Незалежні китайські НПЗ можуть скоротити перероблення через дефіцит нафти

Приватні нафтопереробні заводи (НПЗ) Китаю можуть скоротити обсяги перероблення в найближчі тижні, оскільки традиційні джерела постачань сирої нафти стають дефіцитнішими, а витрати зростають, що потенційно може зашкодити попиту на найбільшого імпортера. Про це повідомляє Bloomberg.

«Чайники» — як називаються ці компанії — стикаються з подвійним викликом: постачання з Ірану й Венесуели перебувають під тиском через військово-морську блокаду портів Тегерана з боку США, а також перенаправлення потоків від південноамериканського виробника після втручання Вашингтона. Водночас ф'ючерси на сиру нафту зростають, а ціна на Brent наближається до $100 за барель.

««Чайники» навряд чи зможуть дозволити собі повний перехід на основні сорти», — сказав Цзянань Сан, аналітик Energy Aspects Ltd. Їхня маржа, яка зазвичай є невеликою, вже впала до рівня беззбитковості з приблизно $10 за барель на початку липня, додав Сан.

Світовий ринок нафти зосереджений на перспективах імпорту сирої нафти до Китаю. Хоча війна на Близькому Сході спричинила початковий шок пропозиції, Пекін скоротив закупівлі, що допомогло запобігти ще більшому зростанню цін. Така гнучкість стала можливою, оскільки країна накопичила значні запаси в попередніх кварталах, фактично захистивши нафтопереробні заводи від наслідків.

Після середнього обсягу 48,3 млн тонн на місяць минулого року, постачання нафти до Китаю з-за кордону впали нижче від 30 млн тонн у червні, досягнувши найнижчого рівня з 2016 року. Хоча за останні два місяці вони відновилися, збільшившись до 37,9 млн тонн у серпні, обсяги залишаються приблизно на чверть нижчими, ніж рік тому.

Приватні НПЗ становлять понад третину загальних потужностей Китаю з перероблення, тому їхні колективні операційні рішення мають значну вагу у зростанні попиту на сиру нафту в країні. Хоча сектор є різноманітним, охоплюючи великі інтегровані й конгломератні заводи, а також менші переробні заводи, вони, як правило, не так добре фінансовані, ніж державні конкуренти.

«Для приватних китайських НПЗ є так багато невизначеностей», — сказала Емма Лі, провідний аналітик китайського ринку у Vortexa Ltd., зазначивши, що за останні місяці вже спостерігається швидке скорочення їхніх запасів сирої нафти.

Якщо незалежні заводи продовжуватимуть скуповувати залишки іранської сирої нафти з плавучих сховищ зі швидкістю 1 млн барелів на день (б/д), регіональні офшорні запаси можуть вичерпатися до середини жовтня, сказала Лі. Зрештою, нездатність забезпечити постачання сировини, ймовірно, призведе до скорочення видобутку з наступного місяця, додала Лі.

Температура видобутку для «чайників» у Шаньдуні – центрі галузі – цього року була нестабільною. Активність на заводах у прибережній провінції становила близько 55% потужності на початку вересня, що загалом відповідає показникам невдовзі після початку війни з Іраном, але значно перевищує низький рівень близько 43% у липні, згідно з даними консультанта Mysteel OilChem.

Нагадаємо, імпорт сирої нафти до Китаю зріс у серпні. Попри зростання цін, імпортери минулого місяця отримали 37,9 млн тонн, що на 6,2% більше, ніж у липні.