Як може розвиватися економіка, поки світ скорочує викиди вуглецю?

Свіжий подкаст Shell Energy розповідає, як прагнучи досягнути своїх кліматичних цілей, країни повинні подбати, щоби перехід до чистіших енергетичних систем також забезпечував їх економічне зростання.

Роб Чарнок, доктор обліку викидів вуглецю та кліматичних фінансів з Інституту кліматичної стратегії Метіса, кліматолог та радниця доктора Івонн Мейнґей-Муріукі, а також головний економіст компанії Shell доктор Малліка Ішваран поділилися своїми поглядами.

Економічне зростання і сталість розвитку не взаємовиключні

Такі галузі економіки, як промисловість і транспорт, є ключовими в економічному зростанні. І саме їх надзвичайно складно декарбонізувати. Якщо взяти до уваги транспортний сектор, то, наприклад, сегмент пасажирських електромобілів швидко змінюється. Тож вони потребують таких речовин, як водень чи екологічно чисте біопаливо. Однак для їх виведення на ринок і комерціалізацію треба дещо більше часу. «Ключове питання полягає в тому, як ми можемо прискорити процес комерціалізації цих видів палива, щоб увесь світ одночасно змінювався та перейшов на низьковуглецеве паливо до 2050 року», — підкреслює головний економіст компанії Shell доктор Малліка Ішваран.

Останнім часом спостерігається стрімке зниження вартості низьковуглецевих продуктів за рахунок зміни споживчого попиту в більшості сегментів економіки. На думку доктора Роба Чарнока з Інституту кліматичної стратегії Метіса, зміна вподобань споживачів обґрунтована наміром подбати про вуглецевий профіль власної продукції та можливостями її подальшої переробки.

Чи можливий відхід від викопного палива?

Однією з ключових тем COP28 було саме поступове припинення використання викопного палива, а не просто поступове скорочення його використання. Однак в остаточній угоді не було жодної згадки ні про те, ні про друге. Натомість зазначимо, що в угоді йшлося про відхід від викопного палива.

Івонн Мейнґей-Муріукі зауважує, що африканські країни нині перебувають у вельми складному становищі. З одного боку, уряди цього континенту дуже чітко висловили свої наміри: ми збираємося сприяти шляхам розвитку, спрямованим на низьковуглецеві технології. До прикладу: в Кенії 80% енергії — це завдяки відновлюваній енергетиці. Більша частина електромереж насправді вже доволі «зелена». На континенті достатньо можливостей, щоб зосередитися на цьому й розвивати відновлювану енергетику для живлення економіки. З іншого боку, важливо обміркувати те, як саме енергетично живиться Африка, адже саме тут криється першопричина проблеми. Близько 43% всього населення Африки (майже) 600 мільйонів осіб не мають доступу до електроенергії. Тому нагальне питання для африканського континенту — це забезпечення доступу до електроенергії.

Постає питання: чи зможуть країни, які розвиваються, обійтися без традиційного викопного палива?

На думку доктора Роба Чарнока, справді цікавим прикладом екологічного переходу є проєкт Азійського банку розвитку в Південно-Східній Азії під назвою «Механізм енергетичного переходу». Він визнає, що країни вже інвестували доволі значні кошти в інфраструктуру викопного палива, а очікуваний термін експлуатації цих активів, вугільних електростанцій завжди становить десятиліття. Тому Азійський банк розвитку через Механізм енергетичного переходу забезпечує фінансування заохочень для дострокового виведення цих активів з експлуатації та заміни виробництва енергії на відновлювані види. Ключовим моментом у цьому процесі є перекваліфікація громад, а також перехід їх членів на нові робочі місця — потенційно «зелені» робочі місця, пов’язані із сектором відновлюваної енергетики. Отже, йдеться не лише про інвестиції в нові енергетичні потужності, а й про відмову від викопного палива, вуглецемістких активів і заміну їх відновлюваними джерелами енергії.

Також Івонн Мейнгей-Муріукі пояснює, що вуглецевий ринок — це, в принципі, можливість для організацій, компаній і країн, які прагнуть до нульового рівня викидів, урешті досягти їх, компенсуючи свої викиди на міжнародному ринку. Тобто вони платять за забруднення. По суті, це і є вуглецевий ринок. Чи відкриває він значні можливості? Безумовно.

Зріджений природний газ у глобальній енергетичній системі майбутнього

Одним з енергетичних рішень, яке все частіше обирають, є зріджений природний газ (або ЗПГ), який виробляється шляхом охолодження газу. Тож яку роль (якщо вона взагалі є) відіграє зріджений природний газ у глобальній енергетичній системі майбутнього?

