Податкові орієнтири для бізнесу — давно на часі

Хочеш, щоб бізнес працював, — плати білу зарплату й решту податків у повному обсязі.

«Середня зарплата, рівень зарплати, рівень сплати податків як людиною, так і компанією — всі ці речі сьогодні опрацьовуються комплексно. І вплив підприємства або галузі на економіку — ось це рамки майбутньої системи бронювання, над якою ми працюємо», — заявив прем'єр-міністр України під час прес-конференції в Києві.

«Ми дивимося, працюємо над тим, як ці речі ввести в законодавчу площину. Тобто сплата податків, офіційна зарплата має бути середньою або вищою за середню по галузі», — пояснив Денис Шмигаль.

Тут згадується провідна думка сьогодення: ти або для фронту, або на фронті. А сидіти в тилу й «колошматити котлету» під вивіскою дуже стратегічного підприємства, тому що воно, наприклад, продає пальне, — такого не має бути.

Хочеш мати працівників, щоб бізнес працював, — плати білу зарплату й решту податків у повному обсязі.

Я звернув увагу на слова прем'єра, що співвідношення працівників і військових для забезпечення останніх має бути вісім до одного. Раніше неофіційно фігурувала цифра чотири до одного. Тобто 80 тис. грн на місяць, в які оцінюється утримання одного військового, мали забезпечувати податками чотири цивільні працівники (20 тис. грн податків з кожного). Зараз вже вісім, але до кінця не зрозуміло, йдеться про зарплатні податки чи про всі.

Гадаю, треба говорити про всі податки. Наприклад, для паливного сектору буде проблематичним встановити всім працівникам оклади на рівні 35−40 тис. грн на місяць, щоб відраховувати з кожного 18−20 тис. грн ПДФО та ЄСВ. Крім того, ПДФО йде у місцеві, а не в центральний бюджет. Якщо ж казати про податки на людину загалом, то для ринку нафтопродуктів 20 тис. грн на працівника на місяць — цілком робочий орієнтир.

Наприклад, розрахункова податкова ефективність працівників паливних мереж на основі даних за 2 і 3 квартали 2023 року показує наступне. Лідерами є ОККО, «Автотранс» і Socar з показниками 33, 22 і 20 тис. грн податків на працівника на місяць. Зауважимо: якщо перша й третя компанії зайвих презентацій не потребують, то «Автотранс» є невеликою регіональною мережею. Тобто високі показники можуть і мають демонструвати не тільки національні, а й місцеві мережі (звісно, якщо на це є воля власника).

Інфографіка: розрахунки автора на основі даних ДПС

Для контрасту наведу приклад, коли, судячи з усього, такої волі немає. Немалі мережі Avantage 7 і Мotto розрахунково сплачували по 3 тис. грн на місяць. Непогана різниця, чи не так?

Податкова вже давно використовує внутрішні неформальні індикативи для визначення стягнень — окремо для ПДВ, окремо для податку на прибуток. Але ці індикативи не зрозумілі ані бізнесу, ані суспільству.

Мені все більше подобається індикатор «податкової» ефективності працівника. Бо на відміну від навантаження на літр, оцінка внеску кожного працівника компанії у державний бюджет, а отже на оборону країни — зрозуміла всім. Це ефективність «бійця економічного фронту» — словосполучення, яке отримало негативний відтінок. На жаль, «подвиги» більшості паливних мереж доводять небезпідставність такого ставлення до бізнесу. Якщо цю ситуацію виправити, встановивши об'єктивні нормативи, цей ринок стане потужним елементом підтримки фронту, який здатен збільшити допомогу мінімум на 10 мільярдів гривень щорічно.

Має це зрозуміти нарешті й бізнес, бо недоплата податків сьогодні — це фактично крадіжка грошей у ЗСУ. В особливо великих розмірах.

Джерело: «NV.Бізнес»