Petroleum Ukraine 2024: щоденник конференції

О 10.00 за Києвом у Варшаві розпочалася міжнародна конференція з питань з розвитку українського ринку нафтопродуктів Petroleum Ukraine 2024. Центральне місце зустрічі постачальників, експедиторів, страховиків і профільних чиновників.

У конференції беруть участь понад 220 делегатів, які представляють 100 комерційних організацій із 15-ти країн.

Програма заходу включає чотири блоки, присвячені основним тенденціям розвитку українського і світового ринків нафтопродуктів в умовах повномасштабної російської війни проти України.

Офіційні партнери форуму – компанії Unimot, UPG, WOG, OKKO, UKRNAFTA, AGTG SA, АMIC Energy, Rinaco Trade, Eco Fuel і Міністерство енергетики України.

Enkorr вів текстову трансляцію заходу.

19.50. Міжнародна конференція Petroleum Ukraine 2024 добігла кінця.

19.45. «Ефективних шляхів подолання постачань російського газу в Європу, на жаль, немає. Моральний стоп не працює, і як казав сьогодні пан Степ'єн, ембарго не розв'яже всіх проблем, і dap Brest залишиться найдешевшим газом у світі. Провайдери чинитимуть опір. Це ми бачимо з того, як видаються сертифікати на ресурс та інші документи», — підсумував Артем Куюн.

19.35. «Структура постачань скрапленого газу залежить від частки російського газу. Чим більше російського газу, тим більше постачання через західний кордон, чим менше — підтягується імпорт з півдня. На жаль, з півдня вже теж є сигнали про постачання росресурсу», — каже експерт.

19.30. Артем Куюн вважає, що 2022 року надприбутки збільшили кількість охочих імпортувати газ. «Компанії накупили газовозів, тому зараз ринок виглядає як базар. Уявіть, скільки таких компаній на внутрішніх аукціонах. Я впевнений, що там не менше 80%, які везуть по 5 газовозів на місяць. Наразі під 180 невеликих компаній, які заробляють у моменті або не заробляють нічого», —вважає він.

19.25.  Експерт «А-95» констатує, що після 2022 року кількість трейдерів скрапленого газу значно зросла. «Надлишкова конкуренція вже руйнує ринок. І для ринку скрапленого газу це не нова ситуація», — додав він.

19.20. «За підсумками минулого року найбільшими імпортерами стали «БРСМ-Нафта», «Західекотоп», «Авантаж», «Надєжда» й ОККО. «БРСМ» вдалося стати найбільшим постачальником газу завдяки придбанню в кінці 2023 року трьох газових суден», — каже Артем Куюн, зазначивши, що цього року за п'ять місяців топ-5 не змінився.

19.15. Основними причинами значного зменшення ринку LPG в Україні, на думку експерта Консалтингової групи «А-95» Артема Куюна, є зменшення кількості споживачів, введення комендантської години, низька споживча активність, втрата регіонів і значне зниження промислового споживання.

19.00. Нарчіс Попеску відмовився коментувати інформацію щодо наявності на румунському ринку російського дизпального. «Я не відчував його наявність на ринку. Все, що ми робимо, відповідає всім санкціям. Спостерігаємо волативність дизельного ринку», — заявив він.

18.55. «У Румунії переробляється близько 10 млн тонн нафти, з яких 3 млн тонн власного видобутку, а решта імпортується. Румунія дотримується впроваджених санкцій, тож у нашій країні немає російської нафти й нафтопродуктів», — заявив Попеску.

З його слів, Румунія споживає близько 6,5 млн тонн дизпального, 1,5 млн тонн бензину та по півмільйона тонн LPG й авіапалива. З 2007 року в країні було впроваджено обов’язкове додавання біокомпонентів у дизпальне й бензин.

18.45. З його слів, OMV Petrom — найбільша енергетична компанія у південно-східній Європі. НПЗ Petrobrazi, найбільший у Румунії, здатний переробляти 4,5 млн тонн нафти. Торік обсяги продажів нафтопродуктів OMV Petrom становили 5,5 млн тонн, з яких 3,1 млн тонн було реалізовано у роздрібному сегменті через мережу, що нараховує 780 АЗС у 4 країнах (Румунії, Болгарії, Сербії й Молдові) під брендами OMV і Petrom.

