до 4-5 потягів на добу, або до 250 тис. т на місяць», – розповіли в компанії, зазначивши, що UPG готова до поглиблення співпраці як з українськими, так і з європейськими компаніями.

Актуальність нарощування постачання нафтопродуктів суходолом виникла через обстріли портової інфраструктури на півдні України й намагання російської армії перешкодити цивільному судноплавству у Чорному морі. Як зазначає у своєму матеріалі директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, головним вектором перегрупування українського ринку є перенесення вантажопотоків із півдня на північ, а саме на польській кордон. На переконання експерта, комплекс заходів, до яких вдаються українські трейдери, дасть змогу забезпечити Україну пальним у повному обсязі.