Працівники понад половини найбільших мереж АЗС офіційно отримують менше 10 тис. грн на місяць зарплатні, що не відповідає реальній зарплатні і свідчить про значні обсяги несплачених податків власниками мереж.
Про це йдеться у дослідженні сплати ПДФО та ЄСВ 30 українських мереж у І кварталі 2024 року, яке провів директор «Консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн у статті «Бензинові «конверти»: як зарплатні податки з АЗС ідуть повз бюджети».
«Сім разів — така різниця в офіційних зарплатах «на руки» між лідером і аутсайдером рейтингу: UPG (24 тис. грн) і чернігівською мережею «Т&Т-Нафта (3,5 тис. грн)», — зазначає експерт.
Він розділив операторів за розмірам заробітної плати на три умовні зони — «червону», «жовту» і «зелену».
До «червоної», де платять найменшу офіційну заробітну плату, увійшли 18 мереж, зокрема такі великі, як БРСМ, KLO, МОТТО, Marshal, VST. У них офіційна зарплатня коливається в межах 3,5 тис.– 10 тис. грн на місяць.
«Інакше кажучи, всі вони мають ознаки виплати зарплати у «конвертах», — зазначає експерт. Бо хіба може працездатна людина прожити місяць на такі гроші?
У «жовтій» зоні перебувають мережі з рівнем офіційних зарплат від 10 тис. грн до 20 тис. грн на місяць. Такі зарплати офіційно своїм працівникам нараховують U.GO, WOG, «Авантаж», «Автотранс», BVS, Chipo, ANP і Green Wave.
«Судячи з моніторингу вакансій на профільних сайтах, саме в такому діапазоні знаходиться реальна зарплата лінійного персоналу АЗС — операторів і касирів (за винятком Києва, де ставки вищі, ніж у регіонах)», — пише очільник «А-95».
До «зеленої» зони увійшли UPG, SOCAR, Shell, OKKO і Amic. У цих компаніях працівники отримують в середньому 20-24 тис. грн на місяць, що, на думку автора дослідження, найкраще відображає рівень справжніх зарплат у галузі.
Зі слів експерта, якби всі мережі АЗС офіційно платили своїм працівникам офіційно ринкову зарплатню в 20 тис. грн щомісяця, бюджет України 2024 року міг би отримати додаткові 6,3 млрд грн ПДФО і ЄСВ, а також автоматично ліквідувати схеми із заниження податку на прибуток.
Керівник «А-95»вважає, що держава має підвищити ефективність збору податків з операторів ринку нафтопродуктів. Він також висловив здивування пасивною позицією місцевої влади, оскільки ПДФО йде до місцевих бюджетів.
«Відсутність належного реагування з боку місцевих органів влади підриває фінансову стабільність громад і зменшує їх можливості для розвитку інфраструктури і соціальних програм», — підсумував експерт.
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти