Petroleum Ukraine 2023: щоденник конференції

О 10.30 за Києвом у  Варшаві розпочнеться міжнародна конференція з питань з розвитку українського ринку нафтопродуктів Petroleum Ukraine 2023. Центральне місце зустрічі постачальників, експедиторів, страховиків і профільних чиновників.

У конференції Petroleum Ukraine 2023 беруть участь понад 230 делегатів, які представляють 100 комерційних організацій із 15-ти країн.

Програма заходу включає чотири блоки, присвячені основним тенденціям розвитку українського і світового ринків нафтопродуктів в умовах повномасштабної російської війни проти України.

Офіційні партнери форуму – компанії Unimot, UPG, WOG, Gaspol, OKKO, СК «Гештальт Груп», Duval Company, Prime Group, Everlast і Міністерство енергетики України.

Enkorr веде текстову трансляцію заходу. 

19.00. Міжнародна конференція Petroleum Ukraine 2023 добігла кінця. Попереду для її делегатів — вечірній прийом Petroleum Ukraine: Warsaw’23.

18.30. На завершення — дискусійна панель «Українсько-польські відносини у бізнесі: уроки минулого року та задачі на майбутній. В ній взяли участь Адам Сікорський (Unimot), Василь Даниляк (ОККО), Тарас Панасюк (WOG) і Сергій Куюн (Консалтингова група «А-95»).

17.45.  Черговий блок конференції присвячено диверсифікації постачань. Про адаптацію європейського ринку під нові умови постачань розповіла по відеозв'язку представниця агенції OPIS (США) Діана Міллер.

З її слів, у жовтні 2021 року після підвищення споживання пропану в США та у лютому 2022 року після початку широкої військової агресії росії проти України ціни на скраплений газ досягали екстремальних позначок. Невизначеності також додавала ситуація з постачаннями природного газу з росії в Європу.

«росія була постійним постачальником СВГ в Європу, але обсяги експорту були невеликими. російський морський експорт в Європу обвалився вдвічі, з 1,2 млн тонн до 600 тис. тонн 2020 року, оскільки росія почала більше споживати для виробництва нафтохімії», — доповіла експерт.  

Вона також зазначила, що 2023 року основними напрямками російського експорту СВГ були країни Африки, а також Туреччина й Болгарія. Вихід російського газу з Європи сприяв зростанню постачань скрапленого газу з США. Танкери з американським пропаном надходять у різні європейські порти, від Ле Хавру до Гданська.

17-00. Голова компанії Unimot Адам Сікорський передусім проаналізував під час свого виступу ситуацію, яка склалася на польському ринку пального. «Як ви бачите, порівнюючи 2022-ий із 2021 роком, ми маємо 5% зниження виробництва. Однією з причин було те, що в ми не провели певні операції на нафтопереробних виробництвах, що трохи уповільнило розвиток продукції, – сказав він. – Проте ми бачимо величезне збільшення реактивного палива, це дуже хороші показники, вони більші, ніж 2019 року. Таким чином ми можемо сказати, що цей сегмент ринку повністю відновився, ринок реактивного палива став збалансованим».

Кажучи про газойль – про те, як змінювалися показники, Адам Сікорський порівняв їх з показниками для LPG й іншого пального. «Ми бачимо, що наша потреба покривається лише на 17%, тобто, ми – країна, яка імпортує. Тому коли почалася повномасштабна війна в Україні, вже 24 лютого ситуація була такою, що ми вже були імпортерами, і та вимога, яка з’явилася з України, стала для нас викликом, бо нам треба було покрити власні потреби, завезти необхідну кількість пального, але також і допомогти Україні», – зазначив голова Unimot.

З його слів, торік загальний імпорт збільшився, особливо що стосується бензину, на 70%. Також щодо LPG було збільшення відсотків імпортування, тому що це дуже пов’язано зі зміною зокрема російських постачань.  

