Фуджайра відновила експорт мазуту попри блокування Ормузу

Останніми місяцями обсяги мазуту у Фуджайрі (Об'єднані Арабські Емірати) зросли, що дозволило відновити операції із заправки суден і збільшити експорт до Азії, свідчать дані галузевих джерел Reuters і статистики судноплавства.

Продажі у Фуджайрі — одному зі світових центрів бункерування — різко впали в ІІ кварталі після початку війни за участю Ірану наприкінці лютого. Це спричинило перебої з постачанням палива до порту (розташованого за межами Ормузької протоки) з боку виробників у регіоні Перської затоки.

Згідно з даними аналітичної компанії Kpler, у ІІІ кварталі ОАЕ імпортували 2,6 млн метричних тонн мазуту (близько 180 тис. б/д), тоді як у ІІ кварталі цей показник становив 845 тис. тонн.

Імпорт у вересні сягнув 856 тис. тонн (проти 715 тис. тонн у серпні), що однак значно менше за лютневий показник у 1,7 млн тонн. Аналогічну тенденцію зафіксували й дані LSEG.

У липні й серпні Саудівська Аравія стала основним постачальником мазуту до Фуджайри, витіснивши Кувейт, який лідирував до початку війни. Торговельний підрозділ Saudi Aramco (ATC) запропонував більші обсяги мазуту на тендері з відвантаженням у жовтні, повідомляють учасники ринку.

За даними компанії Kpler, у вересні експорт мазуту з ОАЕ перевищив 1,4 млн тонн, досягнувши найвищого рівня за понад рік. Основну частину цього обсягу було спрямовано до Південно-Східної Азії.

Останніми тижнями також зросли обсяги продажу суднового палива у Фуджайрі, хоча, зі слів учасників ринку, вони все ще залишаються нижчими за довоєнні показники.

Згідно з даними S&P Global Energy, після падіння до рекордно низьких значень у ІІ кварталі обсяги продажу бункерного палива в порту відновилися в липні, але дещо знизилися в серпні.

Середньотижневі запаси залишкового палива в наземних сховищах Фуджайри у вересні становили 4,5 млн барелів, що більше порівняно з 3,9 млн барелів у серпні, але все ще нижче від довоєнного рівня, який сягав близько 9 млн барелів на тиждень.

Пропозиція палива з негайним постачанням залишалася обмеженою, особливо щодо VLSFO (суднового палива з дуже низьким вмістом сірки), яке до війни постачалося переважно з нафтопереробного комплексу компанії Vitol у Фуджайрі, а також із Кувейту та Європи.