Чому загорілася нафтобаза у Василькові: ексклюзивне розслідування «Четвертої Влади»

Чи порушувалася техніка безпеки на базі «БРСМ-Нафта» від етапу проектування до експлуатації? «Четверта Влада» вирішила зіставити коментарі експертів, компанії–власника, пожежників, міліції та супутникові знімки для з’ясування істини.

Коли ми приїжджаємо на територію згорілої нафтобази БРСМ під Васильковом, пожежа на ній вже ліквідована. Триває перекачка нафтопродуктів на сусідню нафтобазу «КЛО» . Її начальник, Сергій Миколайович Здоренко, став одним зі свідків початку пожежі. Ми піднімаємось на оглядовий майданчик, з якого добре видно територію згорілої нафтобази. Цистерни, в яких було рідини з більшої температурою горіння – ніби пластилін, зім’ятий чиєюсь великою долонею. Один з резервуарів відкинуло через озеро. У водойму прилетіла цистерна поменше. Два остови згорілих машин пожежників.

Пожежа почалась вглибині об’єкту, ближче до його старої частини та адміністративного будинку. Сергій з колегами побачили у вікно дим та вогонь, було близько п’ятої вечора. Вони підхопили вогнегасники і побігли на допомогу.

«Мій інженер одразу побіг до гідранту. Підключили рукава, стали тягнути їх. Відкрили ворота, які виходять в бік палаючої бази. Мої начальник охорони та інженер побігли туди вияснити, що відбувається. Вогнегасники понесли, решту всього. За воротами вже зібралось десь 6-7 їх працівників якраз. Серед них і Артур, який пізніше помер, був вже обгорілий. Він схопився за голову і все повторював, що, мовляв, «це все, це кінець». Хлопці його питали – що сталось? А він відповів, що щось там у нього обірвалось, залило всю площу, і проскочила іскра. Можу здогадуватись від чого, вона проскочила».

Здоренко показує мені пересувний насос, який працює на постраждалій базі

Здоренко каже, що одразу спитав у співробітників бази «БРСМ», чи викликали пожежну службу. Отримавши ствердну відповідь, почав телефонувати на станцію, аби відтягнули потяг з паливом, який саме стояв на залізничній колії, що підходить під нафтобазу. Потяг оперативно відтягнули, але перші пожежні машини приїхали не одразу.

У повідомленні МВС йдеться про затримку виклику у півтори години.

«Початкове загоряння палива на нафтобазі в селі Крячки відбулося в ході нелегального змішування різних нафтопродуктів і присадок. Керівництво нафтобази, побоюючись, що пожежники і міліціонери, які приїдуть на виклик, виявлять їхні незаконні операції, не повідомляли про пожежу протягом перших півтора годин. Саме тому пожежа змогла стати настільки масштабною, що в ході її гасіння загинули п’ять людей», – прокоментували подію у Міністерстві.

У «БРСМ» цю інформацію спростовують.

«За наявними у нас доказами пожежа почалась о 17:20. Повідомлення про пожежу на території нафтобази було відправлено в оперативно-диспетчерську службу Васильківського району о 17:29. Перша машина пожежної охорони заїхала на територію бази о 17:38, – коментує Олександр Мельничук, директор департаменту стратегічного маркетингу мережі АЗК «БРСМ-Нафта».

Один зі співробітників бази на умовах анонімності розповів, що, можливо, випадки з пожежею стаються тут не вперше, але раніше серйозних наслідків доводилось уникати: «У нас тут працює один, який раніше працював на базі «БРСМ». То, коли сталась пожежа, він обмовився, що поки у них працював, то двічі доводилось гасити».

Утім, даних про попередні пожежі не підтвердили ні у ДСНС, ні у компанії «БРСМ». Один з пожежних припускає, що це може свідчити саме про випадки, коли співробітникам пожежу вдавалось гасити своїми силами, не викликаючи співробітників служби надзвичайних ситуацій.

Ну думку Здоренка, швидке та серйозне загоряння, яке сталось на базі, може свідчити про займання бензину або інших легких фракції.