Аналізуючи джерела імпорту, для бензинів Сікорський зазначив передовсім Німеччину. На 2 місці, з його слів, – Словаччина, далі йдуть Литва, Чехія. «На цю мить є певні обмеження щодо нафтопроводу «дружба», і відповідно, тут зміниться ситуація з імпортом, тому що вони не мають достатньо продукту на експорт», – сказав він, додавши, що вони також отримували продукцію в Угорщині.

При цьому Адам Сікорський констатував, що росія досі залишається найбільшим постачальником автогазу у Польщу. «На цю мить немає великих змін, росія залишається великим експортером скрапленого вуглеводневого газу у Польщу — 47% всіх імпортних постачань», — зазначив він, додавши, що разом з цим Швеція збільшила морські постачання LPG в його країну.

Більшість постачань автогазу, які Польша отримує від росії, надходить залізницею, через що польські перевізники мають проблеми при перевантаженні ресурсу на морські судна.

«Є вимога від ринку на припинення такої співпраці. Зрозуміло, що це для Польщі найдешевше джерело постачання автогазу, але й необхідно враховувати, що  і багато наших споживачів незаможні й навряд чи зможуть собі дозволити перейти на бензин», — каже Сікорський.

«Окрім цього, ми поки що не маємо необхідної інфраструктури, аби імпортувати більше бензину, щоб замінити скраплений газ. LPG — це складне питання, ми намагаємося проаналізувати різні аспекти для того, щоб зрозуміти, як нам краще вчинити у цій ситуації», — додав він.

16.55.  Про американський вектор постачань ДП у Європу учасникам конференції розповів Філіппе Діаз, Unimot (Швейцарія).  З його слів, США стає альтернативним джерелом постачання пального на ринок Європи та ця тенденція зберігається. В Європі не так багато портів, які можуть приймати 30+ тис. тонн танкери. Тому зараз є важлива задача знайти термінали, які можуть перевантажувати з більших кораблів у менші.

«США потрібно збільшувати виробництво, але також важливо займатися логістикою. США зацікавлена отримувати привабливі ціни сировини та готова будувати логістику. Компанія Marathon вже експортує до Європи дизпальне, якість якого краща за російський продукт.

Стратегічне інвестування в інфраструктуру є важливим для забезпечення стабільності ринку», — зазначив він.

16-25. Сіран Хілі, котрий представляє Міжнародну енергетичну агенцію (Франція), зазначив, що його доповідь ґрунтуватиметься на основі звіту, який було опубліковано тиждень тому. Основне в цій доповіді – плани і перспективи розвитку, а також ситуація на ринку загалом, ситуація на європейському ринку і можливості змін на ньому.

Зі слів голови Хілі, триває тренд на відновлення споживання нафти. 2023 року очікується зростання, після послаблення пандемічних обмежень. В середній перспективі, до 2028 року, попит на викопне паливо буде спадати. Якщо розглядати горизонт 2030 року, то є ресурси, які важко замінити. Споживання авіакеросину зростатиме, тоді як бензин може бути витіснено збільшенням електричних автомобілів.

До 2028 року прогнозується зростання певних невідновлюваних секторів. Також є тенденція зменшення попиту на нафту у розвинених країнах. Індія й Китай, країни, що розвиваються, перебувають на перехресті. Цікаві у цьому сенсі китайці, яка застосовує перехідні ініціативи для збільшення споживання «зеленої» енергії.

Водночас Китай з Індією збільшують споживання російської нафти, оскільки росія надає суттєві знижки на сировину. російські нафтопродукти продаються країнам, що не долучились до санкцій. Але є й зворотний бік цієї тенденції. Європейські країни торік зіткнулися з дефіцитом дизпального. Наші дані свідчать, що 2022 року споживання ДП/газойлю було нижчим порівняно з попереднім роком. 2023 року попит також залишається слабким, і це вказує на крихкість економіки Європи. Через високі ціни на нафтохімічну сировину деякі компанії зазнають збитків і оголошують банкрутства.

