Угорщина може відмовитися від російського газу — міністр енергетики

Угорщина здатна виконати вимоги Європейського Союзу щодо повної відмови від російського газу протягом року, заявив міністр енергетики країни. Це значний відхід від політики, яку проводив колишній прем’єр-міністр Віктор Орбан, пише Bloomberg.

Угорщина має достатньо трубопровідних сполучень, щоб отримувати газ з інших джерел за конкурентними цінами, зазначив міністр економіки Іштван Капітань в інтерв’ю виданню Telex, опублікованому 18 вересня. Уряд також переглядає проєкт розширення єдиної в країні атомної електростанції, що реалізується за участі росії, і веде переговори з постачальниками щодо диверсифікації постачання сирої нафти, щоб зменшити залежність від рф.

«Якщо ситуація розвиватиметься так, як виглядає зараз, постачання газу до Угорщини може і буде забезпечено з інших джерел» до жовтня 2027 року, — сказав Капітань, маючи на увазі термін, до якого країни-члени ЄС повинні припинити імпорт природного газу з росії.

Ці заяви свідчать про готовність прем’єр-міністра Петера Мадяра відмовитися від підходу Орбана до відносин із росією. Протягом 16 років свого правління, що завершилося квітневими виборами, Орбан робив ставку на енергетичну співпрацю з москвою, навіть коли інші країни ЄС почали позбуватися залежності від російських енергоносіїв після повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року.

Орбан стверджував, що Угорщина, яка не має виходу до моря, не має інших варіантів для забезпечення своєї енергетичної безпеки. Критики ж зазначали, що така політика перетворила Будапешт на інструмент кремля й призвела до ізоляції країни, оскільки Орбан намагався блокувати санкції проти москви й підривати західну допомогу Києву, щоб догодити росії.

Рішення уряду Орбана скасувати міжнародний тендер на розширення АЕС «Пакш» і передати контракт російській корпорації «росатом» 2014 року вважалося ключовим свідченням поглиблення зв’язків країни з росією.

Капітань повідомив, що цей проєкт, реалізація якого суттєво відстає від графіка, наразі також переглядається. До кінця року має бути ухвалено рішення щодо того, чи взагалі потрібне розширення цієї електростанції потужністю 2 000 мегават.

Він вказав на технологічні досягнення, які можуть дозволити країні продовжити термін експлуатації чотирьох наявних енергоблоків, чинний термін яких спливає 2032 року, ще на 20 років.

«Аналіз усе ще триває, ми завершимо його до кінця року, і саме тоді ухвалимо рішення щодо того, чи потрібні Угорщині додаткові ядерні енергоблоки в її енергетичному балансі», — повідомив виданню Telex Капітань. З його слів, цей аналіз проводиться «неупереджено й цілком об’єктивно».

Окрім диверсифікації джерел енергії, Угорщина також прагне скоротити обсяги імпорту, зокрема електроенергії. Плани передбачають нарощування потужностей зі зберігання енергії й залучення масштабних інвестицій у вітроенергетику.

Залежність країни від імпорту енергоносіїв тривалий час залишалася ключовою вразливістю економіки, оскільки різкі коливання світових цін на нафту й газ справляли значний вплив на курс національної валюти. Цього тижня курс форинта коливався, доки інвестори оцінювали ймовірність послаблення побоювань щодо постачання енергоносіїв на тлі кризи на Близькому Сході.

Нагадаємо, раніше посли країн Європейського Союзу погодили план поетапної відмови від імпорту нафти й газу з росії до 2028 року. Також було запроваджено заборону імпорту російського СПГ, яка діятиме з січня 2027 року.