Адам Сікорський: «Я за вільний ринок, але в таку кризу присутність держави необхідна»

Адам Сікорський – засновник і СЕО найбільшого польського приватного енергетичного трейдера Unimot. До війни компанія була відома в Україні своєю франшизою Avia, під прапорами якої відкрилися кілька десятків АЗС. Із повномасштабним вторгненням російських військ в Україну і невідворотною паливною кризою телефон Unimot став другим номером, який усі набирали у пошуках пального, після Orlen.

Компанія задіяна й має активи у всіх сферах функціонування польського ринку: від постачання морем до рітейлу. Багате портфоліо діяльності пана Сікорського дозволяє обговорити з ним широчезний спектр тем, серед яких – постачання пального в Україну, маркетинг АЗС, залежність від російських енергоресурсів і ембарго на них, політика щодо скорочення споживання енергії у Європі й інші. Власне, це enkorr і зробив.

enkorr: Можна тільки уявити, яким був попит на пальне з боку України у березні-квітні. А як він змінився порівняно з липнем-серпнем, коли український ринок збалансувався?

Адам Сікорський: Попит залишається високим. Не таким, як був, але все ще високим. Я бачу, що українські трейдери вже знайшли комфортне положення щодо постачань, і це добре. Зараз у Польщі є 4-5 трейдерів, які вантажать в Україну, а не тільки ми з Orlen, як у березні.

Та головне, що є дуже активний південь, деякі інші постачання з Європи – й ринок стабілізувався... Це неймовірно! Ідея, що Україна колись відключиться від російського дизеля, видавалась божевільною. А зараз і російського дизелю, й білоруського ресурсу немає, і все працює. Так, ми розуміємо, що той самий російський ресурс наповнює ринки і Польщі, й Чорного моря, проте напряму його немає.

enkorr: Чому тоді падають постачання в Україну з Польщі?

Адам Сікорський: Можу сказати щодо Unimot. От наприклад, Завадувка (потужна прикордонна база зберігання й перевалки нафтопродуктів з вузької колії на широку, що належить державній Pern S.A., – ek). Раніше там було два великих вантажовласники плюс агентство, яке відповідає за державний резерв (RARS – ek). Згодом чисельність операторів збільшилася до 4-5. Тобто загальний об’єм залишився без змін, а в нас як одного з перших операторів – упав.

Але загалом у компанії обсяги лишилися без особливих змін. У березні-квітні попит з українського боку повністю висушив польський ринок, наші внутрішні клієнти залишилися без ресурсу. Ми перевели великий обсяг, яким закривали польський ринок, на Україну. Заплющили очі, подзвонили клієнтам і попередили, що налагоджуємо постачання в Україну, тому їм краще звернутися до наших конкурентів. І коли ми налагодили постачання, а також прийшли інші оператори, що почали вантажити в Україну, ми змогли трішки повернутись на польський ринок, він для нас зараз преміальний.Ми б, може, й хотіли продавати більше, але є об’єктивні обмеження, як, наприклад, кількість доступних для нас вагонів.

enkorr: За межами Польщі ви як імпортер пального відчуваєте конкуренцію з боку українських компаній?

Адам Сікорський: Й так, і ні. Ми розуміли, що коли українські компанії не знайшли потрібного обсягу в Польщі, вони підуть далі: на термінали в Німеччину, в Північно-Західну Європу. Але вони тиснули на спотовий ринок, а ми на споті нічого не купляли, всі постачання в нас ідуть за довгостроковими контрактами.

Тому конкуренції як такої не було. Нічого приховувати, була мить, коли українські оператори не могли знайти ресурсу в Польщі, приходили до нас і казали: «Якщо ви не можете продати нам пальне, ми самі знайдемо на морі, дайте нам перевалку й логістику». Та проблема ж не в пальному, пального повно, і купити його на морі не проблема, проблема – привезти. І так приходив кожен, зокрема й держкомпанії: «дайте нам логістику»... Всі були незадоволеними і вважали, що ми просто маємо намір монополізувати ринок. Але реально все працювало на 100% тодішніх можливостей.

enkorr: Які очікування в Польщі щодо майбутнього ембарго на російську нафту і нафтопродукти? Чи є якась активність з боку польських переробників, які вже, як ми знаємо, зблизилися з саудівськими постачальниками? Які нині загалом є можливості диверсифікації і які йдуть роботи з підготовки на майбутнє: контракти, інфраструктура?

Адам Сікорський: Працюємо, роботи йдуть, це видно. Нещодавно було інтерв’ю президента Orlen пана Обайтека, де він підтвердив, що вони готові перейти повністю на альтернативну нафту, але хочуть, щоб їхні конкуренти на ринку або теж перейшли, або заплатили податок за використання російської сировини. Щоб конкуренція була рівною. І це він сказав публічно.

Це великий виробник, який працює не тільки на внутрішній ринок, але й на експорт. У цій ситуації конкуренти, які отримують російську нафту з дисконтом у $30, можуть сильно впливати на бізнес. Розмови ведуться і на корпоративному, й на державному рівнях, щоб зробити бар’єр для російського ресурсу. Та ми не розуміємо до кінця, як ці санкції працюватимуть, не уявляємо повною мірою, як вони вплинуть на нас, і не знаємо, наберуть вони чинності з грудня для нафти і з лютого для нафтопродуктів чи будуть ще якісь зміни.

enkorr: Як відомо, найбільша залежність від російських постачань у Польщі є щодо скрапленого газу. Як країна може відмовитись від російського ресурсу?