16-15: «Я вже вчу українську мову, розумію її, але ще не можу говорити, тому перейду на англійську, – такими словами розпочав Адам Сікорський, який представляє компанію Unimot (Польща). – Ми з задоволенням зустрічаємо й підтримуємо українців, хоч у закутках дехто й каже, що втомились від війни, ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно, – до перемоги України».  

Сікорський зазначив, що зараз ідеться про рівень премії на нафтопродукти в $150, але «ми наполегливо працюємо над тим, щоб наступного року ця премія була меншою за $100». З його слів, усе пов’язано з логістикою. «Ми шукаємо змогу запропонувати для українців, які зараз дуже страждають, найкращі ціни, адже так сталося, що тепер польський ринок дуже пов’язаний із українським», – додав він.

15-23. Як вважає СЕО ОККО, «нерозумно уряд робить, що піднімає ПДВ до 20% з погляду наповнення бюджету, краще б підняти акцизи, які легше адмініструвати».

«Ми вважаємо, – каже він, – якби підняли вище акцизи, а лишили на попередньому рівні ПДВ, ринок би це нормально пережував, з погляду споживача ціни не піднялися б так сильно, і додатково кошти у бюджет би пішли. Так що тут історія така насправді не дуже хороша.

І ми вважаємо, що нормальні компанії повинні мати у війну дуже чітку позицію. Ми – компанія, яка, окрім усього, започаткувала певний пул соціальних проєктів, спрямованих на допомогу нашим захисникам. Для нас внутрішньо непростим було рішення, що ми хочемо віддавати гроші на придбання зброї, але ми його ухвалили».

15-17. Коли ми рахуємо, продовжив представник ОККО, скільки «податків заплатили відносно нашої частки ринку, виходить, що 50% нашої індустрії, це ненормально. Зараз така ситуація в країні, що не треба схематозити, і має бути нормальна відповідальність перед державою». На його погляд, коли ми хочемо рухатися в ЄС, ми хочемо добре жити, мати все якісне і ні за що не платити – так не буває, бо все це коштує грошей. «І ми ж дуже чітко розуміємо, які компанії платять, а які – не платять. І коли кажемо про це урядовцям прямо, вони ховають очі й кажуть, що не можуть усе контролювати. А зараз, із поверненням податків, ситуація погіршиться», – зазначив Василь Даниляк.  

15-00. «Зараз ми фактично вийшли на першу позицію на ринку. Коли міряємо свої рейтинги, то завжди №1 в бензинах, деколи №1, деколи №2 в імпорті ДП, і зазвичай входимо в п’ятірку щодо скрапленого газу. Ми багато платимо обов’язкових платежів у бюджет, які передбачено законодавством, та наша філософія така – ми вважаємо, що повинні робити трохи більше, щоб виграти цю війну, – додав Даниляк. – І вважаємо, що в нормальних компаніях має викристалізуватися розуміння того, що бізнес має бути дуже таким підкреслено акуратним у відносинах з державою (це податки, зарплатня працівникам – ред.), і підкреслено фінансово коректним щодо своїх контрагентів, бо інакше це може привести до негативних наслідків, тому що саме у війну все це проявляється найгостріше».

СЕО ОККО повідомив, що компанія фактично сплатила за минулий рік 3,3 млрд грн податків без імпорту, а «якщо з імпортними, то 7,4 млрд за минулий і 5,1 млрд грн за 5 місяців цього року».

14-45. Василь Даниляк, який на конференції Petroleum Ukraine 2023 у Варшаві представляє мережу АЗК ОККО, розповів, з якими викликами компанія зустрілась на початку війни і як їх долала.

«З чим наша компанія зайшла у війну: із запасом по бензинах – 25 днів, ДП – трохи більше 32 днів. У нас був фактично один шлях постачання нафтопродуктів: 85-90% їхало з боку білорусі. В перші дні стало зрозуміло, що більше ніяких постачань звідти не буде. Ми почали піднімати старі зв’язки з європейськими постачальниками. Треба було це робити першими, бо згодом інші українські компанії теж почнуть звертатися до Європи, й нафтопродуктів на всіх вистачить», – пояснив Даниляк, додавши, що «нові канали постачань передбачали більші фінансові витрати й надання фінансових гарантій трейдерам, що продають нам пальне, тому перші місяці ми працювали як банкіри».