Компанія покриває третину потреб Румунії в нафті й газі. У складі OMV Petrom також працює газова ТЕС потужністю 860 МВт.

18.40. «Компанія OMV Petrom здійснює розробку чорноморського нафтогазового родовища Neptun Deep. Інвестиції у проєкт становитимуть 3,8-4 млрд євро. Розвідані запаси газу родовища Neptun Deep оцінюються в 100 млрд м3, перші видобуті кубометри газу компанія планує отримати 2027 року», — каже Н. Попеску.

18.35. Керівник відділу палива та Petchem Sales East OMV Petrom Нарчіс Попеску розповів про досвід роботи з українськими партнерами. «До 2021 року ми час від часу працювали з Україною. Але 2022 року почали отримувати купу запитів від українських компаній. Ми створили єдиний інтерфейс для взаємодії, який було консолідовано для всіх спеціальних запитів з основним акцентом на сторонньому фільтрі очищення й пріоритезації, з тісним зв’язком з українськими державними органами, армією, посольствами, трейдерами і постачальниками логістичних послуг.

OMV Petrom самосанкціонувала весь свій ланцюжок створення вартості з першого дня геополітичного конфлікту за рік із запланованим закриттям нафтопереробного заводу (НПЗ) на 45 днів.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну звичайні напрямки постачань бензину були скасовані, щоб віддати пріоритет новому маршруту. Перші поїзди через Халмеу й Дорнешти було доправлено в Україну 11 березня 2022 року», — розповів спікер.

18.30. Щодо скрапленого газу, то імпорт пропану й бутану з США, ймовірно, продовжить допомагати задовольняти попит у Європі 2024 року, каже старший оглядач OPIS.

З його слів, у зв’язку з поступовим припиненням російського потоку до ЄС 2024 року більше постачань, імовірно, надходитиме з США.

«Торгівля між США й Швецією більш стабільна, але регіон ARA є найбільшим одержувачем. Регіон ARA отримував 75,5% потоків у північно-західній Європі 2023 року, а Швеція – 21,9%», — додав він.

18.20. «Нафта продовжує надходити: росії вдалося зберегти обсяги експорту дизельного пального, а світова пропозиція є високою», — каже Д. Лінарес, зазначивши, що попит на дизельне пальне у Європі впав 2023 року й знову впаде 2024 року. Але ринок поступово знаходить свій баланс», — каже старший оглядач OPIS.

18.15. Д. Лінарес зазначає, що у свою чергу Близький Схід, Індія й США скористалися відходом Європи від російських постачань. Індія й Близький Схід доправляють паливо великими танкерами у такі порти, як, наприклад, «Роттердам». Звідти продукт перевантажується більш дрібними партіями до Польщі.

Низький внутрішній попит зменшує потреби ЄС в імпорті, пом’якшуючи вплив санкцій на росію. З середини 2022 року споживання дизельного пального в країнах ЄС уповільнилося. На попит негативним чином впливає спад європейської економіки, що зумовлює зменшення обсягів комерційних перевезень.

Але спад у промисловості — це циклічне явище, отже, у майбутньому попит на дизпальне почне відновлюватися.

Водночас зміни у структурі автомобільного парку країн Європи, де зростає частка EV і гібридів, призводить до зменшення продажів автівок з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ). Ці зміни, найімовірніше, незворотні, тому на зростання попиту в цьому сегменті не варто очікувати.

18.10. Джеймі Лінарес, старший оглядач OPIS: як ми знаємо, 2022 року росія напала на Україну, а вже 2023-го ЄС і G7 впровадили санкції проти російських нафтопродуктів. Дизель різко здорожчав після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 2022 року крек-спреди (різниця цін з нафтою) для дизельного пального різко зросли, але з 2023 року вони пом’якшилися. Цьому сприяла стабілізація світових потоків продукту.

росія знаходить нових покупців і їй вдається зберегти обсяги експорту дизелю, незважаючи на санкції. Головними напрямками відвантажень дизпального з російських портів стали Туреччина, Бразилія, країни Африки й Близького Сходу.

18.05. «Подивіться на Україну. У Польщі є питання замістити 50% ринку, Україна замістила 100%. За три місяці ринок цю задачу розв'язав. Якщо є відкритий ринок, то пальне завжди знайдеться, хоч, можливо, і дорожче», — звернувся Сергій Куюн до польських учасників конференції.

17.13. І.Леві вважає, що необхідно заборонити російський СПГ для забезпечення безпеки постачання й аби запобігти повторенню збройних постачань газу путіна 2022 року. Є ризик різкого зростання цін, якщо вони не зменшать залежність від російського газу.

«Якщо не буде введено заборон або квот на імпорт СПГ, компанії продовжуватимуть купувати все більше і більше, що ми й спостерігаємо зараз», — сказав він.

17.10. За даними CREA, 2023 року 22% російського СПГ, імпортованого ЄС, було реекспортовано далі, а 8% – до інших країн-членів ЄС.

17.05. Скоротити прибутки росії могли б суворіші санкції проти нафти, вважає Ісаак Леві. За розрахунками CREA, обмеження ціни в 30 доларів США за барель скоротило б доходи росії на 51 млрд євро (24%) до кінця квітня 2024 року.

17.03. І.Леві заявив, що існуючі санкції скоротили доходи росії на 12%, або на 3,5 млрд євро на місяць.

Подальші санкції можуть скоротити доходи росії від експорту додатково на 32%, або на 6,8 млрд євро на місяць. Щодо газу, то російський експорт СПГ у ЄС становив 15% від загального імпорту СПГ блоку.

росія була другим найбільшим експортером СПГ до ЄС 2023 року, продавши його на 8,2 млрд євро.

17.00. У CREA підрахували, що середній вік «тіньових» танкерів, які відправляються з балтійських портів росії, становить 17 років; понад чверть — 20 років і старше. Ці судна становлять екологічну загрозу, оскільки вони плавають у територіальних водах.

У травні 2024 року російську сиру нафту й нафтопродукти експортували 286 суден, із них 213 «тіньових» танкерів із середнім віком 17 років.

16.55. Як зазначив І.Леві, найбільшою лазівкою для російських компаній, які уникають санкцій, є використання т.зв. тіньового флоту. «Тіньові» танкери визначаються як судна, які не належать і не застраховані в країнах G7/ЄС, через що не відповідають політиці обмеження цін.

До повномасштабного вторгнення (січень 2022 року) рф в Україну 81% російської нафти транспортувався танкерами, що належали/застраховані Заходом. Щоб обійти політику обмеження цін, росія розширила доступ до «тіньових» танкерів і використовує фальшиві підтверджуючі документи.

Станом на квітень 2024 року «тіньові» танкери перевозять 62% російської нафти й нафтопродуктів. У нафти вища частка, 71%, для нафтопродуктів цей показник оцінюється у 44%.

Середній вік «тіньових» танкерів, які відправляються з балтійських портів росії, становить 17 років; понад чверть — 20 років і старші. Ці судна становлять екологічну загрозу, оскільки вони плавають у територіальних водах.

У травні 2024 року російську сиру нафту й нафтопродукти експортували 286 суден, із них 213 «тіньових» танкерів із середнім віком 17 років.

16.50. Найбільші покупці російської нафти — Китай з Індією. Імпорт російської нафти в Індію зріс на 123% за рік після введення санкцій.

Водночас найбільший покупець російських нафтопродуктів — Туреччина. Її імпорт російських нафтопродуктів зріс на 105% після заборони в лютому 2023 року.

російська нафта також знайшла свій шлях на нові ринки, такі як Малайзія чи Бразилія, після запровадження санкцій.

16.45. Ісаак Леві, голова команди з європейсько-російської політики та енергетики CREA, розповів, що одна з задач існування CREA — прикриття шпарин для росії, яка уникає західних санкцій. «Наша агенція співпрацює з багатьма урядовими організаціями, які зацікавлені у дотриманні обмежень.

За рік до повномасштабного вторгнення рф в Україну доходи росії від експорту викопного палива становили 268 млрд євро.

