Імпортери мають розкривати дані про походження газу — ЄК

Запропонована Європейським Союзом заборона на імпорт усього російського газу, включно зі скрапленим природним газом (СПГ), до кінця 2027 року викликала активні дебати серед країн-членів. Деякі уряди побоюються зростання цін на енергоносії й значних юридичних витрат для компаній, які достроково розриватимуть чинні контракти.

Як повідомляє Bloomberg, у вівторок Європейська комісія оприлюднила законодавчу ініціативу, що передбачає відмову від газових постачань із росії. Заборона нових угод почне діяти з 2025 року. Постачання за чинними контрактами терміном менше одного року припиняться не пізніше 17 червня 2026 року, а довгострокові угоди буде скасовано до кінця 2027 року.

«росія неодноразово намагалася шантажувати нас, перетворюючи енергоресурси на зброю. Ми робимо чіткі кроки, щоб перекрити кран і назавжди завершити еру російського викопного палива в Європі», — заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Попри те, що рф вже не є найбільшим постачальником газу до ЄС, вона досі забезпечує близько 20% європейського споживання. На тлі занепокоєнь енергетичною безпекою й політичною залежністю більшість країн підтримують стратегію, але занепокоєння щодо її реалізації залишаються.

Мадрид зокрема звернувся до ЄК із проханням розглянути компенсаційний механізм для компаній, які можуть зазнати штрафів через дострокове розірвання контрактів.

Комісія наполягає, що положення торговельної й енергетичної політики ЄС забезпечують юридичну силу ініціативи, дозволяючи бізнесу посилатися на форс-мажор. За її оцінкою, альтернативні джерела постачання доступні, а вплив на ціни буде обмеженим.

Щоб забезпечити дотримання обмежень, ЄК планує зобов’язати імпортерів надавати розширені транспортні дані: походження продукції, ID-коди сторін, порт першого завантаження СПГ тощо. Митні органи ухвалюватимуть рішення про російське походження вантажів у координації з енергетичними регуляторами.

Країни-члени також подадуть національні плани, які мають демонструвати, як вони припинять газові постачання до 2027 року. Аналогічний процес передбачений і для поетапної відмови від російської нафти, яка вже частково заборонена санкціями ЄС.

Однак запропоновані обмеження викликали супротив із боку деяких країн Центральної Європи. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що ЄС «обмежує енергетичний суверенітет» країн і ставить їх у «серйозну залежність».

Єврокомісія натомість уникає формальних санкцій, які вимагали б одностайної підтримки усіх 27 членів, і натомість пропонує правовий механізм, що базується на підтримці кваліфікованої більшості.

Деякі країни, як-от Австрія, також застерігають, що нові правила можуть перевантажити газову інфраструктуру ЄС. Австрійська влада пропонує передбачити перегляд умов у разі досягнення мирної угоди між Україною й росією.

У відповідь ЄК заклала у пропозиції можливість перегляду регламенту в разі ризиків для безпеки енергопостачання.