Імпорт СПГ до Китаю у липні відновився

За даними Drewry, ринок скрапленого нафтового газу (СПГ) у Китаї 2025 року зазнав різких коливань. Це було зумовлено митними суперечками, нестабільними націнками нафтохімічної промисловості й зміною джерел постачання, повідомляє Portnews.

Після падіння обсягів імпорту в червні відновлення почалося в липні — на тлі зростання попиту на сировину з боку заводів дегідрування пропану (PDH) й тимчасового послаблення геополітичного тиску після другого 90-денного призупинення дії мит між США й Китаєм у серпні.

Мита на судноплавство відображали ці зміни: доступність суден скоротилася, а вартість фрахту зросла на маршрутах США-Японія й Перська затока-Японія. Водночас сумніви щодо стійкості відновлення залишаються, оскільки націнки нафтохімічної промисловості залишаються низькими, а митні ризики — актуальними.

Квітнева ескалація мит між США й Китаєм порушила роботу нафтохімічного сектору Китаю, де понад половину імпорту СПГ надходить з США.

Оголошення про нові мита призвело до зниження експлуатаційних показників і зупинки на крекінгових установках на півночі Китаю, які залежать від американських вантажів. Інші парові крекінги перейшли на нафту. Покупці звернулися до постачальників із Близького Сходу й Канади, однак премії за ці альтернативи посилили негативну маржу, особливо для менших і менш ефективних установок.

До червня імпорт СПГ до Китаю різко скоротився, а частка США впала до 12% — із 59% у лютому. 90-денна митна пауза знизила китайське мито на американський СПГ зі 125% до 10%, що сприяло помірному відновленню: у липні частка США зросла до 17%. Очікується, що продовження паузи стимулюватиме подальші закупівлі американських вантажів.

Ринкові умови також формувалися під впливом додаткової світової пропозиції. Збільшення виробництва на Близькому Сході після скорочення видобутку ОПЕК+ і запуск нових термінальних потужностей у США сприяли зниженню цін і активізації фіксингової діяльності. Попри вищі спотові ставки фрахту, ціни на сухопутні перевезення в Китаї залишалися низькими, що підтримувало настрої на ринку й морську торгівлю.

Однак відновлення стикається зі структурними й сезонними викликами. Звуження арбітражу між США й Азією, перевантаженість Панамського каналу та довші рейси навколо мису Доброї Надії можуть обмежити потоки.

Внутрішній попит на СПГ зріс лише на 1% у річному вимірі за січень-липень — це найслабший показник з 2019 року, попри запуск трьох установок PDH: заводу Guoheng Chemical потужністю 0,6 млн тонн на рік у Фуцзяні, заводу Wanhua — 0,9 млн тонн на рік у Шаньдуні й заводу Zhongjing Petrochemical Phase 3 — 1 млн тонн на рік у Фуцзяні.

Закриття малих установок PDH, скорочення продажів пропану стороннім постачальникам із терміналів і заміщення СПГ нафтою на окремих крекінгових заводах сприяли стагнації.

Серед ризиків для відновлення — зниження маржі PDH, сезонне падіння попиту на МТБЕ, постійна митна невизначеність і геополітична волатильність. Залежність Китаю від іранського СПГ, на який припадало 15% імпорту 2024 року, ще більше наражає ринок на ризики санкцій.

У судноплавстві переорієнтація маршрутів після квітневої ескалації тарифів тимчасово збільшила доходи дуже великих газовозів (VLGC) через зменшення доступності тоннажу. Повернення до постачання з Близького Сходу й поновлення підвищення ставок у США підтримали високі фрахтові ставки у червні-липні.

Продовження відновлення торгівлі між США й Китаєм може підтримати спотові прибутки до кінця 2025 року, хоча надлишок пропозиції флоту й повільніше зростання світового попиту залишаються структурними обмеженнями.

Загалом прогнозується, що імпорт СПГ до Китаю зросте 2025 року лише на 2%. Подальша траєкторія розвитку сектору залежатиме від рішень щодо торговельної політики, економіки сировини й динаміки пропозиції, тоді як волатильність, як очікується, залишатиметься визначальною рисою ринку вільних газів.