Найбільші нафтотрейдери Китаю змагаються один з одним на Близькому Сході – Bloomberg

Два гіганти в нафтовому й нафтопереробному секторі Китаю зайняли протилежні позиції в торгівлі сирою нафтою на Близькому Сході за останні роки, змінивши глобальні потоки вантажів і спантеличивши нафтотрейдерів у всьому світі. Про це повідомляє Bloomberg.

Протягом цього місяця ціни на нафту в Дубаї сильно коливалися, в основному через агресивні пропозиції й пропозиції торгових підрозділів китайських нафтопереробних компаній PetroChina Co. і Sinopec, найбільших нафтових компаній країни її провідних нафтопереробників. Це посилилося з часом, коли долучилися інші активні учасники, включаючи Vitol Group і TotalEnergies SE.

Публічні зіткнення між державними гігантами Китаю є рідкісним явищем, і в цьому разі діяльність компаній в основному орієнтирі цін на нафту на Близькому Сході є особливо дивною, оскільки обидва є великими нафтопереробниками, які теоретично мають прагнути отримати сиру нафту якомога дешевше. Натомість гонконзька компанія PetroChina брала участь у торгах — і купувала вантажі в результаті своїх заявок, тоді як Unipec від Sinopec пропонувала й продавала постачання.

Ніхто не відповів на електронні листи, надіслані до медіа-відділів PetroChina й Sinopec із запитом на коментар.

Цього місяця понад тисячу контрактів на деривативи торгувалися в життєво важливому вікні ціноутворення, яке встановлює ціну в Дубаї — це майже втричі більше, ніж у середньому за місяць 2023 року, і це найбільший обсяг за роки.

Принаймні 10 інших трейдерів заявили, що ця діяльність, яка є несподіванкою для всіх, враховуючи звичайні моделі для китайських організацій, ускладнює встановлення справжньої потужності нафтового ринку Близького Сходу, ключової частини ланцюга постачання нафти, а також стану відновлення Китаю.

Ціна на дубайську нафту формує основу майже всього експорту з Близького Сходу, включаючи Саудівську Аравію. Це означає, що будь-яка сильна чи слабка ціна на сорт напряму впливає на доступність закупівель нафти з усього регіону й на те, скільки барелів надходить з інших частин світу в Азію.

Сплеск також, ймовірно, допоміг підняти ринки нафти схожих типів, що зустрічаються на Близькому Сході. Норвезький «Йохан Свердруп» підскочив приблизно на $1 за барель після того, як Unipec придбала сорт.

Трейдери кажуть, що зміни в глобальних вантажопотоках могли б не відбутися без сплеску активності Китаю.

На ф’ючерсному ринку Дубай є набагато меншим контрактом, ніж Brent і West Texas Intermediate. Але останніми місяцями відкритий інтерес Дубаю значно зріс — це ознака більшої позиції.

Зазвичай ставки й пропозиції у вітрині Platts Dubai відображають погляд компаній на ринок Близького Сходу. Трейдери можуть купувати і продавати часткові контракти на дубайську нафту у вікні й отримувати фізичну доставку сортів, включаючи Оман, Верхній Закум і Дубай, після 20 транзакцій.

Unipec агресивно пропонує часткові дубайські контракти, похідні інструменти, які в поєднанні дозволяють трейдерам продавати повні вантажі нафти з регіону. Наразі компанія постачила різним покупцям 41 вантаж (20,5 млн барелів). PetroChina HK купила 11,5 млн барелів.

Французька TotalEnergies SE залишається серед найактивніших учасників торгів разом із компанією PetroChina. Більшу частину цього місяця Total також продавала вантажі в паралельному вікні ціноутворення в Північному морі.

Ще 2015 року два китайські гіганти зіткнулися один з одним, коли підрозділ China National United Oil Corp. купив 36 млн барелів Middle East Crude, переважно в Unipec.

Platts, підрозділ S&P Global, який керує вікном ціноутворення в Дубаї, заявив, що торгова активність наразі найбільша з 2015 року, і що купівля й продаж вантажів здійснюється між широким колом учасників ринку. Він додав, посилаючись на трейдерів, що ціни в Дубаї підвищилися через низку чинників, включаючи скорочення видобутку ОПЕК і підвищення офіційних продажних цін Саудівською Аравією. 

Вплив торгів на решту світу вже очевидний. На початку червня агресивні продажі Unipec показали, що компанія не бажає купувати великі обсяги на Близькому Сході. Замість цього вона закуповувала постачання з Північного моря й США, підвищуючи вартість деяких сортів, порівнюючи їх з еталонною маркою Brent.

Оскільки близькосхідні барелі зараз виглядають дешевшими, можливо, що азіатські нафтопереробники можуть розглянути можливість призначення меншої кількості сирої нафти з Саудівської Аравії наступного місяця, шукаючи натомість більш доступні альтернативні барелі, кажуть трейдери. Дешевші спотові вантажі вже викликали інтерес з боку китайської Rongsheng Petrochemical Co. і тайванської Formosa Petrochemical Corp., що підкреслює широкомасштабний вплив «віконної битви».

Волатильність також залишається високою. Минулого тижня спотові диференціали Оману зросли втричі, а потім знову впали. Трейдери сказали, що до цього кроку вдалися через побоювання, що може не вистачити вантажів, щоб відповідати обсягу продажу у вікні, хоча продовження продажів у часткових торгах розвіяло ці побоювання.

Оскільки більшість торгових операцій в Азії відбувається протягом місячних циклів, ймовірно, що позиціонування завершиться, коли контракти закінчаться цього тижня в кінці червня.