Дефіцит триває. Хтось вважає, що він посилюється, інші – що ситуація стабілізувалась. Оцінки суб’єктивні, бо наразі точно невідомий обсяг споживання. З одного боку, черг на заправки немає, хоча з іншого – багато станцій по всій країні простоює, а ті, що працюють, не мають усього асортименту й відпускають лише по 20 л. Останнім часом спостерігаю впровадження обмежень і для комерційних клієнтів.
Єдині недоторкані й повністю забезпечені – силовики і муніципалітети.
Чому зберігається нестача?
У березні основною задачею був пошук ресурсів у Європі, велику частину ринку закривав Кременчук. З початку квітня заводу нема, імпортні ресурси законтрактовано, але тепер перед імпортерами інше завдання – привезти пальне.
У Європі немає зайвих цистерн і локомотивів. Понад те, ситуація стала несподіваною для самих європейців: з’ясувалося, що вагони з однієї країни не завжди можуть пересуватись залізницею сусідів через додаткові технічні вимоги.
З позитиву – активізувався автомобільній імпорт. Для розуміння всеосяжності пошуків ресурсу українцями – вперше (на моїй пам’яті) відмічено імпорт бензину з Німеччини. Спойлер – чекаємо продукт із Нідерландів і Бельгії.
Проблема в тому, що багато машинами на навозиш.
Напруга по всіх видах пального, але по дизелю вона виглядає найбільшою. Своє слово сказав і попит з боку аграріїв. Хоча за всіма ознаками він менший, ніж очікувалось. Мені не відомі випадки, щоб хтось не зміг купити пальне або щоб десь були черги з бензовозів. Серед версій – наявні у фермерів стоки пального, скорочення посівних робіт, вибір на користь менш «примхливих» культур і спрощення технологій задля економії пального і добрив тощо, тощо, тощо.
Тепер ціни.
Цей чинник треба було винести у попередній розділ, адже він напряму впливає і на темпи постачання, й на наявність пального на АЗС. Уряд продовжує держрегулювання, яке через дефіцит дає зворотній ефект. Встановлена ціна є, але немає продукту. Як у радянському магазині. Будемо сподіватись, що ми просто не все знаємо, а в уряді знають більше й роблять те, що треба.
Найбільш тривожна ситуація з ДП, але останніми днями знову з’явилась бентега й щодо бензину. Але! Через дефіцит на ринку з’явився продукт з міні-НПЗ. Не дуже багато й не дуже якісний, але й за те спасибі. Тим більше, що для підвищення октану «малі нафтопереробники» змушені додавати біоетанол нашого виробництва, а це є добре!
Газ перетворився на примару: то є, то катма. Ціна підкрадається до ціни бензину. З хорошого – імпорт автогазу почав заходити стабільно, потроху збільшуючись. З екзотики – американський LPG! Хтось уже їде на молекулах свободи!
У гурті ціна на дизпальне стартує з 39,5 і закінчується на 44 грн/л. Пропозицій небагато, та вони є. Нагадаю, що гранична «урядова» ціна для АЗС – ті ж самі 39,5. На несистемних станціях на обмеження почали забивати, повідомляли навіть про 45 грн/л. Проте без обмежень для літражу. Справжній ринковий прояв!
Є надія, що за тиждень-другий сезонний попит трохи «присяде» – й стане дещо легше. З іншого боку, люди повертаються, Київ оживає, стає у заторах, палить дорогоцінне пальне, зокрема й вищезгадані молекули свободи…
Коли продукт є через раз, говорити про прогноз цін якось дивно. Проте залишаємось орієнтованими на світові ціни, які хоч і продовжують коливатись, але, здається, намацали якийсь коридор. Зашморг на шиї російського нафтового експорту ще триматиме світ у напрузі, поки ОПЕК не припинить корчити з себе ображеного й не почне давати на ринок більше нафти. До того ж часу очікуємо збільшення видобутку Штатами й іншими країнами з високою собівартістю виробництва вуглеводнів.
Дехто може себе заспокоїти тим, що через високі ціні на колонках стогнуть і в Європі, й у США. Байден акцентує на цьому майже у кожній своїй промові. Навіть у Білорусі зростають ціни на пальне (хоча там це радше спроба заробити на своїх громадянах, бо експорту вже не лишилося). Нічого не чути хіба що з росії, через яку маємо це все. Та сподіваюся, що зміна місць не забариться.
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти