«сібур», найбільший виробник і експортер скрапленого газу в рф, знизив перевалку через балтійський порт «усть-луга» 2024 року на 37% порівняно з 2023-м, до 570 тис. т, свідчать дані трейдерів і LSEG.
Згідно з розрахунками Reuters, середньомісячний рівень відвантажень CВГ з усть-луги у січні-вересні 2024 року залишався стабільним — близько 40-41 тис. т, але у ІV кварталі збільшився до 67 тис. т.
Як вважають джерела в галузі, наростити перевалку СВГ з усть-луги у жовтні-грудні «сібуру» вдалося шляхом залучення до відвантажень кількох нових танкерів-газовозів класу MGC (medium gas carrier), здатних одночасно приймати на борт до 20 тис. т продукту.
Попри збільшення перевалки у ІV кварталі, обмежена кількість танкерів-газовозів й довге плече доставлення на основному маршруті експорту (усть-луга — Туреччина/Близький Схід) стали основними причинами зниження перевалки палива в порту за підсумками минулого року.
Крім того, зазначили трейдери, «сібур» переспрямував частину обсягів СВГ з експорту на внутрішній ринок: як на власні заводи як сировину для нафтохімії, так і для задоволення потреб споживачів у автогазовому й комунально-побутовому секторах.
Компанія також була змушена розвернути частину обсягів з Польщі й інших європейських країн на альтернативні маршрути у зв'язку з ембарго ЄС на постачання СВГ (за винятком бутану та ізобутану) з рф наприкінці грудня минулого року, зазначають трейдери.
При цьому термінал в усть-лузі, завантажений зараз всього на 25-30% від річної потужності з перевалки СВГ обсягом 2,4 млн т (200 тис. т на місяць), звідки скраплений газ надалі надходить до Туреччини й країн Близького Сходу, «хороший вихід із ситуації», вважають трейдери.
Євросоюз наприкінці 2023 року ввів ембарго на імпорт СВГ російського походження з 12-місячним перехідним періодом, у рамках якого експорт пропан-бутану з рф до Європи був можливий за довгостроковими контрактами, укладеними до запровадження санкцій. З грудня 2024 року санкції набули чинності у повному обсязі.
Покупці в ЄС ще 2022 року почали відмовлятися від скрапленого газу з рф, намагаючись перестрахуватися від можливих ризиків санкцій.
Згідно з розрахунками Reuters, заснованими на даних LSEG, частка постачань CВГ безпосередньо з усть-луги та з використанням рейдової перевалки за схемою «борт-борт» (STS) через естонський порт у Палдіскі до країн Африки, Близького Сходу й АТР 2023 року становила 95% від загального обсягу відвантажень.
2022 року на країни поза Європою припадало 57%, або 425 тис. т із 746 тис. т, відвантажених з усть-луги.
2024 року постачань СВГ з усть-луги до Західної Європи не було, на частку Туреччини припало близько 90%, на інші країни Близького Сходу й Африки — 10% від загального обсягу експорту з усть-луги, згідно з даними LSEG й джерел у галузі.
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти