Танкери з російською нафтою до Східної Азії змагаються за покупців

Понад десяток танкерів, завантажених російською нафтою Urals, прямують до Азії або простоюють на цьому маршруті, що свідчить про те, що виробники поспішають доставити вантажі ближче до Китаю, оскільки Індія відмовляється від торгівлі, пише Bloomberg.

Ці судна, що перевозять від 10 до 12 млн барелів нафти, розташовані по всьому Індійському океану й біля узбережжя Малайзії, Китаю та росії. П'ять із них мають статус «for orders» або «China for orders», згідно з даними компанії Kpler, що займається аналізом даних. Це зазвичай означає, що вони ще не мають конкретного покупця або порту розвантаження.

Ще шість сигналізують до Сингапуру й Малайзії та, ймовірно, прямують до популярного місця для перевалки з судна на судно у Південнокитайському морі, де вони можуть чекати, поки нафту куплять. Чотири пливуть біля Малайзії, Китаю й Далекого Сходу росії, не вказуючи чіткого пункту призначення.

Urals — флагманський сорт сирої нафти росії, який завантажується з портів Балтійського моря, — став вибором для індійських нафтопереробних заводів (НПЗ) після повномасштабного вторгнення рф в Україну на початку 2022 року, що призвело до значної знижки на нього. Але тиск з боку Вашингтона знизив імпорт, досягнувши в середньому 1,2 млн барелів на день (б/д) у січні порівняно з піком понад 2 млн б/д у середині 2024 року.

Імпорт сирої нафти до Індії може бути ще більше скорочений після того, як президент Дональд Трамп заявив у понеділок, що країна припинить купувати російську нафту в рамках угоди про зниження торговельних мит. Прем'єр-міністр Нарендра Моді підтвердив угоду, але не прокоментував нафту. Деякі НПЗ утримуються від закупівель, поки очікують роз'яснень від Нью-Делі.

Питання полягає в тому, куди тепер потраплять надлишки Urals, основна частина яких протягом останніх кількох років була спрямована до Індії. Незалежні китайські НПЗ з ентузіазмом купують російську нафту, але вони віддають перевагу таким сортам, як ESPO й Sokol, що завантажуються з тихоокеанського узбережжя країни. За даними Kpler, у січні вони брали близько 500 тис. барелів нафти Urals на день. Це рекордний показник, але все ще значно недостатній для поглинання потоків, що переспрямовуються з Індії.

Окрім Китаю, Індонезія час від часу імпортувала російську нафту, але вона схильна надавати перевагу легшим і солодшим сортам, таким як ESPO й Sokol. Насуваний глобальний надлишок нафти також ускладнює для москви пошук покупців.

Перевагою для покупців є те, що знижки на нафту Urals поглибилися після понеділкової заяви Трампа щодо Індії.

Обсяги не проданої нафти Urals в Азії можуть зрости. Наразі понад десяток танкерів перевозять цю нафту, які ще не перебувають у регіоні, але сигналізують про Сингапур як про пункт призначення, згідно з даними відстеження руху суден. Ці судна перебувають в Атлантичному океані, Середземному й Червоному морях і ще можуть змінити свій порт прибуття.