«Що могло у них там загорітись – очевидно, якась легка фракція, бензин. Дизель від іскри, наприклад, ніколи не займеться. Для того, щоб його підпалити, потрібно кинути в нього палаючу ганчірку, наприклад».

Так виглядала спочатку пожежа. Фото Сергія Здоренка

Сергій Миколайович критично відкликається про забезпечення бази сусідів засобами для гасіння та їх пожежну водойму. По цистерні, яка лежить у ній, і справді видно, що водойма неглибока.

«Вони кажуть, що давали і воду, і піну. Як вам сказати… Не було у них піни. Наприклад, якщо тільки нас взяти – ми передали на гасіння більше 30 тон піноутворювача. Воду вони з нашої водойми три дні качали, потім з сусіднього озера переганяли. Я ходив ще під час пожежі по базі, з початку і до сьогодні – я не побачив у них жодних засобів пожежогасіння, нічого що повинно бути».

Але в БРСМ заперечують:

«Всупереч деяким непрадивим повідомленням ЗМІ, що мають на меті дискредитувати  нашу компанію, на нафтобазі були в наявності всі засоби пожежогасіння, які за технічними регламентами повинні там бути. Піноутворювача також було в наявності в достатній кількості, близько 5,5 тисяч кілограм піноутворювача», – коментує Мельничук.

З ним не погоджуються у прес-службі ДСНС. На питання, чи були на базі в достатній кількості засоби для пожежогасіння, відповідають коротко: «Не було».

Здоренко каже, що тепер чітко розуміє, як потрібно діяти в таких ситуаціях.

«Якби одразу вони на місці взяли вогнегасники і залили місце загоряння, то питань би не було. Був би пролив, так. Але якщо ти загасив вогонь, ти можеш підійти і закрити засувку. Воно б ще нічого не встигло нагрітись, і нічого би не відбулось. А у них як вийшло – розлилось, іскра, загорілось, всі в жаху розбіглись, і стирчали отам за воротами. І ніхто не розумів, що робити, люди були не навчені. Ми запропонували їм і те, і інше. Вони лише мовчки стояли».

У «БРСМ» у свою чергу стверджують – співробітники проходили відповідне навчання:

«Співробітники проходять необхідні інструктажі та навчання з охорони праці,протипожежної та техногенної безпеки, що є обов’язковими для всіх працівників об’єктів підвищеної небезпеки згідно вимог законодавства України».

Однак на наше прохання надати фото або відео матеріали, які могли би це підтвердити, чи принаймні внутрішні накази про проведення таких навчань – не відреагували.

Ми проходимо на відносно старшу частину згорілої бази. Довкола ємностей зведені бетонні парапети, які мають у випадку проливу нафтопродуктів не допустити їх розтікання територією (що було б особливо небезпечно у випадку палаючих нафтопродуктів, як і сталось під час пожежі).

«Це досить формальна «обваловка». Бетонні блоки стоять один на одному. Це ні від чого не рятує, бо бензин крізь їх стики протікає. Повинен бути моноліт на арматурі», – пояснює Здоренко.

В одній з частин бази бачимо такі бетонні блоки, які могли використовуватись  для зведення таких «формальних» захисних  споруд. Компанія «БРСМ» вирішила не коментувати ту частину нашого запиту, де йшлось про таку технологію «обваловки». Однак, нам зазначили: «Обваловка була на всіх резервуарах».

Не зважаючи на це, у тій частині бази, яка забудовувалась пізніше, ми таки зустріли резервуари без «обваловки».

Біля нафтобази ми зустріли й військового пожежника. Попросили його поділитись спостереженнями, чи можна судити про якісь порушення техніки безпеки на базі. Він махає рукою в сторону паркану: «Тут навіть ходити далеко не треба, неозброєним оком видно. Де відстань 400 до військової бази? Там і ста метрів немає», – обурюється він.

Відстаннь від бази БРСМ до віськової частини, мабуть, метрів зі 100. Повинна бути не менш 400 метрів. (Справа – розплавлені резервуари нафтобази, зліва – паркан військової частини)

Виходимо у вказану ним сторону. Й справді – через дорогу від паркану військових – рядок резервуарів. Представник компанії «БРСМ» у свою чергу залишив наше питання на цю тему також без відповіді.

