У початок

Чому зупиняється Одеський припортовий

Також є російською мовою

Сергей Куюн, директор «Консалтинговой группы А-95»

Днями правління ОПЗ ухвалило рішення про зупинку заводу. Все, що пов'язано з ОПЗ, завжди оповите туманом, спробую його трохи розвіяти

Найбільш очевидна причина – зліт цін на газ. Точніше, зліт цін на газ і не зліт цін на карбамід – основну продукцію ОПЗ й інших хімічних підприємств України. Чому не здорожчав карбамід? Тому що світові гравці ринку купують газ набагато дешевше. Найближчий приклад – Росія й Білорусь, яких «газова» криза взагалі не зачепила. Європейські заводи мають довгострокові договори на газ, китайські й азіатські виробники добрив – це взагалі окрема історія, там ринок дуже відносний.

Українські хімзаводи купують газ на споті, тобто за поточними цінами строкового ринку. ОПЗ не виняток: за моїми даними, про зупинку своїх хімзаводів думає і Фірташ (Черкаси, Сєверодонецьк), і Коломойський («ДніпроАзот», Кам'янське).

Постачальником газу для ОПЗ вже два роки є «Агро Газ Трейдинг» (АГТ) – фірма без роду племені, в штаті якої на початок 2020 року працювало 8 чоловік. Усі два роки кон'юнктура була вкрай сприятливою для хіміків, за нашими підрахунками, тільки в 2020 році хлопці заробили $44 млн. Але як тільки пішов «мінус», вони очікувано викинули білий прапор. Зростання цін вони вважають форс-мажором, і на цій підставі попередили завод про неможливість продовження постачань через «катастрофічну збитковість». Як повідомляє Фонд держмайна України (ФДМУ), АГТ також накопичило борг перед заводом на 140 млн грн.

Але чи тільки в АГТ проблема? Не зовсім. По-перше, договір з АГТ закінчується 31 жовтня. Боротися за виконання контракту для них немає жодного сенсу, за решту півтора місяця можна спустити в унітаз усі прибутки останніх двох років. Ну, а репутаційні втрати можна пережити, враховуючи, що без ОПЗ цій фірмі швидше за все нічого не світить. Та й форс-мажор усе ж має місце.

По-друге, нового постачальника поки немає. Ним повинен стати сингапурський трейдер Dachex Shipping Pte. Ltd, який переміг у конкурсі минулого літа. Минуло 2 місяці, але договір із ним так і не підписано. За однією версією, «сингапурці» не хочуть його підписувати через очевидну збитковість. Тим більше, що в умовах конкурсу нібито немає санкцій за відмову переможця від підписання договору. По-друге, в серпні судову заборону на підписання нових договорів на давальницьку переробку заблокувала вищезгадана АГТ.

За другою, офіційною версією ФДМУ, наглядова рада ОПЗ зараз не повноважна, тому дати схвалення правлінню на підписання не може.

Та головне навіть не в цьому. Півтора року Фонд держмайна займається малозрозумілими маневрами навколо ОПЗ. На початку 2020 року призначає на посаду гендиректора декотрого власника ресторанів «Два гусаки» Миколу Синицю, який сидів там майже рік. За словами інсайдерів на ОПЗ, було провалено всі програми модернізації заводу, реалізація яких якби й не розв'язала проблему з цінами на газ, але робила б його більш економічно стійким.

Не змінилася ситуація й після призначення Миколи Парсентьєва в кінці 2021 року. За словами джерел, досвідчений функціонер розумів, в яку м'ясорубку потрапив, і тому намагався нічого особливо не підписувати і загалом не ухвалювати будь-яких важливих рішень. Наприклад, сьогодні, коли запахло смаженим, і необхідно приймати рішення, гендиректор пішов на лікарняний... За наявними даними, АГТ пропонувало правлінню розділити збитки і взяти на себе додаткові витрати за послуги «Одесагазу» обсязом близько $2 млн на місяць, але, зрозуміло, менеджмент держпідприємства брати на себе таку відповідальність не готовий. З іншого боку, доведеться розділити відповідальність за зупинку заводу.

Друге питання до ФДМ – новий давалець. Такий розпіарений глава ФДМ Синниченко за півтора року не зміг виписати нормальних умов конкурсу і чесно його провести. Влітку 2020 року конкурс було заточено явно під АГТ, через що довелося збити з надуманих причин не тільки українських, а й міжнародних претендентів, наприклад, Socar.

Новий конкурс змогли зварганити лише через рік. За свідченням учасників, переможця визначили в закритій кімнаті на досить спірних умовах. Наприклад, Dachex Shipping переміг, погодившись дати ОПЗ безвідсотковий кредит на $20 млн. Точно відомо про те, що один із претендентів пропонував дати заводові цю суму не як кредит, а як готовність заплатити вищий тариф за перероблення. Але чомусь перемогли сингапурці, за якими хтось вбачає росіян, а хтось – нові вуха когось із Офісу президента.

Ця очевидна залежність від чиновників – першоджерело всіх проблем ОПЗ. Торік «везучість» АГТ пов'язували з заступництвом помічника президента на букву «Ш». Тепер пишуть, що «Ш» вже однією ногою на виході, тепер усе вирішує «Є». І на цьому тлі бачимо зміну давальця ОПЗ. Збіг?..

Поки ФДМ заявив, що до зупинень ОПЗ не звикати і що вона триватиме приблизно 5 тижнів, поки не буде підписано угоду з «сингапурцями». Її підписує правління зі схвалення наглядової ради. У свою чергу, повноважну наглядову раду буде обрано на зборах акціонерів ОПЗ 1 жовтня. Нібито після цього Dachex Shipping почне постачання. Буде цікаво за цим спостерігати, оскільки надто низьких цін на газ у розпал сезону споживання не передбачається.

Друкувати

Коментарі

Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі

Увійти