Кількість імпортерів пального в Україну продовжує зростати – експерт

Кількість юридичних осіб, які декларують ввезення в Україну дизельного пального, з початку червня 2022 року зросла у півтора раза й досягла майже сотні, вдвічі менше (але на третину більше, ніж у травні) – імпортерів автогазу (45), по бензинах – 27 (21). Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

«Отакий картель на паливному ринку – понад півтори сотні компаній! По бензину і ДТ кількість імпортерів зросла удвічі порівняно з довоєнною! Кожна з них сьогодні тримає оборону на своєму паливному фронті», – написав він.

Експерт зазначив, що у червні дещо зросла пропозиція пального на ринку. Це призвело до поступового зменшення черг на АЗС у Києві. «Черг за автогазом взагалі нема. Єдиний виняток — станції, де газ продається за 37 грн/л (здебільшого 42-45 грн/л)», – пише він.

З його слів, кілька АЗС із дизпальним були зовсім без черг або там стояло 5-10 машин, що взагалі важко вважати чергою (на тлі травневих подій). За бензином черги з 20-30 машин.

Куюн вважає, що ця картина повністю відображає ситуацію із постачанням. Щодо газу імпорт уже перевищив очікування, щодо дизпального ринок потихеньку виходить на прогнозні показники, по бензину все ще не дотягує 20-25%.

При цьому експерт зазначив, що проблеми на ринку ще не скінчилися, до цього ще дуже далеко.

«Постачання зростає, але й споживання не стоїть на місці. Повертаються люди, активізується бізнес. А в серпні-вересні на нас чекає сезонний пік споживання», – каже очільник «А-95».

Але ринок, з його слів, робить свою справу. В Європі українці «вигребли» всі вільні бензовози, розміщено замовлення на виробництвах. Щодня в країну заходить понад 230 машин із пальним. Важко, але зростає постачання залізницею, тут зберігається найпотужніший потенціал для збільшення імпорту.

«Головні проблеми – в Європі. Тамтешні банки не тільки не фінансують прямих угод із постачання пального в Україну, а фактично не хочуть розглядати контрактів у всіх потенційних регіонах, які може бути задіяно у такому постачанні. Тобто якщо навіть неукраїнський резидент хоче привезти пальне в Румунію для іншого нерезидента, це вже відмова. Бо звідти багато пального йде саме в Україну», – пише Сергій Куюн.

Крім того, відчуваючи попит, не можуть скласти собі ціну постачальники, судновласники, перевізники. На ринку з’явилася маса аферистів.

У свою чергу, як зазначає експерт, великі постачальники дуже обережно ставляться до України.

«Подейкують, що такі рекомендації їм надають безпосередньо чиновники, мовляв, не поспішайте. Наприклад, у Болгарії трейдери узгоджують обсяги постачання в Україну з урядом. Невдоволені й молдавани, бо українці загнали гуртові ціни у регіоні. Через це в країні зупинилося чимало АЗС, які не можуть потрапити під державне регулювання. В Польщі протести водіїв. Угорщина… тут усе зрозуміло», — каже він.

Тому особливого профіциту, на думку експерта, чекати поки не варто. «Кожну машину наші трейдери буквально вигризають. Наразі головна мета — забезпечити поточний зростаючий попит і створити резерв під серпень-вересень. Та й взагалі він має бути у воюючої країни», — підсумував він.