Шукайте проект

Ми поспілкувались з спеціалістом компанії, яка спеціалізується на зведенні нафтобаз. Він порекомендував починати вивчати питання про дотримання техніки безпеки на об’єкті з проектної та дозвільної документації. Мовляв, якщо проект нафтобази та подальші її добудови отримали відповідні дозволи, то вищий шанс на те, що все було збудовано з дотриманням необхідних норм.

Однак, компанія БРСМ проігнорувала наше питання про дозвільні документи на зведення бази та її відповідність чинним нормам безпеки.

Працівники згорілої нафтобази неофіційно кажуть, що вона постійно добудовувалась. Про це свідчить наприклад неприбраний з території спеціальний каркас, на якому зазвичай доправляють на місце зведення розібраний резервуар.

Каркас, на якому привозять нові резервуари в розібраному вигляді

Також мені вказують на вцілілі резервуари, у яких був дизель – кажуть, що змонтували їх нещодавно, а експлуатувати почали одразу після зведення, навіть не встигнувши пофарбувати.

Резервуари з дизелем

Це ставить щонайменше питання про те, чи проектувала компанія належним чином ці добудови та чи перевіряв їх хтось на відповідність нормам техніки безпеки.

Ми запитали прес-службу мережа БРСМ про те, чи провадились добудови на нафтобазі, і чи були на це відповідні дозволи. Олександр Мельничук, директор департаменту стратегічного маркетингу мережі відповів на це лише наступне: «У 2009 році ми купували вже діючу нафтобазу. Сама база існує вже кілька десятків років і до нас кілька разів змінювала господарів».

Відповіді на запитання про дозвільні документи таким чином ми не отримали, але маємо точку відліку – 2009 рік. У сервісі Google Earth доступні супутникові знімки нафтобази від 23 березня 2010 року до 7 вересня 2014. На них ми бачимо, як кількість тільки великих резервуарів збільшувалась з восьми (23 березня 2010) до тринадцяти (9 квітня 2013), а згодом до вісімнадцяти (29 березня 2014),  і  зрештою, до двадцяти двох (7 вересня 2014).

Супутникові знімки Google Earth нафтобази БРСМ під Васильковом; Дата кожного знімку вказана у лівому верхньому куті

Понад те, на північний схід від резервуарів  на останньому супутниковому фото, там, де чистий огороджений майданчик, тепер знаходяться ще новіші резервуари  (кілька з дизелем вцілили), ось вони на фото вдалині за озером і на другому фото – зблизька:

Теракти чи недбальство?

Міліція за фактом події порушила кримінальне провадження за ч. 2 ст. 273 (порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або вибухонебезпечних цехах) Кримінального кодексу України.  За фактом загибелі людей під час пожежі – за ч. 2 ст. 275 (порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України.

Мережа «БРСМ» у свою чергу заявляє про те, що пожежа на їх нафтобазі сталась внаслідок теракту. Представник компанії заявляє про щонайменше 7 епізодів підпалів та вибухів, які у компанії розцінюють як «теракти». У числі епізодів перерахованих епізодів є і вибух на АЗС у Переяслав-Хмельницькому, внаслідок якого загинуло 6 осіб.

«По жодному з цих епізодів компанія не отримала ніяких результатів. Замовники і виконавці цих злочинів не названі», – надіслали нам коментар компанії «БРСМ».

Але слідство по одному з епізодів, який у компанії називають «терактом» насправді вже завершено і передано до суду. Ось як відповіла на наш запит щодо вибуху на АЗС у Переяслав-Хмельницькому 22 квітня 2014 року (внаслідок якого загинуло 6 осіб) прокуратура Київської області, яка підтримує обвинувачення у цій справі:

«На даний час у Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням заступника директора структурних підрозділів ТОВ «БЕЛ ОІЛ» [Мережа «БРСМ»], головного інженера ТОВ «БЕЛ ОІЛ» та директора ПП «Єврогазсервіс» у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що вказаний вибух стався унаслідок порушення правил безпеки при експлуатації автозаправного комплексу заступником директора структурних підрозділів ТОВ «БЕЛ ОІЛ», головним інженером ТОВ «БЕЛ ОІЛ» та директором ПП «Єврогазсервіс»  при виконанні робіт по виготовленню технологічної частини автомобільного газозаправного пункту АЗС, що в подальшому спричинили розгерметизацію трубопроводу, витік зрідженого газу та вибух газоповітряної суміші.

