Дизельне пальне б'є європейцям по кишені

Автомобілісти в країнах Європи витрачають значно більше коштів під час кожної заправки порівняно з початком року, свідчать розрахунки неурядової організації Transport & Environment (T&E), з якими ознайомився Financial Times.

Аналіз даних Європейської комісії, проведений європейською неурядовою організацією Transport & Environment (T&E), показав, що водії платять на 40% більше, ніж на початку року. Це означає додаткові витрати обсягом близько 30 євро за заправку 50-літрового бака. Для порівняння: ціни на бензин зросли на 28%.

У масштабах усього континенту це означає додаткові витрати на дизельне пальне обсягом €203 млн щодня від початку конфлікту. Ця оцінка не враховує зниження податків на пальне, які зрештою доведеться компенсувати за рахунок інших податкових заходів або збільшення обсягів запозичень, зазначають у T&E.

На дизельне пальне припадає понад 40% споживання нафтопродуктів в економіці Європи — це вищий показник, ніж у будь-якому іншому регіоні, і вдвічі більше, ніж у США, що робить Європу вразливішою до зростання цін. 

«Оскільки наш автомобільний транспорт працює на двигунах внутрішнього згоряння, ми залежимо від дуже нестабільного товару, на ціну якого не можемо впливати. Електрифікація може зробити нас стійкішими до криз», — зазначила Джульєтта Егал, провідний аналітик даних у T&E.

ЄС поставив за мету подвоїти рівень електрифікації до 2040 року, довівши його до 46% від загального попиту. Згідно зі звітом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), опублікованим 22 вересня, масштабніша електрифікація може скоротити витрати на імпорт енергоносіїв у світі більш ніж на $400 млрд.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн минулого тижня заявила, що імпорт викопного пального коштував додаткові €90 млрд від початку війни за участю Ірану — «без отримання при цьому жодної додаткової молекули енергії».

Водночас європейські уряди вимагають від ЄС рішучіших дій для зниження цін на дизельне пальне та бензин на автозаправних станціях. Президент Франції Еммануель Макрон у листі до Урсули фон дер Ляєн закликав Брюссель «тимчасово як виняток» послабити вимоги до якості пального. За даними Європейської асоціації автовиробників (ACEA), на Францію припадає майже п’ята частина всіх дизельних автомобілів у Європі.

Макрон заявив, що це дозволить збільшити обсяги виробництва на європейських нафтопереробних заводах (НПЗ) на 5-20% (згідно з оцінками французьких НПЗ), і нагадав, що ЄС уже послаблював обмеження під час пандемії COVID-19.

Він також закликав ЄС скасувати обмеження на використання біодизелю, дозволивши дистриб’юторам застосовувати суміш B10 (що містить 10% біодизелю) замість стандартної B7.

Вразливість Європи до коливань цін на дизельне пальне є наслідком політики, що заохочувала його використання у 1990-х і 2000-х роках, оскільки вища ефективність цього пального забезпечувала менші викиди вуглецю й нижчі витрати для водіїв порівняно з бензином.

Від цієї тенденції почали поступово відмовлятися в міру того, як ставали очевиднішими проблеми із забрудненням повітря, пов’язані з дизелем, особливо після скандалу «Дизельгейт», який виявив, що реальні викиди оксидів азоту автомобілями з дизельними двигунами значно перевищують показники, зафіксовані під час офіційних випробувань.

Утім, на дорогах досі залишається чимало дизельних авто: за даними організації T&E, на цьому виді пального їздять чотири з десяти автомобілів у Європі.

Нагадаємо, обмежені постачання дизпального призвели до того, що ціни на АЗС у багатьох країнах світу досягли рекордних значень за всю історію спостережень. Про те, як розвивається паливна криза в Європі й США і як це впливає на роздрібну вартість, читайте у матеріалі enkorr «Ти будеш менше їсти: «паливні» ціни у світі б’ють рекорди».