Він зазначив, що насамперед було важливо забезпечити паливом критичну інфраструктуру: пожежних, комунальників, медицину. Наступними потрібно було живити пальним компанії харчового рітейлу.

14-23. Як зазначив на конференції СЕО ОККО Василь Даниляк, ситуації, яку ми мали на початку війни, коли запаси пального катастрофічно розтанули, могло б не бути, якби Україна мала сформовані власні мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів, як це є в інших країнах.

«Якби Україна реалізувала такий проєкт на 7 років раніше (йдеться про створення МЗНН – ред.), коли війна тільки починалася, то Україна такої ситуації б не мала, а так вся країна героїчно додала ситуацію, яка створилася на ранку за півтора місяця», – сказав він.

14.20. Зі слів Колесника, закон України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» переслідує три головні цілі. Це насамперед створення та зберігання запасів пального для покриття внутрішнього попиту у разі виникнення кризової ситуації. По-друге, має відбутись впорядкування діяльності компаній на ринку пального. Врешті, важливе створення репортингу щодо обсягів обігу нафтопродуктів, якості та безпечності нафтопродуктів та відповідальність учасників ринку у разі недотримання вимог Закону. Цей закон має тривалий період реалізації, 8 років.

14.10. «Одним з важливих пунктів енергетичної стратегії України є зелений перехід. Ми вже маємо кількість електромобілів, яка перевищує потужності електрозаправок. Україна має стати хабом безвуглецевої електроенергетики Європи», — вважає Микола Колісник.

Вже запроваджені санкції ЄС щодо заборони ввезення російських нафтопродуктів, є стеля цін, яка обмежує доходи рф. Але наступним кроком має бути заборона СВГ, недопущення на ринок нафтопродуктів вироблених з нафти походженнями рф та недопущення на ринок нафтопродуктів та СВГ походженням рф у вигляді сумішей з пальним з інших країн, зазначає посадовець.

14.00. Розпочався другий блок конференції, який повністю присвячений українському ринку пального. Заступник міністра енергетики України Микола Колісник розповідає про закон про мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів як потужний драйвер змін на ринку.

13-32. До конференції долучився екс-перший заступник міністра економіки України, а нині віце-президент з питань корпоративної стратегії та розвитку у ПАТ «Укрнафта» Денис Кудін, який прибув у Варшаву з Лондона.

Відповідаючи на питання очільника «А-95» Сергія Куюна, що було головним минулого року, завдяки чому вдалося здолали паливну кризу, Кудін сказав, що тоді зарадила безпрецедентна взаємодія бізнесу й держави.

«Я думаю, якщо повернутися на рік назад, мабуть, була безпрецедентна взаємодія бізнесу і держави. Мета – зламати бюрократію, прибрати всю неефективність. Це тоді було зрозуміло, але торік вона стала критичною.

Найголовніше – те, що ринок і держава в унісон займалися подоланням дрібних проблем, з якиз і складався процес. Скажімо, час обертовості машини спочатку був 10 днів, потім тиждень, в кінці добили до трьох днів. Це означає, що тим самим транспортом можна втричі більше пального привезти.

Друге: велика кількість укр-імпортерів, навіть роздробу вийшли на ринок, для встановлення зв’язків, це дало той ефект, який ми всі побачили, – паливну кризу було подолано», – зазначив Кудін, додавши, що коли розумієш ринок, то можна ним займатися, коли цього не розумієш, то нічого не вийде.

12-45. «Ми разом з Енергомитницею входимо до складу робочої групи РНБО, ми разом будемо боротися з постачанням російського пального на митну територію України, – додав очільник «А-95» Сергій Куюн. – В України є чіткий сигнал – будемо шукати шляхи, будемо підбирати ефективні методи боротьби. Усім, хто досі бажає працювати з сумнівними джерелами, я радив би підготуватися».

