Нині Іран постачає найбільше сирої нафти за майже п’ять років, зміцнюючи своє повернення на геополітичну арену, водночас створюючи ризики для крихкого глобального ринку сирої нафти. Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Згідно з даними низки аналітиків, включаючи Kpler Ltd., SVB Energy International, FGE і Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), експорт зріс до найвищого рівня з моменту відновлення санкцій США 2018 року. Переважна більшість надходить у Китай, оскільки найбільший у світі імпортер забирає барелі за зниженими цінами з Ісламської Республіки.
Відновлення продажів – найвідчутніша ознакою того, що країна, яка все ще переживає фінансові труднощі після років ізоляції, знову стверджується, почала налагоджувати зв’язки з регіональними суперниками, зміцнила відносини з провідною державою Азії й навіть розпочала попередні дипломатичні відносини з Вашингтоном.
Проте додаткові постачання підривають довіру до ринку нафти, ослабленого гальмуванням економічного зростання й дешевими російськими вантажами, розчаровуючи зусилля партнерів Ірану в альянсі ОПЕК+ на шляху встановлення мінімальних цін на нафту.
«Минулого місяця експорт сирої нафти з Ірану розбив його, — сказав Хомаюн Фалакшахі, старший аналітик Kpler. – Іранська нафта надзвичайно цікава для тих, хто готовий ризикнути, щоб купити».
За даними фірми, постачання сирої нафти з осені минулого року подвоїлися і досягли 1,6 млн барелів на день (б/д) у травні, незважаючи на те, що санкції США залишаються в силі. Видобуток досяг 2,9 млн б/д – найвищого показника з кінця 2018 року, за оцінками МЕА. Консультанти SVB Energy, Petro-Logistics SA і FGE вважають, що видобуток навіть вищий, можливо, перевищує 3 млн б/д.
Відновлення потоків, серйозно обмежене після того, як експрезидент США Дональд Трамп вийшов з ядерної угоди з Тегераном 2018 року, може зміцнити економіку, яка постраждала від шаленої інфляції, падіння валюти й періодичних заворушень проти жорсткого президента Ібрагіма Раїсі.
Представник Державного департаменту заявив, що чутки про ядерну угоду є «хибними та вводять в оману», і пріоритетом США залишається не дати Ірану отримати ядерну зброю. Іран заявляє, що його атомна програма призначена виключно для мирних цілей.
Проте додаткові постачання, що доповнюють потоки з двох інших членів ОПЕК+, які перебувають під санкціями, росії й Венесуели, вже відбуваються, що вражає світові ринки нафти. Цього року ціни впали на 12%, до майже $75США за барель у Лондоні, що спровокувало низку знижень такими прогнозистами, як Goldman Sachs Group Inc. і JPMorgan Chase & Co.
Сплеск діяльності Ірану підірвав зусилля Організації країн-експортерів нафти та її лідера Саудівської Аравії зі стабілізації ринку, яка цього місяця оголосила про нове скорочення видобутку на 1 млн б/д, але це не мало ефекту.
Відтоді, як санкції США було знову введено п'ять років тому, іранська нафта доставлялася небагатьом покупцям, які залишилися, на так званому «темному флоті» танкерів, часто застарілих і незастрахованих, які вимикають транспондери, щоб уникнути виявлення.
Хоча відстеження танкерів показує, що Китай залишається головним клієнтом Тегерана, офіційні дані торік не реєстрували імпорту з Ісламської Республіки. Натомість різко зросли закупівлі з Малайзії, куди іранські вантажі часто відправляють для перевантаження на інше судно, розмиваючи походження партії.
«Ці примарні бочки не враховуються в офіційних показниках», — сказала засновник і президент SVB Сара Вахшурі. Але «поки вся ОПЕК+ намагається скоротити якомога більше, а Саудівська Аравія йде на добровільне скорочення, кожен барель має значення».
Китайські нафтопереробники, особливо невеликі незалежні компанії в провінції Шаньдун, нарощують закупівлі іранських вантажів, оскільки знижки, запропоновані Тегераном, допомагають компенсувати нещодавнє падіння норми прибутку, каже Кплер.
Зі слів Імана Нассері, керуючого директора FGE в Дубаї, Ірану довелося посилити знижки на свою нафту, щоб конкурувати з притоком російської нафти, яку санкції витіснили з Європи. Збільшений потік значною мірою залежить від сирої нафти, яку було накопичено на танкерах, щоб задовольнити попит, кажуть компанії.
«Готовність Китаю підтримати Іран, забравши його санкційну нафту, свідчить про невелике покращення ірансько-китайських відносин, — сказав Грег Брю, аналітик консультантської компанії Eurasia Group. – Усе це підтверджує погаляд про те, що позиція Ірану покращується разом із його просуванням у нормалізації відносин з іншими державами регіону».
Саме Пекін виступив посередником у розрядці напруженості між Іраном і Саудівською Аравією, до якої прагнуть обидві країни. Окрім збільшення апетиту з боку Китаю, деякі аналітики припускають, що сплеск був мовчки дозволений урядом США, який має намір утримувати ціни на бензин під контролем. «Адміністрація США зменшила застосування санкцій, бажаючи протидіяти російській сирій нафті на ринку, а також підтримувати потік», — сказав Нассері з FGE.
Вплив повернення Тегерана на ціни на нафту може бути обмеженим у майбутньому. Постачання сирої нафти в Китай можуть сповільнитися, поки влада проводить репресії щодо бітумної суміші, яка, як вважають трейдери, використовується як прикриття для більш щільних і дешевих барелів, що продаються Іраном.
У будь-якому разі, глобальні ринки нафти мають різкий дефіцит до кінця року, оскільки відновлення Китаю після пандемії набирає темпи, прогнозує МЕА. У другій половині року попит перевищить пропозицію приблизно на 2 млн б/д, що більш ніж достатньо, щоб поглинути додаткові іранські потоки.
Трейдери сирої нафти залишаються скептичними щодо прогнозованої обмеженості постачань, частково через те, що збільшення кількості барелів з Ірану кидає тінь на перспективи. «Негативне занепокоєння з боку пропозиції відчутно формує настрій», — сказав Тамас Варга, аналітик брокерської компанії PVM Oil Associates Ltd. у Лондоні, додавши, що додаткові іранські потоки є частиною цього.
Коментарии
Войдите чтобы иметь возможность оставлять коментарии
Войти