Новий фаворит: Туреччина затьмарила трубу зі Щецином

Наприкінці квітня ринок обсмоктував активізацію труби й «Люкс Країни». Тиждень тому в центрі увагу опинились постачання зі Щецина і трейдер ЗПЕК. А протягом останнього тижня вималювався новий фаворит – Туреччина. Імпорт звідти у квітні був рекордним, і, схоже, цей дощ надовго. «Таким був задум», – кажуть порушники спокою.

Через можливе збільшення видобутку країнами ОПЕК+ у липні ціни на нафту повернулися до рівня $64 за барель. Водночас європейські котирування дизелю зменшилися в середньому на $13/т, до 599-620/т. 23 травня ф’ючерси на газойль на Лондонській біржі закрилися на позначці $612/т після зниження протягом дня до $601/т.

Динаміка ф’ючерсів вплинула на ціни на півдні, які протягом дня 23 травня додатково знизилися на 0,30 грн/л. Загалом прайсові ціни компаній традиційно не відповідали цінам реальних угод. Якщо вірити публічним прайсам, вартість дизпального становила 40,10-40,50 грн/л, але, кажуть опитані трейдери, по факту це було 39,50-39,60 грн/л. З додатковим зниженням до 39,20-39,30 у другій половині дня.

«Арстак», «Рушники», «БРСМ», «Мартін Трейд», «Дюваль компані», УНТК, «Юкас Петроліум», «Укройлпродукт», «Фаворит-Ойл» – здається, на ринок повилазили всі.

Враховуючи початкову вартість на півдні 39,50-39,60 грн/л, премії до середніх котирувань CIF Med за останні п’ять днів становили $33-36/т, що навіть не покривало витрат на доставлення, які становлять близько $66-76/т.

Цього тижня різниця між CIF Med і FOB Med зросла до $17,5, що збільшить привабливість постачань з Греції й Туреччини порівняно з Румунією. Схоже, це довготривалий тренд.

У квітні постачання турецького дизелю сягнули пікового значення – 72,3 тис. т (2,4 тис. т добових). Переважний обсяг – 61 тис. т – прийшов з «сокарівського» заводу Star. А ще два «човни» приїхало з «підсанкційного» НПЗ Tupras і порту у Мармарі. Вони й наробили основного шуму. Попри тижневі простої в очікуванні лабораторних досліджень на українській митниці, турецький продукт був на ринку, що вочевидь зумовлено певним запасом у ціні.

«Opet, якому належить завод Tupras і відвантаження у бік Wexler, хоче бути в ринку і готовий на певні кроки. За фактом для цього йому достатньо продавати баржі за ціною «тридцяток», що важко назвати величезним дисконтом», – каже один з трейдерів на умовах анонімності. Він додає: якби те ж саме робили грецькі виробники та Star, у Opet не було б шансів.

Зі слів учасників ринку, премія на дизель з Tupras становила близько $14/т, в той час, як на Star – $20/т. Багатьох це ввело в транс.

Тим часом навряд чи постачання з Туреччини будуть об’ємними. У травні імпорт з напрямку впав на 29%, до «нормативних» 1,7 тис. т. Як вважають трейдери, по-перше, зменшенню обсягів надалі сприятиме початок активного сезону споживання, по-друге, відновлення постачань з Hellenic Petroleum (Греція) після ремонту. А от якою буде ціна, поки неясно. Не виключено, що греки й Socar приєднаються до цієї гонитви дисконтів.

Захід під впливом півдня

Якщо провалиться південь, захід теж буде змушений реагувати. Це вже відчувалось минулого тижня. Якщо різниця між цінами сягає 1,1 грн/л, покупцям уже цікавіше тягнути з півдня.

23 травня вартість пального у західних трейдерів стартувала від 40,90-41 грн/л. З такою ціною вийшли «Люкс Країна», «Сокар Енерджі Україна» і «Укройлпродукт». Трохи дорожче — 41,10-41,20 грн/л — «Енергія Трейд», УНТК, «Дюваль компані». Вартість угорського дизелю у «АТ Енерго Трейд» на цих же базисах становить 41,40 грн/л.

ЗПЕК отримала чергову партію американського пального обсягом близько 2 тис. т, яку в середині тижня продавали за ціною 41-41,50 грн/л (Львівська область). Наступну партію компанія очікує вже цього тижня.

У Волинській області вартість ресурсу варіюється від 41,10-42,60 грн/л. Не поспішають продавати дизель «Солар Оіл», «Вог Трейд», які вийшли з цінами на верхній межі. Як розповів один з імпортерів, високими вже вважаються ціни, вищі за 41,50 грн/л включно.

*   *   *

Цікаво спостерігати, як у пошуках збитків на «гуртовому» напрямку трейдери кожного тижня знаходять нового винуватця своїх «мінусів». То труба, то Щецин, то Туреччина. Хоча, здається, відповідь проста: продукту елементарно більше, ніж треба. До того ж його багато не тільки на внутрішньому, а й зовнішньому ринках. «Гуртовим» колегам співчуває роздріб, який здебільшого тримається на непоганій «дизельній» маржі.