12-40. Як зазначив голова Енергетичної митниці ДФС України Анатолій Комар, у травні в боротьбі із ввезенням російських нафтопродуктів з третіх країн на митну територію України досягли перших успіхів. Йдеться про те, що уряд заборонив імпорт пального невизначеного походження, внісши відповідні доповнення у постанову №1147 з метою заблокувати потрапляння російського палива, нафти і нафтопродуктів в Україну.

«Це дало додаткові правові підстави вимагати сертифікати про походження нафтопродуктів, які видаються виробником, у країн-експортерів. Це перший крок, з чим я нам усіх вітаю», – сказав представник Енергомитниці, додавши, що разом з РНБО, яка створила робочу групу для боротьби з постачанням російського пального на митну територію України, почали шукати шляхи для того, щоб припинити таке постачання.

«Наразі РНБО, з яким ми рухаємося далі, вивчає питання щодо можливого постачання палива рф від виглядом палива з інших держав. Адже російське пальне постачається під виглядом турецького та інших країн, можливо, постачається в Україну. Ми отримали протокол рішення з переліком портів, йдеться про перевірку документів цих портів щодо походження пальногоЮ, починаючи від заводу-виробника на всьому шляху транспортування – аж до митної території нашої країни», – зазначив Анатолій Комар, додавши, що наразі ніхто не саботує цю роботу, усі документи, які запитує українська сторона, надаються, а поки єдиний мінус – це те, що така робота займає певний час.

12.15. На думку експерта, для України важливо реалізувати комплекс заходів , який би дозволив зламати двигун російськї агресії. Двигуном є надходження від енергетичних носіїв. Так було, є, і так залишається. І в цьому контексті ми звернули увагу на динаміку формування воєнного бюджету росії, з якого видно, що росія готувалась до війни системно і послідовно.

«Воєнні витрати минулого 2022 року становили 86,4 млрд дол, в цьому році ми їх оцінюємо у 160-170 млрд цього року. Зверніть увагу, що у минулому 2022 році податкові відрахування з нафтогазового сектору у росії склали 166 млрд долл., що створило базис воєнного бюджету росії на 2023 рік. Коли ми говоримо, чи вистачить росії коштів на війну?Так, вистачить. Їх буде більш ніж достатньо», — вважає Гончар.   

12.10. Представник Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар розпочав аналіз постачань нафтопродуктів з росії до Чорноморського та Середземноморського басейнів.

11-57. «Які в нас є прогнози? – каже Ісаак Леві. – По-перше, санкції малоефективні, тож нам необхідно закрити ті лазівки, які існують для потрапляння нафти і нафтопродуктів з росії, а також їх для переробки в росії. І ці «стелі», які було прийнято, мають працювати для сумнівних нафтопродуктів, коли невідомо, нафта потрапила з росії чи ні, з перевалкою чи переливкою російської нафти на інші судна чи цистерни».

Леві зазначив, що країни, які є членами коаліції, яка встановила ці «стелі» на ціну на російську нафту, все одно транспортують її, але після того, як вона переливаються в третіх країнах.

«Збільшується імпорт російської сирої нафти через треті країни. І це почалося вже після початку війни. Тому санкції потрібно покладати на імпортерів країн, щоб вони не збільшували таку діяльність. Китай збільшив імпорт – на 40% з початку війни, і це великий ринок», – вважає Леві.

11-50. Якщо казати про напад рф на Україну, продовжив Леві, то це вплинуло на сиру нафту – на її перевезення було накладено санкції, проте це дало незначне скорочення російського бюджету, а росія почала транспортувати свої нафтопродукти в Китай, Індію й Північну Корею, також в Іспанію. Скраплений газ, який не перебував під санкціями, йшов у Туреччину, в Китай, і звідти постачається упродовж 2022 року й першого кварталу 2023 року в інші країни. 2

Маршрути, якими він постачається, Польща, Туреччина, Ірландія. Ці країни стали найбільшими країнами, через які постачається скраплений газ з рф у Європу, що дає росії змогу вести війну проти України.

