росія досі покладається на таких експортерів, як стримана швейцарська фірма Trafigura, щоб продати свої постачання нафти, але вторгнення в Україну стало випробуванням навіть для їхньої легендарної толерантності до ризику.
росія побудувала самопроголошену фортецю навколо своєї економіки напередодні війни, але ця фортеця виявилася з тріщиною. москва залежала від іноземних посередників у питанні переспрямування свого найбільш стратегічного прибуткового експорту по всьому світу – нафти.
Зараз найважливіший посередник, Trafigura Group, долучається до кількох конкурентів у питанні відрізання російського гіганта Rosneft Oil Co. від світових нафтових ринків. У русі з високими ставками, який посувається далі, ніж офіційні західні санкції, швейцарський торговець сировинними товарами планує повністю припинити експорт нафти «роснєфті». За словами прес-секретаря компанії, це скоротить бізнес із державним виробником до невеликої частини довоєнного рівня, залишивши постачання в Європу окремих рафінованих продуктів, таких як дизельне пальне.
Trafigura й інші трейдери вже були готові втратити значну частину свого російського бізнесу 15 травня, коли набудуть чинності санкції, які забороняють їм продавати нафту «роснєфті» країнам, що не входять в Європейський Союз, і Швейцарії. Також вирішивши скоротити експорт до Європи, яка тривалий час була найбільшим покупцем російської нафти, вони випереджають країни ЄС, які обговорюють повну заборону.
Як повідомляють джерела, знайомі з рішенням компанії, Vitol, найбільший конкурент Trafigura в сегменті нафти, також планує піти з російського ринку. Водночас Glencore PLC, гірничодобувний і торговий гігант з довгою історією в росії, призупинив контракт на експорт нафти «роснєфті» в березні, зазначають експерти, яким відомо про таке рішення.
Це знаменує собою зрушення для трейдерів, які вже давно ведуть бізнес там, де мало хто з інших західних компаній наважиться, враховуючи, що багато з цінних товарів у світі перебувають у місцях, які боролися з корупцією, нестабільністю і війною.
Тоді як трейдери продовжували постачати російську нафту після початку війни, вони зіткнулися зі зростаючим тиском з боку західних урядів, фінансових установ і українських чиновників. Величезне падіння європейського попиту, враховуючи стигму відправки нафтодоларів у москву, полегшило це рішення.
«Світ змінився», – сказав Жан-Франсуа Ламберт, консультант сировинної промисловості і колишній керівник відділу торгівлі сировинними товарами в HSBC. З його слів, «ми не в сутінковій ситуації. Ми перебуваємо у чорно-білій ситуації»...
Це змушує росію спішно переробляти свій товарно-експортний бізнес, фундамент економічного багатства країни і сировину для військової машини владіміра путіна. На «роснєфть» припадає близько третини загального видобутку нафти в росії й близько п'ятої частини доходів уряду.
Відступ також, ймовірно, означатиме значні втрати інвестицій, які трейдери зробили в країні, оскільки вони прагнули поглибити своє коріння. Йдеться передовсім про гігантський проєкт буріння в Полярному колі, який частково належить Trafigura і Vitol. Якщо казати про основний бізнес – торгівлю, то тут торговці, намагаючись безладно відійти від бізнесу в росії, стикаються з певними ризиками. Йдеться про те, що така поведінка може «приклеїти» їх мільйонами барелів непроданої нафти, якщо вони не виявляться досить спритними.
Trafigura, як і багато трейдерів, – це приватна компанія, тож вона оприлюднює набагато менше інформації про свої операції й фінансові результати, ніж державні компанії. Що достеменно відомо, так це те, що трейдер конкурує з такими компаніями, як Vitol і Geneva Gunvor Group, а також з такими виробниками нафти, як BP PLC і Shell PLC.
Очолювана австралійським виконавчим директором Джеремі Вейром, фірма юридично базується в Сінгапурі, хоча її топ-менеджери працюють з м'якої семиповерхової офісної будівлі в Женеві.