Протягом першого року російського вторгнення прибутки росії до впровадження санкцій зросли до 355 млрд євро (+32%), оскільки світ зіткнувся зі стрибком цін на енергоносії. Але вже рік із санкціями обвалив прибутки росії на 29%, до 251 млрд євро. Як наслідок, торік податкові надходження кремля від нафти і газу впали на 38%», — сказав він.

Зі слів Ісаака Леві, спочатку обмеження ціни та ембарго змусили росію значно знизити ціну на нафту. Але у міру знаходження нових покупців на ринку ця знижка зменшувалася.

За перший рік санкцій росія втратила приблизно 34 млрд євро від експорту нафти. Виручка від експорту нафти за цей час скоротилася на 14%. 

З липня 2023 року російська нафта торгується вище від граничної ціни на танкерах G7+, що свідчить про недостатнє дотримання санкційної політики.

16.40. Р.Степ'єн: щодо наслідків заборони російського газу, то хочу розвіяти деякі міфи, які є на ринку. На світовому ринку достатньо газу. Попит у нафтохімічному сегменті Європи залишається низьким. Висока рентабельність нафтопереробного заводу (НПЗ) збільшила перероблення сирої нафти й доступність LPG. Дехто очікує підвищення цін на газ. Так, можливо, й буде певне здорожчання. Але ми бачили ціни близько і $1 000/т, і $100/т . Поточний діапазон — 400-500$ (DAF Brest, CIF ARA Large) — далекий від максимального. Важливим є відносне значення LPG (це досить дешево).

16.27. «Наразі немає жодного впливу санкцій проти російського газу, впроваджених наприкінці 2023 року, оскільки компанії мають довгострокові контракти. Як і раніше, залізницею до Польщі їде близько 100 тис. тонн російського газу щомісяця», — сказав Роберт Степ'єн.

16.20. Він зазначив, що польський ринок не настільки змінився. Близько 20% ринку становить газ місцевого виробництва. Частка росії в імпорті залишається великою, хоча торік вона впала нижче за 50%.

16.15. Роберт Степ'єн, голова відділу постачань Primagaz Central Europe GmbH, повідомив, що «глобальна торгівля скрапленим газом відбувається з США й Близького Сходу у країни Азії. Європа – чистий імпортер LPG. Щороку це кілька мільйонів тонн. Понад 6 млн американського експорту припадає на північно-західну Європу, близько 4 млн тонн — на середземноморський регіон».

Також великим постачальником була росія. Але тут уже є певні зміни. російський морський експорт до північно-західної Європи майже зник, уточнив він.

16.10. «Півтора тижня тому була нарада на майданчику РНБО. Інформацію, яку ми надали, передано до СБУ. Останній фідбек: СБУ має намір аналогічний лист щодо терміналів спрямувати на нашу адресу, але поки його немає», — сказав А.Комар щодо внесення у «червону» зону окремих терміналів, які, ймовірно, постачають російський газ.

Він також зазначив, що Енергомитниця не впливає на вартість митних послуг, яку встановлюють термінали.

15.55. Зі слів керівника Енергомитниці, 16 травня 2024 року було відновлено планові й позапланові перевірки.

«Якщо компанії будуть уважніше ставитися до якості декларування та якості пального, то питань до них з боку митниці не буде», — наголосив Анатолій Комар.

15.45.  Він пояснив, що штрафні станції найчастіше накладаються через недопрацювання брокерів і терміналів, що видають документи.

«Є два напрями, перший — обмін інформацією з виробниками, другий – з уповноваженими органами іноземних держав. Перший — це ноу-хау. 234 справи — це виробники, які не підтвердили сертифікати якості, які надавав імпортер», — зазначив представник Енергетичної митниці.

15.40. «Найбільш проблемний момент зі скрапленим газом. Поки нам не вдається впоратися повністю з постачанням російського газу», — додав Анатолій Комар.

15.40. Прогресивним моментом стали зміни до Митного кодексу. Коли трейдер повинен надавати сертифікат походження від виробника і документи, які підтверджують повний ланцюжок постачання пального від виробника до кордону.

15.35. «Попри війну, до травня минулого року в нас не було заборони везти російське пальне. Ми були ініціаторами змін. Постанова № 1147 була першим кроком у боротьбі з російським пальним, але ринок дуже швидко пристосувався. Наприклад, Туреччина, яка везла роспальне як індійський ресурс. Потім завдяки спільним заходам митниці, робочої групи при апараті РНБО та СБУ було проведено заходи, коли постачання російського газу стало фінансово не обґрунтованим», — зазначив Анатолій Комар, голова Енергетичної митниці України.