Адам Сікорський: Постійно зустрічаємось, розмовляємо, дивимось на термінали. Дуже важке питання. Ми усвідомлюємо, що такими обсягами на цьому етапі імпортувати ми не зможемо. Доведеться перейти частково на бензин. Інакше, на жаль, ні, ми не готові.

enkorr: Дефіцит підніме ціни, і тоді споживання знизиться…

Адам Сікорський: Скраплений газ – це найбільш соціально чутливий продукт. І тут ідеться не про балони чи автогаз, а про опалення. Якщо будинок у Польщі опалюється LPG, це означає, що його не під’єднано до труби з природним газом. І це, як правило, населення, яке живе нижче за середній клас. Тобто, це серйозне політичне питання.

Сьогодні багато виробництв переходять із природного газу на пропан, бо він дешевший. Значить, що наситити ринок буде ще важче. Виходить, щоб віддати пріоритет балонам і опаленню, доведеться відрегулювати попит на автогаз. А як можна зменшити попит на автогаз? Акциз треба піднімати або відпускати по 20 л, як було в Україні?! Тобто що тут робити, поки не зрозуміло.

enkorr: Стратегічно в Україні заохочення до скорочення споживання в умовах війни – це логічний процес… Але ніхто у владі не хоче казати людям, що їм доведеться платити більше або жертвувати своїм комфортом…

Адам Сікорський: Звісно! Та це важливо не тільки для України. Я зараз у Франкфурті, зустрічався тут з політиками, вони молодці. Відкрито кажуть, що у квартирі має бути 18 градусів, що на вихідних лишайте свою машину в гаражі, ми от квиток на весь громадський транспорт за 9 євро зробили. І тут у Німеччині це працює, громадський транспорт насилу справляється із напливом людей. Вважаю, що влада повинна відкрито казати, що треба економити енергію! Суспільство має бути готовим до того, що доведеться знижувати споживання енергії. Якщо зникне попит, зменшиться ціна, як ми й хотіли! Нам потрібно прожити цю зиму!

До речі, NASA сьогодні опублікувала прогноз, що зима буде теплою. Це було б дуже добре.

enkorr: Польська влада так само готує населення до того, що паливо буде дорогим, чи його буде не так багато, чи буде трішки холодніше у житлі? Поки що ми бачимо, що державний Orlen, навпаки, намагається знизити кінцеву ціну...

Адам Сікорський: У нас дуже складна політична обстановка. Опозиція бомбардує владу, влада – опозицію, що хто когось не підготував до кризи. А хто цієї кризи очікував?! Скільки ти зможеш накопичити газу, якщо сховище повністю заповнене? Що ти ще можеш зробити?

Я за вільний ринок, безумовно. Разом із тим, під час такої кризи присутність держави на ринку необхідна. Політики повинні домовитись, що політику ми відкладаємо і дивимося на інтереси країни й громадян. Але поки що політики дуже багато. На жаль.

Зараз бюджет країни в непоганому стані, навіть попри велику інфляцію. Уряд має гроші, які можна спрямувати на підтримку населення, що потерпає від максимальних цін на електроенергію й газ. Вони йдуть більше в цьому напрямі, ніж шляхом зниження споживання.

Бізнес дивиться далі. Наприклад, ми готуємо до зупинки у січні свій проєкт в автопромі (до складу Unimot входить завод із виготовлення автозапчастин – ek). Ми вирішили, що будемо зараз працювати на склад, щоб призупинити роботу взимку, коли витрати на опалення будуть максимальними. Сьогодні діє подовжена зміна, робітники отримують підвищену зарплатню, а в січні зробимо довгі вихідні й будемо дивитися, що відбувається. Якщо ціна на газ буде такою ж, як сьогодні, то в холодні місяці ми просто будемо неконкурентоспроможними.

enkorr: У продовження теми держави й економії енергії. Державний Orlen улітку оголосив про агресивну акцію на заправках, що передбачає великі дисконти. Чи був ефект від неї і як відреагувала решта ринку?

Адам Сікорський: Ефект, безумовно, був, на заправках пішло помітне зростання продажів. Зрозуміло, що решта гравців ринку втратила обсяги. Але потім світові ціни впали, й решта гравців підтягнулися, теж почали давати 30-40 грошей (6-8 євроцентів) знижки… Але головний ефект – політичний. Велика державна компанія дбає про добробут людей – так це виглядає. 

Я десь читав, що на цьому тлі навіть в Україні захотіли створити державного оператора заправок, який би виконував функції стабілізації ринку. З одного боку, казати про повністю вільний ринок важко, десь державна влада повинна мати вплив, з іншого – на прикладі тих же постачань пального в Україну через Orlen, PKP, Pern видно, наскільки ефективною і гнучкою може бути робота державних структур. Це повинно бути певним оптимальним міксом.