Крім того, на а АЗС в Переяславі-Хмельницькому не було системи щоденного огляду та перевірки обладнання і комунікацій, як і не існувало журналу цих оглядів».

Сумніви щодо того, що, можливо, у БРСМ не знають про цей судовий розгляд, також розвіяли у прокуратурі – «Участь у розгляді справи беруть обвинуваченні та їх захисники», тобто посадові особи «БРСМ».

Як видно зі звинувачення, слідство дійшло до висновку, що порушення техніки безпеки на АЗС БРСМ у Переяслав-Хмельницькому були не лише у щоденній експлуатації, а мали місце ще на етапі будівництва.

Інші шість епізодів, за даними прес-служби ГУ МВС міста Києва та ГУ МВС у Київській області, об’єднано в одну справу і передано до Головного слідчого управління МВС.

Ніколи знову

В Україні  Сергій Здоренко  таких пожеж не пригадує. Його слова підтверджують й пожежники. На ліквідації займання були задіяні підрозділи ДСНС не лише з Київської області, але  й з Житомира, Рівного та інших обласних центрів. Використовували навіть пожежний танк.

P.S. 18 червня нами було надіслано список питань до представників «БРСМ». На більшу частину з них представник компанії люб’язно надав відповіді. Однак, на нашу думку, заслуговує увагу перелік питань, на які представники мережі БРСМ вирішили не відповідати:

• Чи є у «БРСМ» внутрішні стандарти безпеки на таких об’єктах? Якщо так, то чи можете ви їх надати? Якщо їх не можна надати повністю з міркувань комерційної таємниці чи питань безпеки – чи можете ви їх надати частково, або в узагальненій формі (без деякої конкретики?)
• Якими дозвільними документами можна підтвердити законність побудови бази «БРСМ» та її відповідність до діючих норм законодавства, особливо в питаннях безпеки?
• За нашими даними, деякі резервуари  мали так звану «обваловку» не монолітного типу, тобто просто бетонні блоки, через щілини між якими бензин та інші види палива проливались, тобто обваловка не могла виконувати стримуючих функцій. Можете підтвердити або спростувати? Чи є з цього приводу затверджені стандарти вашої компанії і/або державні стандарти?
• За нашими даними, відстань від військової частини до бази становила трохи більше 100 метрів. У той час як відповідні норми вказують, що має бути не менше 400 метрів. Як могло так статись?
• За даними деяких джерел, транспортування нафтопродуктів між резервуарами на базі, залізничними цистернами тощо здіснювалась за допомогою системи гумових шлангів («рукавів»). Ми також не побачили на базі системи стаціонарних труб для транспортування нафти між резеруварами. Чи припустимо це за стандаратми вашої компанії? Чи не могло це стати однією з причин трагедії?
• Чи будете ви переглядати стандарти безпеки всередині своєї компанії? Можливо, це буде галузева дискусія? Якщо так, розкажіть про це детальніше. (Я читала про екстренні заходи безпеки, хотілось би зрозуміти чи будуть змінені постійні стандарти безпеки, так як в екстренному режимі неможливо працювати постійно)
• Станом на зараз, скільки працівників компанії є підозрюваними у справі про пожежу? Чи надавали ви цим людям адвокатів? Яка ваша позиція щодо слідства, чи співпрацюєте ви?
• Ви збираєтесь проводити експертизу для того, щоб виявити причини пожежі. Чи очеплене місце події належним чином? Чи забезпечено його недоторканість, адже це може вплинути на результати експертизи?
• Чи є у вас якісь попередні докази можливого теракту (які ви можете зараз надати без шкоди для слідства)?