15.30. «Торгівля російським пальним живить агресора, а для нас як жертви це не припустимо. Ми багато чому навчили Європу і світ: як можна будувати нову логістику і систему постачання. Тому маємо право діяти рішучіше й оперативно реагувати на цю загрозу. Крім того, дешевий російський ресурс вбиває постачання неросійського продукту. Це для нас, без перебільшення, питання виживання. Тому я вітаю жорсткі кроки. Вважаю, що це та ситуація, коли ми маємо діяти вкрай рішуче», — такими словами розпочав нову сесію Сергій Куюн.

14.35. Водночас у відповідь на питання про наявність вільних потужностей для зберігання українських нафтопродуктів Джорджиан Поп запропонував дочекатися ухвалення нової редакції закону про паливні резерви в Румунії, коли з'явиться привід для предметної розмови.

14.32. «Для українських компаній є можливість зберігання пального за кордоном, а за фактом її немає», — підсумував Сергій Куюн обговорення теми МЗНН з польськими й румунськими представниками.

14.30. «Відповідно до румунської моделі, 50% палива має зберігатися в Румунії», — вважає Джорджиан Поп. Він додав, що для співпраці з Україною щодо зберігання нафтопродуктів у Румунії має з'явитися відповідний закон, який планується ухвалити на початку липня.

14.25. 2024 року обсяги зберігання палива зросли з 1 812 до 1 826 тис. тонн нафтового еквіваленту, але реальні потужності зберігання зросли з 1 826 до 1 948 тис. тонн. Згідно з оцінками E3M, зобов’язання зі зберігання запасів залишаються на високому рівні, що підтверджує потребу в CSE.

14.20. Румунським досвідом організації паливного резерву поділився Джорджиан Поп, президент N.A.S.R.S.I.

«За 10 років багато що змінилося, окупація Криму, війна на Донбасі й повномасштабне вторгнення. І занепокоєність пересічних румунів щодо різних загроз змінилася. Тож роль N.A.S.R.S.I. значно зросла.

Основні пріоритети для румун — це протистояння усіляким кризам. Перевагою N.A.S.R.S.I., що була створена румунським урядом, є безпечне зберігання й постачання нафтопродуктів. Тому наша стійкість до зовнішніх загроз підвищилася», — сказав Джорджиан Поп.

14.15. PERN продовжує розвивати інфраструктуру зберігання палива. Інвестиційні роботи передбачають будівництво трьох резервуарів місткістю 50 тис. м3 кожен разом із супутньою інфраструктурою, призначеною для зберігання нафтопродуктів.

14.10. «Вільних нафтобаз у Польщі для оренди наразі немає», — сказав Адам Сікорський, CEO Unimot.

«В Unimot теж обмежені можливості для зберігання пального. Наразі у нас є 9 терміналів, з яких 75% використовуються для власного зберігання. Ми готові інвестувати, але поки не розуміємо, запрацює в Україні цей закон чи ні. У нас є 18 місяців для того, щоб підготуватися», — каже він.

14.05. У PERN кажуть, що у Польщі постійно бракує місткостей для зберігання. «Ми виконуємо замовлення з будування потужностей для зберігання палива для європейських клієнтів. Для українських компаній ми хотіли б будувати, але треба розуміти, що є «черга» на резервуари серед внутрішніх користувачів», — пояснив Рафал Єнджеєвський.

14.00. Представник PERN зазначив, що формально для ухвалення рішення з видачі палива потрібен запит від міністра енергетики або іншої уповноваженої особи. У критичних ситуаціях рішення може бути прийнято протягом часу від двох днів до двох тижнів. Питання також у тому, щоб було побудовано потрібну логістику.

13.55. «Коли почалася повномасштабна війна в Україні, PERN збільшив видачу пального у 5 разів. Зараз постійно працює хаб постачань авіаційного палива. Наразі база в Дебогоже постійно працює на користь українського ринку як пункт постачань дизельного пального», — повідомив Рафал Єнджеєвський.