«Ключове тут — визнати той факт, що цей перехід не відбудеться за одну ніч. Ви змінюватимете цілу енергетичну екосистему. Це не лише пропозиція, ви також змінюєте інфраструктуру, ви змінюєте моделі попиту, а на це потрібен час. І я гадаю, що в цьому переході природний газ відіграє важливу роль», — ділиться роздумами доктор Малліка Ішваран. Це видно по прогнозах розвитку подій компанії Shell, це видно по прогнозах інших компаній, як-от Міжнародного енергетичного агентства. Варто зазначити, що в паливній системі природного газу зріджений (або скраплений) природний газ логістично є набагато гнучкішим джерелом енергії, оскільки ви, приміром, як споживач, не прив’язані до трубопроводів, що прямують із точки X в точку Y. Зріджений природний газ може відповідати необхідним енергетичним потребам і бути легко переміщеним туди, де на нього є попит, тому він забезпечує зручніший спосіб постачання газу.

Сам по собі газ може допомогти знизити викиди під час перехідного періоду, особливо в таких секторах, як виробництво електроенергії, де він потенційно може витіснити вугілля. Газ також може сприяти підвищенню енергетичної безпеки нової низьковуглецевої енергетичної системи, доповнюючи відновлювані джерела енергії та переривчастий характер їхньої генерації. Отже, в обох цих випадках газ — це низьковуглецева альтернатива, наприклад, вугіллю. Однак у довгостроковій перспективі важливо зменшити викиди від самого газу, приміром, шляхом уловлювання та зберігання вуглецю, а також скорочення викидів метану від видобутку, транспортування й використання природного газу. Звичайно ж, компанія Shell дуже активно працює в цьому напрямі.

Тож яке наше енергетичне майбутнє? Поки деякі критики застерігають від надмірного сподівання на технологічні інновації як на засіб подолання розриву між економічним зростанням і скороченням викидів вуглецю, доктор Роб Чарнок вважає, що такі критики мають рацію. Якщо робити занадто великий акцент на технологічних рішеннях і не досліджувати всі інші доступні людству варіанти, це величезний ризик. Чи зможемо ми впровадити технології в світових масштабах— це ще під питанням.

«Якщо ви хочете, щоб енергетичний перехід був стійким — а це не можливо зробити за один чи два роки, — нам потрібно підтримувати цей рівень зусиль упродовж наступних майже трьох десятиліть. А для цього необхідно мати пропозицію, яка забезпечить економічну вигоду для країн, що беруть на себе такі зобов’язання», — зауважує доктор Малліка Ішваран. Очевидно, що подолання наслідків зміни клімату має свої переваги, проте нині ми бачимо, що все більше країн усвідомлюють економічні вигоди та бачать можливості в низьковуглецевому секторі завдяки виробництву нових видів сонячних панелей, вітрових турбін, електролізерів, і стають виробничими цехами для низьковуглецевого обладнання, технологій та товарів. І це може стати основою для економічного зростання в країнах, створенні нових видів робочих місць, і водночас для створення кращого природного середовища, в якому громадяни зможуть процвітати.

Довідково: Стратегія «Прискорюючи Прогрес»

З метою втілення цілей сталого розвитку компанія Shell запровадила стратегію «Прискорюючи прогрес», яка визначає пришвидшення в досягненні бізнесом нульових викидів. Вона покликана створювати цінність для акціонерів та клієнтів компанії, а також для суспільства загалом. Shell поставила за мету до 2050-го стати бізнесом із нульовими викидами від використання енергії, діючи разом із нашими клієнтами та суспільством. Це створює фундамент для досягнення більш амбітної мети, сформульованої в Паризькій угоді ООН, — обмежити підвищення середньосвітової температури до 1,5°С.

Зокрема стратегія «Прискорюючи Прогрес» фокусується на спільній діяльності з клієнтами та іншими сторонами відносин для прискорення переходу на нульові викиди, водночас діючи разом із суспільством. Вуглецево нейтральний світ — це світ, у якому людство не збільшуватиме загальної кількості парникових газів в атмосфері.

Про Shell в Україні 

Shell Mobility увійшла на український ринок 2007 року та входить до кластеру Центральної та Східної Європи Shell Mobility. Нині в компанії працює близько 1 600 осіб. Мережа АЗС Shell нараховує 131 станцію у 20 областях України, з яких функціонують 118. Shell пропонує клієнтам високоякісні нафтопродукти, включно з пальним Shell V-Power, дизельним пальним та зрідженим вуглеводневим газом (ЗВГ), а також широкий асортимент супутніх товарів, свіжу їжу й напої. Щоб відповідати потребам українських власників електромобілів, кількість яких постійно збільшується, на понад 14% мережі Shell установлені електрозарядні модулі. 

Shell – глобальна група енергетичних та нафтохімічних компаній, яка діє в понад 70 країнах, а загальний штат становить 93 000 працівників. Компанія Shell, яка має більш ніж сторічний досвід у виробництві пального, нині використовує найсучасніші технології та інновації для забезпечення сталого майбутнього. Компанія також інвестує в розвиток енергетики (зокрема низьковуглецевої, а також у вітрову й сонячну) та нові види пального для транспорту (серед них – удосконалене біопальне й водень). 

Джерела світлин: депозитарій компанії Shell