Казахстан має намір розвивати нафтогазовий бізнес з Китаєм

Влада Казахстану оголосила про плани розширити партнерство з Китайською національною нафтовою корпорацією (CNPC) після багатьох років пріоритетності інвестицій і співпраці із західними й російськими нафтовими гравцями. Про це повідомляє Upstream Online.

Державна інвестиційна компанія «Самрук-Казина» заявила, що повністю підтримає плани CNPC інвестування в розширення потужностей нафто- і газопроводів у Казахстані й будівництво заводу з переробки кислого газу для розробки шельфу Кашаган.

Крім того, Астана очікує, що CNPC візьме участь у проєкті модернізації на Шимкенті — одному з трьох нафтопереробних заводів у країні — з метою подвоїти його переробну потужність до понад 90 млн барелів на рік.

«Самрук-Казина» володіє контрольним пакетом акцій уряду Казахстану в четвертому за величиною виробнику нафти і газу в країні «КазМунайГаз».

Тут також знаходяться державні пакети акцій оператора транспортування газу й виробника газу Qazaqgaz і кількох інших великих корпорацій, які працюють у країні.

«Самрук-Казина» повідомила, що CNPC має намір об’єднатися з «КазМунайГазом» для роботи над збільшенням пропускної спроможності магістральних нафтопроводів від Кенкіяка до Атирау і від Кенкіяка до Кумколя на 125 тис. барелів на добу (б/д) і 104 тис. б/д відповідно.

Проєкти дають змогу переспрямовувати частину нафти, видобутої в західних і північно-західних регіонах Казахстану трьома найбільшими західними розробками — Тенгіз, Кашаган і Карачаганак, у Китай.

Усі три проєкти наразі виводять свою продукцію в Атирау, де вона входить у важливу експортну артерію, що проходить через росію до морського терміналу поблизу порту «новоросійськ», яким керує каспійський трубопровідний консорціум, у якому 31% акцій належить російському уряду.

Торік президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв наказав казахстанським компаніям терміново розглянути альтернативні експортні маршрути, щоб зменшити залежність країни від транзиту російської нафти після того, як її сусід потрапив під міжнародні санкції.

Samruk-Kazynahas також підтримав плани CNPC працювати спільно з Qazaqgaz над будівництвом другої нитки газопроводу «Бейнеу–Бозой–Шимкент», що дасть змогу збільшити існуючу потужність мережі на 15 млрд кубометрів на рік.

До кінця цього року обидві сторони мають завершити техніко-економічне обґрунтування проєкту трубопроводу й визначити можливі джерела фінансування.