Бензинове комбо. Як уряду заробити на акцизній реформі

Парламент вступив у новий бюджетний процес. Питання на порядку денному традиційні — де взяти гроші?

Потужним джерелом наповнення держскарбниці є підакцизні товари — спирт, алкоголь і пальне. В Україні їх потенціал величезний ще й тому, що ринки цих товарів найбільш «тінізовані». У випадку з нафтопродуктами парламент і уряд мають неабиякі можливості доволі просто збільшити бюджетні надходження, а також паралельно знизити залежність від паливного імпорту.

Такий комплексний ефект несе в собі ідея балансування ставок акцизного збору на основні групи моторних палив — бензин, зріджений газ і дизельне пальне. Точніше, мовиться переважно про дві позиції — бензин і автогаз.

Ці дві марки пального використовуються одним і тим самим транспортом, але при цьому податок на бензин вищий в чотири рази — 213 проти 52 євро за 1000 л. Такий перекіс в комплексі з величезною кількістю інших специфічних нюансів спричинив закономірні наслідки — перетік споживання від палива з високим податковим навантаженням до автогазу з мінімальним.

З одного боку, така дотація з боку держави була виправдана через економічну кризу 2014−2017 років, але з іншого — призвела не тільки до бюджетних втрат, а й до перекосу системи нафтопродуктозабезпечення, а отже, і зростання енергозалежності. Про аномальну структуру споживання свідчить той факт, що Україна є світовим лідером з використання скрапленого газу на транспорті, на нього припадає третина роздрібного ринку. Тоді як у найбільших світових споживачів цього ресурсу — Південної Кореї, Туреччини, Росії, Польщі — ця частка не перевищує 12% (дані Світової асоціації скрапленого газу).

За сім постреволюційних років споживання скрапленого газу зросло вдвічі, до 2 млн т на рік. Споживання ж бензину знизилося з 3,5 млн т в 2013 році до 2,1 млн т в 2021-му.

Така зміна мала б сенс, маючи ми внутрішній ресурс. Але сьогодні це на 80% імпортний продукт, що вимиває з країни дедалі більше валютних коштів. Так, через високий попит з боку нафтохімічної галузі ціни на скраплений газ в світі впритул наблизилися до «бензинових», тим самим відібравши економічну привабливість цього ресурсу навіть з урахуванням більш високої витрати.

До того ж, з огляду на очевидну всім залежність, постачальники виставляють для українських трейдерів зростаючі щороку захмарні премії. Наприклад, сьогодні бензин А-95 і автогаз на кордоні коштують приблизно однаково — $760 і $740/т відповідно (для довідки, дизпальне — $670/т). З акцизом бензин коштуватиме $1040/т, а газ — $834, або на 20% дешевше. За фактом нинішня акцизна політика стимулює імпорт дорогого продукту, посилюючи і без того позамежну енергозалежність країни.

На ринку, в парламенті й уряді триває дискусія про те, щоб зробити податкове навантаження на одиницю енергії моторних палив рівним.

По-перше, це соціально справедливо: чому власники автомобілів зазнають різного податкового тягара? Чому «Ланос» на бензині платить на дороги вчетверо більше, ніж «Ланос» на газі?

По-друге, таке вирівнювання обіцяє бюджету до 5 млрд грн акцизів на рік.

По-третє, стимулюватиме внутрішнє виробництво бензину з паралельною стабілізацією (або незначним зменшенням) споживання (імпорту) дефіцитного і дорогого скрапленого газу.

По-четверте, привабливість скрапленого газу щодо бензину хоч і знизиться, але залишиться достатньою для більшості автомобілів «на газу».

Якщо «акцизна» реформа відбудеться, переробка нафтової сировини вже наступного року може зрости майже вдвічі — з нинішніх 3,7 млн т до 6,5 млн т вуглеводневої сировини. Виробництво бензину при цьому становитиме 2,2 млн т, що покриє 70% очікуваного споживання (сьогодні це 50%). Також варто врахувати, що паралельно на 1 млн т зросте випуск дизпального, що знову-таки замінить 1 млн імпортного продукту. Зросте і випуск того ж скрапленого газу. В результаті додаткову роботу отримають морські нафтоперевалочного комплекси, трубопровідна система і залізниця.

Окремі «плюшки» отримає і ключова державна програма «Велике будівництво»: крім згаданих 5 млрд акцизу в Дорожний фонд (8% від поточного розміру), той же Кременчуцький НПЗ зможе наростити випуск бітуму, імпорт зменшиться.

Єдиним реально проблемним питанням залишається таке: стимулюючи споживання бензину, як не додати стимул тіньовому ринку. Більше 25 нелегальних міні-НПЗ плюс безліч нафтобаз по всій країні виливають на ринок до 500 тис. т фальсифікату бензину (майже 20% ринку). З них у 2021 році десь 100 тис. т — це октанозбільшуючі компоненти, які надходять з Росії і Білорусі під виглядом безакцизних розчинників для лакофарбової промисловості.

Тому паралельно Кабміну потрібно закривати «мініки» і посилити податкову дисципліну на паливному ринку. До слова, це дуже вигідно: за нашими оцінками, паливний ринок вимиває з бюджету майже 22 млрд грн акцизів і ПДВ на рік.

Уряду вкотре доведеться вибирати між популізмом і прагматичними завданнями наповнення бюджету, імпортозаміщення і вичищення паливного ринку. Або розрахунок як і раніше на кредити і диво?

Джерело: «НВ Бізнес»