Конкуренція на роздрібному ринку нафтопродуктів погіршується — «А-95»

На роздрібному ринку нафтопродуктів зростає частка АЗС з ознаками торгівлі фальсифікатом або порушеннями касової дисципліни. Це шкодить споживачам, автомобілям, навколишньому середовищу, призводить до збільшення втрат державного бюджету й спотворення конкуренції. Про це enkorr повідомили експерти Консалтингової групи «А-95» за результатами дослідження роздрібного ринку в 2020-2021 році.

Відзначається, що в Україні функціонує близько 7 650 АЗС, які під час дослідження було розподілено на п'ять цінових сегментів.

«Такої конкуренції на паливному ринку немає більше в жодній країні Європи. Про це говорить не тільки різноманітність форматів АЗС і їх висока концентрація, а й діапазон цін, який досягає майже 25%. В Європі це максимум 5%, і така українська аномалія вказує на проблему, адже закупівельна вартість пального у всіх майже однакова», – пояснює директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

Експерти досліджували структуру цін у всіх сегментах ринку, з огляду на закупівельну вартість пального, податки (акциз і ПДВ), експлуатаційні витрати і типові дисконти.

У результаті розрахунків було визначено, що в мережах вищого і середнього цінового сегментів націнка склала 2,5-3,0 грн/л (тут і далі без ПДВ). У свою чергу 56% українських АЗС, які торгували в нижньому ціновому діапазоні, протягом другого півріччя 2020 року і I кварталу 2021-го отримували прибуток винятково від продажу дизельного палива обсягом 0,5-0,6 грн/л, тоді як реалізація скрапленого газу і бензину була збитковою.

«Перед нами постало питання: за рахунок чого продавці дешевого палива продовжують розширення свого бізнесу, орендуючи і купуючи нові АЗС, газонаповнювальні станції, нафтобази, спонсоруючи футбольні клуби і політичні проекти? Адже діяльність цих мереж збиткова або принаймні неприбуткова. Тому ми звернули увагу на джерела постачання і якість палива, а також провели доступні будь-якому споживачеві дослідження касової дисципліни на цих АЗС і знайшли пояснення цьому феномену», – говорить Сергій Куюн.

Крім того, контрольні закупівлі пального виявили відчутні відхилення від нормативів за такими ключовими показниками, як вміст сірки, бензолу, ароматичних вуглеводнів. У пробах бензину з «БРСМ» і SunOil було виявлено моно-метил-анелін, або ММА - токсичну октанозбільшуючу речовину, заборонену для використання в паливах не тільки в Україні, але і в Європі й США. Це є свідченням кустарного походження пального, яке набагато дешевше легального за рахунок несплати акцизу.

Експерти також провели дослідження касових чеків. Онлайн-сервіс Державної податкової служби України з перевірки автентичності чеків не ідентифікував чеки зі станції Мotto. Чеки з АЗК «БРСМ-Нафта» не відображали проведену операцію купівлі за готівку.

«Ми отримали докази продажу фальсифікату і порушення касової дисципліни, не виїжджаючи за межі Києва. Це говорить про масштаби проблем на паливному ринку, які ніхто не розв'язує, і тому вони будуть тільки розростатися. У легального бізнесу незабаром не залишиться вибору, робота без відходу в «тінь» стане неможливою», – заявив Сергій Куюн.

Консалтингова група «А-95» прогнозує, що через нелегальне виробництво нафтопродуктів на міні-НПЗ і нафтобазах, а також через порушення касової дисципліни на АЗС державний бюджет України в 2021 році недоотримає понад 22 млрд грн акцизу і ПДВ, або на 21% більше, ніж у 2020 р..

Як повідомляв enkorr, в Україні з різною інтенсивністю працюють понад 30 об'єктів малої нафтопереробки, що випустили в 2020 р. близько 470 тис. т різноманітної нафтохімічної продукції, яка не обкладається акцизним податком. Насправді це низькоякісні моторні палива стандартів Євро-2 і Євро-3, які йдуть у роздрібну мережу. Сума несплаченого акцизу за 2020 р. оцінюється в 3,8 млрд грн.

На початку року стало відомо про потужний канал постачань в Україну безакцизних компонентів для виробництва моторних палив на основі МТБЕ і метанолу як розчинників (код 3814009090). У січні-березні 2021 р. найбільшими одержувачами цієї продукції стали роздрібні мережі або міні-НПЗ: група «БРСМ-Нафта» (7,2 тис. т) і харківська компанія «Пром Хім» (6,8 тис. т), що спрямовує частину ввезених розчинників на міні-НПЗ в Мерефі (Харківська область), де закуповує паливо мережа Motto.

Нагадаємо, квітневе дослідження Інституту споживчих експертиз, в об'єктиві якого опинився бензин А-92, показало перевищення норм вмісту сірки і бензолу в зразках SunOil і Мotto, а в паливі, закупленому на станціях «БРСМ» і SunOil, було виявлено сліди амінів – токсичної речовини, забороненої до використання в паливах не тільки в Україні, але і в Європі й США. У результаті інститут був змушений заявити про припинення програм маркетингової підтримки зазначених мереж.