Тому, підкреслює Ісаак Леві, ми маємо закликати до заборони на газ, як це зроблено на сиру нафту й нафтопродукти, щоб стримати потік грошей, які потім ідуть на продовження війни проти України.

Поки ж що тільки цього року на $39 млн було постачено вже скрапленого газу в ЄС , а за рік повномасштабної війни – більше, ніж на млрд євро постачено скрапленого газу в Європу.

Він іде з російських терміналів в Арктиці й Балтиці. Але велике питання: як Європа може це припинити? Замість того, щоб купувати більше, ми маємо збільшувати ціни на російський газ, на його реекспорт, і водночас маємо припинити логістику.

Щодо знижок на нафту і нафтопродукти, тобто «стелі» цін, то російська держава адаптується до цих порогових значень, встановлених на купівлю нафтопродуктів і сирої нафти, путін підвищив податки на виробників нафти. Хоча санкції вже скоротили  те, що заробляє росія на нафті.  

11.45. За даними CREA, з початку війни світові обсяги торгівлі російською нафтою та нафпродуктами склали 365 млрд євро, у Європі обсяги продажів складали 140 млрд євро. «В 2022 році росія заробила 166 млрд євро у вигляді податків з експорту нафти й газу. росія є більш залежною від нафтогазових податків та їх дефіцит бюджету є результатом впроваджених санкцій», — каже Ісаак Леві, експерт CREA.

Заборона постачань до Європи призвела до зміни географії постачань російської нафти та нафтопродуктів. Крім того було впроваджено заборону на постачання вугілля. Поза забороною залишилися постачання трубопровідної нафти до деяких країн, трубопровідного газу ,СПГ, СВГ, інших нафтопродуктів та хімії, що поза списку заборонених продуктів.

Цінова стеля збільшила розмір дисконту на російський Urals, але росія адаптується. Темний танкерний флот, операції ship-to-ship, постачання у країни, які не приєдналися до санкцій, дозволяє росії уникати обмежень та продавати дорожче свої вуглеводні.

Ісаак Леві вважає, що впроваджені санкції є недостатньо ефективними. Наразі для росії залишаються лазівки у вигляді третіх країн, які переробляють нафту або купують нафтопродукти та потім перепродають їх до Європи.

Індія, ОАЕ, Сингапур та Туреччина є головними «пральнями», які відмивають російську нафту. Тому навіть після того як європейські країни наклали санкції, російська нафта та нафтопродукти продовжує потрапляти на ринок Європи. 

11.43. Як працюють наразі антиросійські санкції, зокрема як конкретно відбувається закриття «чорних ходів» для російських анергоресурсів, розказав під час конференції Ісаак Леві, який представляє Centre for Research on Energy and Clean Air (Фінляндія).

«Ми у своєму центрі маємо спеціальну команду, яка аналізує ситуацію із санкціями, накладеними на росію за її повномасштабну війну, розв’язану проти України. Тобто, ми аналізуємо вплив російського пального на ринок взагалі, а також вплив цих санкцій як на російський ринок нафтопродуктів, так і на загальний ринок, тож можемо констатувати їхній недостатній вплив. А також відслідковуємо, як будуються різноманітні структури, пов’язані з російським пальним», – сказав Ісаак Леві.

Він також уточнив, чому їхня організація працює з питанням росії. Йдеться про потребу застосування спеціальної політики, можливість проводити відповідну аналітику, щоб проаналізувати, яка ситуація загалом на ринку. У результаті центр готує аналізи на кілька місяців наперед.

Цього тижня, зазначив Леві, було опубліковано поради в журналі «Економіст», а також надано їх президенту України Зеленському, зокрема йдеться про звіти про те, що викопного палива дуже багато продається у різних країнах.