Компанія генерує майже вдвічі більше доходу, ніж власник Facebook Meta Platforms. Він отримав прибуток обсягом 3,1 млрд доларів за рік до вересня минулого року.
Минулого місяця Trafigura оголосила, що подвоїла розмір кредитної лінії з банками до більш ніж 2 мільярдів доларів через екстремальні цінові кроки, викликані війною в Україні. Набір облігацій Trafigura, випущених наприкінці минулого року, впав майже на 10% з початку війни. Облігації інших товарних трейдерів також упали в ціні.
Слід зазначити, що пострадянська росія була дуже затребуваною нагородою. Країна вийшла з розпаду Радянського Союзу як товарний супермаркет. Це найбільший у світі експортер нафти і величезний виробник природного газу, пшениці, нікелю, золота тощо.
Разом Trafigura і її конкуренти спрямували мільярди доларів «роснєфті» від західних кредиторів й інвестували в нафтові родовища і портові термінали в росії, щоб прив'язати себе до виробників у країні і отримати доступ до своєї нафти, кажуть нинішні й колишні керівники галузі.
Компанія Trafigura запізнилась на гру в Росії, відставши від Vitol, Glencore й інших. Вона отримала перерву в 2013 році, коли уклала угоду з «роснєфтью» на суму 1,5 мільярда доларів, яка послідувала за угодою на 10 мільярдів доларів між російським виробником і цими конкурентами.
Ці гроші допомогли фінансувати купівлю «роснєфті» TNK-BP, бамперну угоду, яка перетворила державну компанію в найбільшого в світі виробника нафти. Пан Дофін найняв провідних трейдерів ТНК, отримавши доступ до російських ділових кіл, яких раніше бракувало Trafigura. Ізраїльсько-канадський трейдер Джонатан Коллек, який понад два десятиліття працював у сфері російської нафти, починаючи з Marc Rich & Co., за словами колишніх колег, очолив новий пул Trafigura в москві.
Відносини між «роснєфтью» і компанією Trafigura зміцнилися після анексії Криму росією в 2014 році. «роснєфть» на той час опинилася між стіною боргу й санкціями, запровадженими після анексії, основою яких стала заборона західним банкам видавати довгострокові кредити.
Trafigura, озброєна гігантським балансом і з готовим доступом до фінансування з боку західних банків і світового ринку облігацій, вскочила всередину. Вона погодилася купувати нафту у величезних кількостях і платити на 25 днів уперед, полегшуючи для «роснєфті» ситуацію й наслідки грошової кризи. Водночас Trafigura катапультувалася над Vitol і Glencore, щоб стати найбільшим західним експортером російської нафти в 2015 році.
«Немає жодних санкцій щодо торгівлі нафтою в росії, і тому це бізнес, як завжди», – сказав Вейр.
Trafigura продовжувала поглиблювати свої зв'язки з росією, укладаючи угоди за межами торгівлі. Компанія купила індійський нафтопереробний завод разом із «роснєфтью». І вона вклала еквівалент $8,4 млрд у величезне арктичне нафтове родовище «роснєфті» в обмін на більше барелів і 10% акцій проєкту, які в основному фінансуються російським банком.
«роснефть», яка вважає російську державну компанію своїм найбільшим акціонером, управляється генеральним директором ігорєм сєчіним, близьким союзником президента путіна. Стратегія сєчіна полягала в тому, щоб надати барелі нафти в обмін на фінансування й інвестиції, весь час граючи в Trafigura, Vitol і Glencore один проти одного, сказав пан Ламберт, колишній банкір. «Якщо ціна така, що ви інвестуєте один мільярд тут, один мільярд там, і ви можете собі це дозволити, ви це робите», – сказав він.
