Важкі крила: ціни авіапалива в Європі досягли історичного рекорду

На початку квітня котирування авіаційного палива б’ють рекорди. Європейські авіакомпанії, реагуючи на ринкову турбулентність, змушені оптимізувати свою роботу, скорочувати рейси та підвищувати ціни на квитки.

Вартість авіапалива на європейському ринку на початку квітня досягла історичного максимуму. Станом на 2 квітня котирування Jet досягли $1842,5/т CIF NWE, що стало найвищим рівнем принаймні за останні 20 років.

Розрахунки enkorr свідчать, що з моменту початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану котирування авіапалива зросли більш ніж на $1000/т. Подорожчання гасу було більшим, ніж у дизпального, ціни якого за той же період зросли лише на $845/т.

На чиєму паливі літає Європа?

Перекриття Іраном Ормузької протоки завдало серйозного удару по постачаннях дистилятів з країн Близького Сходу. Європейський ринок авіапалива суттєво залежить від імпортних постачань. Минулого року сім європейських країн з найбільшим споживанням авіапалива імпортували 32,7 млн т. При цьому на країни Близького Сходу припало 14,5 млн т постачань до ЄС.

В Європу авіапаливо постачалося майже з усіх країн Аравійського півострова, проте основними були Кувейт, ОАЕ та Саудівська Аравія. Минулого року Кувейт експортував 8,5 млн т, а на Арабські Емірати та Саудівську Аравію припало ще 5,2 млн.

Найбільші європейські імпортери авіапалива, Велика Британія і Франція, сильніше за інших в ЄС залежні від постачань з Близького Сходу. Торік ці країни разом придбали 16,8 млн продукту, з яких 10,2 млн припало на поставки з Перської Затоки.

У Північно-Західній Європі лише кожна четверта тонна імпортного авіапалива мала близькосхідне походження, але обсяги постачань теж великі. Минулого року Німеччина, Нідерланди та Бельгія імпортували 2,7 млн т авіапалива з Близького Сходу при загальних поставках 11 млн т.

Літати доведеться менше, але дорожче

В умовах кризи, що склалася, європейські країни намагаються диверсифікувати поставки з інших джерел, хоча об’єктивно можливостей не так вже й багато. Наприкінці березня компанія Alkagesta, глобальний трейдер сировинних товарів, оголосила про початок постачань авіаційного палива через Центральноєвропейську трубопровідну систему НАТО, яка сполучає аеропорти Бельгії, Франції, Нідерландів та Німеччини. Вперше про плани компанії стати оператором CEPS стало відомо ще в лютому. Хоча обсяги Alkagesta поки що невеликі (1700 б/д), на тлі дефіциту, який фізично почне відчуватися вже у квітні, навіть такі поставки користуватимуться попитом.

Днями Дональд Трамп закликав європейські країни купувати авіапаливо в США, де зі слів голови Білого Дому його виробляється дуже багато. Але цифри кажуть про те, що штатівський продукт не зможе компенсувати провал у поставках з Близького Сходу. Згідно з даними сервісу з відстеження суден Kpler, торік з Ормузької протоки експортувалося близько 500 тис. б/д авіаційного палива, тоді як з США загальний потік становив в середньому 219 тис. б/д.

Варто зазначити, що зростання цін авіаційного палива не позначилося на європейському авіатрафіку в березні. Згідно з даними Eurocontrol, минулого місяця європейська авіаційна мережа реєструвала в середньому 26881 рейсів на тиждень, це на 3% більше, ніж у лютому. Але історія попередніх цінових сплесків показує, що провал пасажиропотоку варто очікувати наступного місяця, тобто в квітні. Деякі авіакомпанії вже оголосили, що будуть змушені скорочувати кількість авіарейсів та підвищити вартість авіаквитків. Зокрема про зниження потужностей заявили скандинавська SAS і німецька Lufthansa.

Італія оголосила ліміти на постачання в чотири аеропорти з 2 по 9 квітня. Обмеження запроваджено в аеропортах Болоньї, Мілана (Лінате), Тревізо та Венеції у зв’язку з перебоями поставок авіапалива Jet A-1 від постачальника Air BP Italia. Це один із перших випадків, коли дефіцит палива в Європі починає впливати на операційну діяльність авіації після загострення ситуації на Близькому Сході та фактичного блокування Ормузької протоки. Але надалі кількість постраждалих країн може збільшитися, якщо конфлікт на Близькому Сході триватиме. Від стабілізації ситуації на ринку також віддаляє новина про те, що наприкінці березня в близькосхідний конфлікт вступили бойовики-хусити. Нагадаємо, в 2024 році повстанці з Ємену завдали великих збитків судновласникам та паливним компаніям, змушуючи їх оминати протоку Баб-Ель-Мандеб та спрямовувати танкери навколо африканського континенту.