І ми публікуємо наші матеріали, які будуємо на відкритих даних. І про ті обсяги викопного палива, що імпортується з росії. Торік росія заробила дуже багато мільярдів на викопному паливі – понад 60% федерального бюджету рф.

11.40. Спікери і учасники конференції вшанували хвилиною мовчання памʼять кожного захисника, який загинув за Україну.

11.30. Експерт переконаний, що після перемоги України, після закінчення війни, ринок знову почне трансформуватися, він знову почне повертитися до колишньої конфігурації, звичайно, росії з рб на ньому вже більше не буде.

«Але якщо буде розблоковано море, це дасть дуже потужний стимул реформування ринку. Треба ще порахувати, але я думаю, що з 8 млн т ми десь 3 млн т будемо закривати морем, ще 3 млн дадуть наші українські заводи і на Європу залишиться 2-3 млн т», — зазначив директор «А-95».

Окрім цього, він вірить, що ми побачимо стрімкий розвиток української нафтопереробки. «Раніше для неї завжди імпортним паритетом були дешеве російське і білоруське пальне і відповідно це зменшували доходи внутрішніх виробників.

Я не здивуюсь, коли ми побачимо відновлення роботи заводів, які ми вжне списали з рахунків.

11.25. Зі слів експерта, в Україна для того аби займатися торгівлею нафтопродуктами достатньо придбати ліцензію за $100. «Через це в нас вже понад 400 іпортерів. Прийняття закону про мінімальні запаси палива перебудує ринок та підвищити бар’єр входу на паливний ринок. І це добре, бо ринок стане більш прогнозованим і стабільним», — вважає Сергій Куюн.  

11.20. «Військова агресія російської федерації переформатувала всю логістику українського паливного ринку», — зазначає директор Консалтингової групи «А-95».

«До війни понад 95% нафтопродуктів їхало залізницею. Після лютого 2022 року частка залізничних постачань упала до 35%. Фактично й до сьогодні автопостачання переважають над залізничними. Тому автомобільний транспорт став критично важливим для подолання енергетичної кризи. Зростання автоперевезень призвело до збільшення попиту на паливовози», — каже експерт. У перші місяці українські компанії скуповували весь зайвий європейський парк автоцистерн. Флот паливних компаній збільшився десь на 3-3,5 тис., до 5 тис. одиниць.

11.00. У своїй доповіді Сергій Куюн зазначив, що в Україні повністю змінилися джерела постачань пального. Так, якщо 2021 року бензин постачали лише білорусь і Литва, то вже 2023 року частка білорусі розділилася між багатьма іншими постачальниками. Щодо ДП, то там ситуація змінилася ще більше.

«Україна надала стимул змінювати свої енергетичні потоки. Ми бачимо штатівстький, китайський і саудівський дизель. Ця картина показує, як трансформується ринок Європи», — зазначив експерт.

10.55. З його слів, жодна країна світу не стикалася з таким рівнем проблем, як Україна навесні минулого року, коли немає пального і немає його де взяти, а до цього ще й доводиться працювати в умовах реальної небезпеки.

«З початку повномасштабної війни понад 30 нафтобаз і нафтопідприємств України було уражено ракетними обстрілами, і ворог, на жаль, постійно тримає їх під прицілом. Щомісяця окупанти атакують 3-4 об’єкти», — каже очільник «А-95», зазначивши, що лише за два місяці на Кременчуцький НПЗ було випущено понад 30 крилатих ракет.

Окрім цього, два тижні тому було повністю зруйновано міні-НПЗ на Харківщині. Його атакували 9 безпілотними літальними апаратами.

10.45. «Усім хочу побажати гарного і продуктивного дня! Дуже радий усіх бачити. Наші заходи — це завжди гарна атмосфера й гарний діалог учасників ринку», — розпочав конференцію директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн перед своєю доповіддю про паливний ринок України і як він подолав найбільшу кризу в своїй історії.

10.25. Завершується реєстрація учасників Petroleum Ukraine 2023.