Ти будеш менше їсти: «паливні» ціни у світі б’ють рекорди

Події на Близькому Сході продовжують тримати світовий ринок нафтопродуктів у напрузі. Ціни шокують споживачів у всьому світі. Другий акт паливної кризи, коли на початку липня США відновили санкції проти іранської нафти, а росія заборонила експорт дизпального, сприймається набагато важче. Рятівних запасів палива стало значно менше, а в бюджетах країн, які гасили цінові спалахи на заправках мільярдними субсидіями, вимальовується дефіцит коштів. І, судячи зі всього, це ще не кінець.

Марні потуги

Боротьба з високими цінами грошовими вливаннями нагадує вживання енергетиків людиною, яка не виспалася: вони дають короткочасний ефект, але потім втома накриває з подвійною силою. Показовим прикладом таких експериментів над «організмом» ринку є ситуація в Польщі. З початку липня паливо на АЗС у наших сусідів здорожчало найбільше серед усіх країн, які ми дослідили під час написання цієї статті. Наприклад, з 1 липня дизпальне в перерахунку злетіло на 29,7 грн/л, бензин – на 19,7 грн (в Україні за цей період вони зросли на 22 й 13 грн/л відповідно).

Витративши на субсидування пального понад $1,3 млрд навесні, влітку польський уряд отримав рекордне зростання цін на колонках (фото 17 вересня)

Причина таких цінових стрибків криється в антикризовій політиці, яку проводив польський уряд. 30 червня, буквально за кілька днів до нової фази кризи, закінчилася дія програми CPN (зниження цін на паливо). Цифри на стелах у перший же день липня стрибнули на 53-62 грошей (6,4-7,4 грн), а подальша ескалація в Ормузі змусила польський уряд знову чухати потилицю. Але можливості явно обмежені: з 17 по 31 серпня ставку паливного ПДВ було знижено з 23% до 8%. Нагадаємо, що навесні була не тільки аналогічна маніпуляція з ПДВ, а й зниження акцизів до мінімально дозволених в ЄС. Цей «соціальний» пакет коштував Польщі 4,7 млрд злотих, або близько $1,3 млрд.

Щоб залатати бюджетні дірки й продовжити підтримку низьких цін, уряд Польщі має намір домогтися ухвалення податку на надприбутки нафтових компаній. Податок передбачає стягнення 60% з надлишкових доходів, отриманих нафтовими компаніями у період із березня по грудень 2026 року. За оцінками уряду, це приноситиме 4 млрд злотих ($1,06 млрд) щороку. Але цей законопроєкт відхилив президент Кароль Навроцький — союзник польської націоналістичної опозиції. Процес пішов по довгому колу.

В Румунії зростання цін на колонках було не таким драматичним, як у поляків, оскільки країна впроваджувала більш тривалі стримувальні заходи. Міністерство фінансів Румунії заявило 28 серпня, що тимчасово збільшить знижку на акцизний збір на стандартне дизельне пальне з 20% до 25% з 1 по 15 вересня на тлі зростання міжнародних цін на пальне. Цей захід був наступним після 20% зниження, яке діє з 16 по 31 серпня.

Тотальні наслідки

Другим прикладом невдалого ручного керування цінами є французький кейс. Хоча здорожчання у Франції й не було рекордним порівняно з іншими країнами, дії окремих операторів ринку спровокували дефіцит палива на рівному місці. Йдеться про найбільшу енергетичну компанію TotalEnergies. У липні вона відновила обмеження цін на своїх АЗС: бензин – €1,99/л, дизельне пальне – €2,25/л. Початково такі цінники встановлювалися лише на вихідні 1-2 серпня, 15-16 серпня й 29-30 серпня, але потім Total вирішив зафіксувати ціни на цьому рівні тотально.

Треба зазначити, що Total є приватною компанією без участі держави. Проте, схоже, вплив уряду на загострену соціальну спрямованість таки був. Урядовці розглядали встановлення граничних цін і впровадження податку на надприбутки для нафтових компаній. Нафтовики заявили, що в разі впровадження податку на надприбутки їм буде важко тримати ціни на АЗС. Відповідно, треба розуміти, Total вирішив добровільно тримати ціни, щоб зберегти непоганий прибуток всіх бізнесів, особливо нафтоперероблення. Як це часто буває, будь-які антиринкові дії вилазять боком.