13.50. Велику увагу PERN приділяє енергозбереженню й екології. Проактивне звернення до динаміки енергетичного ринку, включно з переходом ЄС на «зелені» джерела енергії, запровадженням відновлюваних джерел енергії й інтеграцією інноваційних рішень в енергетичному секторі.

13.43. Компанія PERN відіграє вирішальну роль у логістичній мережі нафти й палива Польщі, зазначив Рафал Єнджеєвський, директор комерційного й операційного відділів PERN.

З його слів, компанія забезпечує безпеку країни, а отже, і Європейського Союзу, надійно постачаючи нафту основним виробникам палива у Польщі й Німеччині.

2023 року «Нафтопорт», дочірня компанія PERN Group, перевантажив майже 37 млн ​​тонн сирої нафти й рідкого пального. Це суттєве збільшення до 50% порівняно з попереднім роком.

Крім того, протягом цього періоду паливна база PERN у Дебогоже отримала 3 млн тонн дизелю через танкери в порту Гдині, що на 50% більше, ніж 2022 року, зазначив представник компанії.

13.40. Микола Колісник зазначив, що «фактично ми маємо значні надходження скрапленого газу з Литви. Ми розуміємо, що Литва не настільки великий виробник скрапленого газу, тому ми будемо вітати спільні дії й Польщі, і Литви в частині запровадження повних санкцій на скраплений газ російського походження».

«Для нас як країни неприйнятна наявність спекуляцій та учасників ринку в частині змішування палива російського походження, зокрема того, яке напряму постачається з білоруської території залізничними сполученнями», — каже заступник міністра енергетики.

13.35. Зі слів Колісника, перший етап закону про МЗНН буде впроваджено 24 грудня 2024 року. Згідно із законом, учасник ринку має сформувати 250 тонн запасу, або 3% від річного обігу нафтопродуктів. Він уточнив, що закон поширюється на імпортерів і виробників.

13.23. «МЗНН стосуються тільки імпортерів і виробників і не поширюються на компанії, які працюють на внутрішньому ринку», — пояснив Колісник.

13.20. Микола Колісник: «2023 рік ми починали в дуже складній ситуації, тому що неможливо було відразу подолати кризу. Маркером стабілізації була не відсутність черг на АЗС, а поява запасів у компаній. За нашими підрахунками, запаси становили близько 18% від обсягів ринку.

Ми розробили закон про МЗНН, який передбачає імплементацію директив ЄС. Перш за все – це сертифікація палива. Друге — облік нафтопродуктів. Третє — створення резервів, які можуть реагувати на зміни ринкової кон’юнктури».

«Зараз ми розуміємо, що за поточної ситуації виконання закону МЗНН – непроста задача для учасників. Але велика кількість учасників ринку свідчить про те, що ринок існує в хаотичному стані. Займатися паливом дрібних компаній стимулює зокрема й присутність російського палива на українському ринку», — зазначив він.

13.10. «15 років, навіть більше знадобилося, щоб розробити проєкт про мінімальні запаси нафти й нафтопродуктів, і от саме команда під керівництвом Миколи Колісника зробила цей законопроєкт, його підписав наприкінці минулого року президент, відповідно у грудні цього року він набуває чинності», — анонсував Сергій Куюн доповідь заступника міністра енергетики.

12.10. Як зазначив Адам Сікорський, Україна — дуже важливий партнер для Польщі. 11 млрд євро експорту за 2023 рік. Це означає, що Україна на 7-му місці за обсягами експорту. Тобто близько 25% європейського експорту в Україну проходить через Польщу. Не секрет, що агробізнесу Польщі дуже сильний. Польський агросектор дає 25% польської економіки. Польські фермери експортують на 53 млрд євро. Вибори в парламент і регіональні вибори не лишили часу для того, щоб щось сказати польським фермерам щодо їхніх проблем.

Щодо постачань нафтопродуктів в Україну, то ми будемо намагатися бути конкурентними на українському ринку. Ми шукаємо найкращі ціни на паливо з найдешевшою логістикою. Це домашнє завдання для всіх. Великим іспитом буде для польського й українського ринку заборона російського газу з наступного року.

12.25. «Ми публічна приватна компанія, яка, окрім іншого, робила й гуманітарні відправлення для України на суму близько 2,5 млн євро. Ми продовжимо й далі підтримувати Україну в майбутньому», — сказав Адам Сікорський, президент правління Unimot S.A.

12.10. 460 млн доларів — прогнозований «А-95» заробіток Польщі та її приватних компаній з постачання нафтопродуктів в Україну у 2022-2024 роках. 

12.00. Сергій Корецький: щодо планів розширення мережі, то скажу так: декілька об’єктів, які здатні продавати 30-40 кубів, це краще, ніж кілька десятків, які продають 3-4 куби. Компанія буде модернізувати АЗС власними коштами без долучення зовнішніх інвестицій.

11.55. Нова тема для «Укрнафти» — це енергетична стабільність держави під час війни. Весь світ рухається до декарбонізації й енергоощадження. «Укрнафта» надихається світовими мейджорами, які продають не вуглеводні, а готові енергетичні продукти споживання для населення.

«Укрнафта» розвиває три основні напрями генерації енергії. У «зеленій» енергетиці ми рухаємося до позначки у 200 МВт. Для газопоршневого обладнання генерація досягне 100 МВт. Для газотурбінного обладнання — 1,3 ГВт.

11.52. «Бути мовчки популярними неможливо. Треба популяризувати себе за допомогою маркетингу, мобільних додатків та іншого», — вважає очільник «Укрнафти».

11.50. «Ми продовжуємо купувати бензовози й плануємо довести розмір парку до половини від своєї потреби. До 100 АЗС буде модернізовано на кінець року до сучасного формату. Віконця каси перетворяться на повноцінні точки продажу», — каже Корецький.

11.45. Частка пального «Укрнафти» на ринку країни за п’ять місяців цього року для бензинів становить 37%, для дизелю — 11%, для LPG — 15%, для бітуму — 58%, для мазуту — 100%.

11.40.  С.Корецький розповів, що 2023 року «Укрнафта» отримала рекордний за 20 років прибуток. Конференція є доброю нагодою для того, щоб відзвітувати про діяльність компанії перед суспільством.

«23,6 млрд — консолідований чистий прибуток компанії 2023 року, це у багато разів більше, ніж за попередні роки. Ми сплатили 27 млрд зборів і податків усіх видів. Сума сплачених дивідендів становила понад 8 млрд грн», — зазначив він.

11.30. Як сказав Сергій Корецький, головна задача «Укрнафти» під час війни – вклад в енергетичну стабільність і незалежність. Тому як компанія й менеджмент ми уклали цю стратегію на рівні держави. Одна з задач – зробити бренд lovemark для України.

11.25.«Гріх нарікати, любі! — каже Сергій Куюн щодо маржинальності українського і польського ринків. — Хоча є на що. Ринок Польщі — 25 млн т, України — 8-9 млн т. Тому виходить, у нас краща маржа, але невеликі обсяги, а в Польщі — навпаки».

11.20. «Уже понад рік на ринку немає маржі. Є купа дрібних компаній, які намагаються заробити, що ламає ринок. Упорядкувати ринок може система мінімальних запасів, яка встановить поріг входу в бізнес», — зазначив С. Куюн.

11.15. «Загальний парк «Укрнафти» наразі 120 бензовозів. Із них 30 машин орендовано. Усі бензовози, що використовує компанія, брендовані», — пояснює директор ПАТ «Укрнафта» Сергій Корецький.

11.10. Імпорт нафтопродуктів в Україну за видами транспорту.

10.55. Баланс ринку пального в Україні за 2018-2023 роки. 

10.50. «Ті, хто біжить по лезу», — охарактеризував ринок пального в Україні сьогодні Сергій Куюн.

10:45. До конференції долучився Артем Куюн, експерт ринку скрапленого газу Консалтингової групи «А-95», він підбив підсумки допомоги військовим. «Консалтинг консалтингом, а донати за розкладом!» — сказав він. 

10.40. Спікери й учасники заходу вшанували хвилиною мовчання памʼять кожного захисника, який загинув за Україну.

10.30. Розпочав конференцію директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

10.15. Завершується реєстрація учасників Petroleum Ukraine 2024.