Казахстан відмовився стягувати з «газпрому» $1,4 млрд на користь «Нафтогазу»

Міністр юстиції Казахстану Ерлан Сарсембаєв заявив, що рішення суду МФЦА у справі «Нафтогазу» проти «газпрому» має лише повідомний характер і не набуло законної сили, передає Tengrinews.kz.

При цьому він наголосив, що Казахстан не стане транзитним майданчиком для виконання арбітражних рішень, які не мають юрисдикційного зв’язку з країною, а тому стягнення $1,4 млрд на користь «Нафтогазу» не відбудеться.

Зі слів високопосадовця, передусім важливо розуміти процесуальний контекст.

«Судовий наказ винесено в односторонньому порядку — без участі відповідача. Це не остаточне рішення: воно має повідомний характер і не набуло законної сили. Відповідач має право у встановлений строк звернутися із заявою про скасування, після чого відбудеться повноцінний розгляд за участю обох сторін. Говорити про будь-яке виконання на цьому етапі передчасно», – підкреслив Ерлан Сарсембаєв.

Він також додав, що Казахстан не стане транзитним майданчиком для виконання рішень, які не мають із ним правового зв’язку.

«Правові механізми республіки не передбачають розгляд спорів, не пов’язаних із її юрисдикцією, у зв’язку з чим розглянуте рішення суду МФЦА не буде виконане на території Казахстану. Необхідно зазначити, що у справі відсутні базові елементи юрисдикційного зв’язку з МФЦА: ПАТ «газпром» не є учасником МФЦА, спірна угода не була укладена в МФЦА, спір не регулюється правом МФЦА, і сторони не укладали угоду про передачу питань визнання й виконання до суду МФЦА. Своєю чергою, Конституційний закон «Про Міжнародний фінансовий центр «Астана» обмежує юрисдикцію суду МФЦА конкретними категоріями спорів, пов’язаних із судом МФЦА та переданих йому на розгляд за угодою сторін».

Міністр юстиції пояснив, що Казахстан є учасником Нью-Йоркської конвенції 1958 року, згідно з якою виконання іноземних арбітражних рішень здійснюється відповідно до процесуальних норм держави виконання.

«У нашому разі це Цивільний процесуальний кодекс Республіки Казахстан, стаття 503 якого встановлює, що заява про примусове виконання подається до суду за місцем розгляду спору, або за місцем знаходження органу юридичної особи, або якщо місце знаходження невідоме — за місцем знаходження майна боржника. Місцезнаходження «Газпрому» відоме. Це важливий процесуальний орієнтир, який не може бути проігнорований».

Він також пояснив, чому судовий процес щодо «газпрому» виник у суді МФЦА.

«Будь-яка особа має право звернутися до суду, однак це не завжди означає наявність у суду відповідної юрисдикції. Як я зазначив, судовий процес у суді МФЦА ще не завершено. Суду належить вислухати позиції обох сторін, після чого буде ухвалено остаточне рішення. При цьому нині Міністерство юстиції веде роботу з внесення змін до законодавства Республіки Казахстан у частині визнання й приведення у виконання іноземних арбітражних рішень на території держави. Хотів би підкреслити, що Конституційний закон «Про Міжнародний фінансовий центр «Астана» наділяє суд МФЦА юрисдикційними повноваженнями щодо питань і сторін, які мають відношення до МФЦА або сторін, що дійшли взаємної згоди про передачу спорів на розгляд суду МФЦА».

Як писав enkorr раніше, суд у Казахстані дозволив стягнення $1,4 млрд з «газпрому» на користь «Нафтогазу».