У вересні через різницю в цінах французи почали спустошувати тоталівські заправки, й оператор банально не встигав підвозити нові партії. За даними французького урядового сайту, які наводить видання energynews, станом на 15 вересня на 86% (!) АЗС TotalEnergies бракувало принаймні одного виду пального.

Черги на АЗС Total у Парижі 9 вересня 2026 року

Чи треба зазначати, що інші мережі АЗС були не в захваті від цінової політики Total. У районі Аяччо протягом вихідних 12-13 вересня закрилося близько п’ятнадцяти автозаправних станцій. Їхні оператори висловлювали невдоволення підвищенням цін і «спотворенням конкуренції» з боку TotalEnergies.

На урядовому рівні було оголошено про продовження у вересні й жовтні дії галузевих субсидій: 25 центів за літр для рибалок, 15 центів за літр для фермерів і 20 центів за літр для будівельного сектору. Витрати на допомогу лише рибалкам у цей період оцінюються в €6 млн євро на місяць, що відповідає рівню, зафіксованому з червня по серпень.

Хто не витрачав зайві гроші

У Німеччині антикризові заходи в липні-вересні на ринку пального не запроваджувалися, тому ціни на місцевих АЗС зросли більше, ніж у французів.

Динаміка роздрібних цін на пальне у Європі й США

Джерела даних: Clever-tanken.de, cenypaliw.fyi, peco-online.ro, Консалтингова група «А-95», eia.gov, petrolprices.co.uk, media.roole.fr

Проте німецька влада не налаштована сидіти, склавши руки. 16 вересня впливовий німецький політик-консерватор Торстен Фрай, соратник канцлера Фрідріха Мерца, висловився за зниження податку з продажу бензину. Фрай пропонує з 1 жовтня знизити ставку податку з продажу пального з 19% до 7%. Ларс Клінгбайль, міністр фінансів, пропонує запровадити фіксований ліміт цін на АЗС і покрити це 60% податком на надприбутки нафтових компаній. Утім, жодну з ініціатив поки що не схвалено на законодавчому рівні.

Холоднокровність перед лицем кризи зберегли й британці. 31 серпня 2026 року офіційно закінчився термін дії тимчасового зниження паливного збору на 5 пенсів за літр, і уряд Кіра Стармера вирішив не впроваджувати нові субсидії. До того, замість нових послаблень з 1 вересня 2026 року уряд розпочав поетапне повернення паливного акцизу до колишнього рівня. З 1 вересня збір зріс на 1 пенс за літр (+ ПДВ), а наступні етапи підвищення на 2 пенси заплановані на грудень 2026-го й березень 2027 року.

При цьому не можна сказати, що без податкових пільг Велика Британія має поганий вигляд на тлі європейських колег за темпами здорожчання пального під час другої хвилі кризи.

Зі зрозумілих причин жодних податкових пільг не впроваджувала Україна. У бюджеті країни, яка воює з ворогом, на це просто немає грошей. Роздрібна вартість бензину в липні-вересні на вітчизняних АЗС демонструвала зростання, порівнянне з Румунією і Францією. А на дизпальне ціни зросли навіть менше, ніж у Польщі, Німеччині й Франції.

Роздрібні ціни у Сполучених Штатах зросли помірно порівняно з країнами Європи. З початку липня до 17 вересня середні роздрібні ціни у Штатах зросли на $0,72 (8,2 грн/л), до $5,324 за галон. Дизпальне за той же період здорожчало на $1,73 (20,1 грн/л), до історично максимальних $6,396 за галон.

Ситуація на паливному ринку США змушує нервувати Дональда Трампа, оскільки шанси на програш республіканської партії у листопадових проміжних виборах зростають разом з цінами на АЗС. На початку вересня президент США звернувся до американських нафтопереробників з вимогою знизити роздрібні ціни на паливо. Але вочевидь, до закликань Трампа компанії не прислухалися. «Гарячі голови» навіть пропонують російський сценарій — заборонити експорт дизельного пального.

*   *   *

Аналіз ситуації на паливних ринках у різних країнах світу вкотре доводить, що динаміка зміни цін на українських АЗС чітко відображує світові тренди. При цьому, на відміну від світу, Україна перебуває у стані війни, стикаючись з обстрілами логістичної інфраструктури, сховищ і заправних станцій. Поки що немає підстав очікувати покращення ситуації з постачаннями на світовому ринку нафтопродуктів. Це означає, що впродовж осені країни стикатимуться з новими викликами, а ціни на заправках зможуть ще неприємно здивувати.