Втрати держбюджету від нелегальних схем на ринку нафтопродуктів у 2021 році перевищать 20 млрд грн – «А-95»

Втрати державного бюджету від нелегального обігу нафтопродуктів у 2020 році складали близько 19 млрд грн, а в 2021 році перевищать 20 млрд. Про це свідчать результати дослідження Консалтингової групи «А-95».

Експерти відзначають, що тіньовий сектор складається з нелегального виробництва на міні-НПЗ і нафтобазах, а також махінацій при реалізації пального, зокрема через мережу нелегальних АЗС.

«Зазвичай вважають, що тіньовий ринок – це газова бочка під парканом десь на периферії. Насправді це величезна виробничо-фінансова сфера, заснована на несплаті податків, яка має визначальний вплив на паливний ринок і завдає відчутної шкоди державному бюджету», – заявив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

Найбільша частка несплачених податків, за його словами, припадає на оптимізацію ПДВ і податку на прибуток – понад 15 млрд грн. Схема передбачає фіктивне споживання пального, в результаті чого відбувається завищення витрат підприємств реального сектора економіки й формування податкового кредиту.

«Понад 20% усіх нафтопродуктів в Україні споживаються двічі: за документами, для оптимізації податків, і фізично, коли пальне реалізують за готівку поза касою», – кажуть автори дослідження.

Таким чином, за словами представників «А-95», втрати бюджету через несплату ПДВ безпосередньо залежать від цін на пальне, тому в 2021 р. очікується зростання тіньового сектора, адже вартість енергоносіїв демонструє стійку тенденцію до зростання через світову кон'юнктуру.

Іншим потужним джерелом втрат є нелегальне виробництво нафтопродуктів. За спостереженнями «А-95», з різною інтенсивністю в Україні працює понад 30 об'єктів малої нафтопереробки, що випустили в 2020 р. близько 470 тис. т різноманітної нафтохімічної продукції, яка не оподатковується акцизним податком. Насправді це низькоякісні моторні палива стандартів Євро-2 і Євро-3, що йдуть у роздрібну мережу. Сума несплаченого акцизу за 2020 р. оцінюється в 3,8 млрд грн.

Крім того, за словами авторів дослідження, в 2020-2021 роках збільшилися постачання імпортних безакцизних розчинників, які є сумішами октанопідвищуючих компонентів, що завозяться на міні-НПЗ і нафтобази.

«В операціях із продукцією міні-НПЗ і розчинниками помічено операторів таких мереж, як «БРСМ-Нафта», Мotto, SunOil та інших. Явні ознаки системних податкових зловживань спостерігаються на 1800 АЗС, що складає 25% від загальної кількості станцій в країні», – відзначають експерти.

Консалтингова група «А-95» наголошує на необхідності термінових дій з боку держави в боротьбі з тіньовим ринком. Зокрема, потребує посиленого контролю переміщення і використання нафтової сировини і прискіпливий моніторинг діяльності міні-НПЗ. Уряд також має створити постійно діючу систему порівняння податкового навантаження на роздрібних операторів ринку і відновити систему державного контролю якості нафтопродуктів з подальшою публікацією результатів.

«Ліквідація нелегальних схем на паливному ринку матиме мультиплікативний ефект: збільшить бюджетні надходження, підвищить завантаження легальних нафтопереробних підприємств, поліпшить конкуренцію на ринку і захистить громадян і навколишнє середовище від неякісного пального й токсичних викидів», – зазначив директор «А-95» Сергій Куюн.