Фізичні товарні ринки непрозорі. Але дані відстеження постачань з російських портів і розрахунки конкуруючих компаній свідчать про те, що Trafigura стала найбільшим експортером нафти «роснєфті». Торік вона відвантажувала близько 519 тис. барелів на день, за даними нафтової компанії Petro-Logistics, більш ніж удвічі більше, ніж компанія Gunvor, яка розташовується на другому місці. Включаючи нафту приватних російських енергетичних компаній, Trafigura була другим за величиною експортером російської нафти після Litasco, торгового підрозділу московського виробника «лукойл».
Прес-секретар компанії Trafigura назвала дані «матеріально неповними і неточними», але відмовилася надати власні цифри компанії.
Коли путін вторгся в Україну 24 лютого, велика російська ставка компанії почала отримувати ефект бумерангу. Деталі домовленостей між Trafigura і «роснєфтью» не розголошуються. Але джерела, знайомі з їхніми умовами, кажуть, що Trafigura і її конкуренти погоджуються на довгострокові контракти на купівлю мільйонів барелів російської нафти за цінами, встановленими за формулами, заснованими на останніх цінах на нафту.
росія блокує постійного покупця своєї нафти, а Trafigura отримує прибуток, продаючи нафту за дещо вищою ціною нафтопереробникам і трейдерам Європи й Азії.
Та цей механізм було скасовано, коли росія вторглася в Україну. Світові ринки для флагманської російської нафти Urals обвалилися, продаючись зі знижкою приблизно $30 за барель у порівнянні з міжнародним еталоном Brent. Як правило, він продається приблизно за однакову суму.
Trafigura й інші посередники намагалися знайти компанії для продажу, особливо на Заході. «Не так багато», – сказав Вейр на конференції в кінці березня, коли його запитали, скільки покупців було для російської нафти.
Вони знайшли тих, хто продовжував брати участь. Вантажі, які колись прямували в Європу, замість цього було спрямовано на такі ринки, як Індія, яка уникала засудження війни і купувала російську нафту задешево.
На відміну від нафтового гіганта BP, який швидко заявив про свій намір залишити росію в перші дні після вторгнення, Trafigura й деякі інші трейдери були більш обачними. Trafigura заморозила свої інвестиції в «восток», не уточнивши, що це спричинило за собою, і керівники галузі очікують, що компанія поглине великі втрати від проєкту.
Після діалогу з європейськими урядовцями й зовнішніми юристами про санкції ЄС і Швейцарії, спрямовані проти «роснєфті», Trafigura вирішила припинити продаж нафти з державної компанії в інших частинах світу після 15 травня, хоч теоретично могла обійти санкції, працюючи через офшорні підрозділи.
Навіть продажі в Європі перетворилися на dicey, оскільки численні нафтопереробні заводи і державні чиновники на континенті відмовилися від думки про купівлю російської нафти.
З невеликою кількістю тих, хто бере російську нафту, Trafigura могла застрягти, купуючи нафту у росії на основі контракту з «роснєфтью», не маючи ринків збуту.
Франція й інші країни закликають до більш широкої заборони на російську нафту, яка також зупинить продажі в ЄС. Тим часом співробітники деяких портів не бажають розвантажувати вантажі.
Оскільки ці торговці опиняються відрізаними від решти ринку, москві доведеться повернутися в інше місце, якщо вона хоче продовжувати продавати свою нафту. Одним із варіантів є продаж безпосередньо для вибору клієнтів в Азії. Інший – побудувати нові трубопроводи для транспортування нафти безпосередньо в Китай. По-третє, замінити Trafigura й інших дрібними торговцями на Близькому Сході.
Менші компанії можуть танцювати навколо санкцій, наприклад, маючи справу з неєвропейськими дочірніми компаніями. Але великі гравці, ймовірно, не можуть ризикувати своїми відносинами з банками, нехтуючи духом правил, кажуть юристи і трейдери.
«роснєфть» намагається продавати нафту, поки вона ще може це робити, й бореться. Останніми днями держвиробнику не вдалося знайти покупців на десятки мільйонів барелів нафти, яку він виставив на продаж після того, як трейдери почали залишати росію.
Джерело: The Wall Street Journal
Коментарии
Войдите чтобы иметь возможность оставлять коментарии
Войти